Дуа (іслам)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Дуа (араб. ‎ دعاء) — в ісламі молитва, заклик до Аллаха, є одним із різновидів поклоніння. Дуа читаються у різних життєвих ситуаціях. Зазвичай мусульмани молять Аллаха про допомогу, розпочинаючи якусь справу


Supplicating Pilgrim at Masjid Al Haram. Mecca, Saudi Arabia.jpg

В Корані сказано: «Звертайтесь до Мене з дуа — і Я відповім вам». У зв’язку з цим у Сунні є багато прикладів того, як і в яких випадках бажано звертатися до Аллаха, щоб заслужити його милість, благословення і захист.

Під час молитви, мусульманин може просити допомоги у Аллаха у якійсь справі; або просити його про те, щоб він відвів якусь біду; чи висловлювати під час молитви любов до свого творця

Джерела[ред. | ред. код]