Дубина (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище «Дубина»
49°31′22″ пн. ш. 27°51′18″ сх. д. / 49.52300000002777836° пн. ш. 27.85500000002777909° сх. д. / 49.52300000002777836; 27.85500000002777909Координати: 49°31′22″ пн. ш. 27°51′18″ сх. д. / 49.52300000002777836° пн. ш. 27.85500000002777909° сх. д. / 49.52300000002777836; 27.85500000002777909
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Вінницька область,
Хмільницький район, Березнянське лісництво
Найближче місто с. Лозова
Площа 28,6 га
Засновано 1984 р.
Оператор ДП Хмільницький лісгосп
Дубина (заповідне урочище). Карта розташування: Вінницька область
Дубина (заповідне урочище)
Дубина (заповідне урочище) (Вінницька область)
Мапа

Дубина — заповідне урочище, розташоване на території Березнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (Березнянське лісництво кв. 28, діл. 3,8). Оголошене відповідно до рішення Вінницького облвиконкому № 371 від 29.08.1984 р.

За фізико-географічним районуванням України (1968 р.) територія належить до Хмільницького району області Подільського Побужжя Волино-Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони. Для цієї області характерна хвиляста, з ярами і балками лесова височина з сірими опідзоленими ґрунтами, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою підвищену сильно розчленовану лесову рівнину позальодовикової області.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить —6 °C, а липня +19 °C. Річна кількість опадів — понад 500 мм.

За геоботанічним районуванням України (1978 р.) територія належить до Вінницького (Центральноподільського) округу Подільсько-Бессарабської провінції Європейської широколистяної області.

Територія урочища містить цінні високопродуктивні дубові лісонасадження штучного походження віком понад 80 років із запасом деревини близько 320 куб. м/га. До складу деревостану входять типові для Центрального Поділля види, такі як явір, ясен високий, липа дрібнолиста, в'яз листуватий, черешня пташина. Підлісок не виражений, представлений поодинокими невеличкими кущиками ліщини звичайної і бруслини бородавчатої.

У травостані переважають типові тінелюбиві неморальні види: яглиця звичайна, копитняк європейський, медунка лікарська, проліска багаторічна, чина весняна, глуха кропива крапчата, зубниця бульбиста, зеленчук жовтий, материнка пахуча, бутень бульбистий та інші.

Добре виражені синузії ранньовесняних ефемероїдів: підсніжника білосніжного, гусячої цибулі жовтої, зубниці бульбистої, чистеця весняного, анемони жовтецевої, рясту Геллера і порожнистого. Є популяції видів, занесених до Червоної книги України: підсніжник білосніжний, гніздівка звичайна, коручка чемерниковидна.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.