Дубицький Никанор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубицький.
Дубицький Никанор Миколайович
Народився 5 лютого 1937(1937-02-05)
с. Ніверка Хмельницька область
Помер 4 липня 2018(2018-07-04) (81 рік)
смт Муровані Курилівці
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність прозаїк
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України
Премії ім. С. Руданського (2008)

Никано́р Микола́йович Дуби́цький (* 5 лютого 1937, село Ніверка, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 4 липня 2018 р., смт Муровані Курилівці Вінницької області) — український прозаїк-гуморист, публіцист, журналіст. Член Національної спілки письменників України від 1999 р.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1937 року в селі Ніверка, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Закінчив Хмельницьке медичне училище. Завідував клубом, працював на будовах Кам'янця-Подільського, зубним лікарем на Рівненщині. Навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка. 35 років віддав журналістиці, з них 25 — в Мурованих Курилівцях. Працював у чемеровецькій районній газеті «Нове життя» на Хмельниччині, мурованокуриловецькій «районці» — «Наше Придністров'я» на Вінниччині.[2]

Помер 4 липня 2018 р. у смт Муровані Курилівці Вінницької області. Похований на кладовищі містечка.[3]

Творчість[ред. | ред. код]

Першу гумореску опублікував 1952 року в журналі «Перець». У 1966 р. його нарис «Валун» зайняв перше місце на конкурсі газети «Радянська україна» про сучасника.[4]

Автор книг:

  • «Генеральна репетиція» (Київ, 1988),
  • «Козирний туз» (Одеса, 1989),
  • «Плач Геракла» (Київ, 1991),
  • «Дуля з маком» (Вінниця, 1994),
  • «Вони з Придністров'я» — нариси про письменників-вихідців з Муровано-Куриловецького району (Вінниця, 2000),
  • «Чому тужить сопілка» — оповідання для дітей дошкільного віку (Вінниця, 2002),
  • «Притча про дублянку» (Харків, 2003),
  • «Вибрик фортуни» (Харків, 2005),
  • «І тут підійшов Сянко…» (Харків, 2011),
  • «Файне слово».[5]

Окремі твори виходили російською, білоруською й польською мовами. У різних репертуарних збірках надруковані кілька одноактних п'єс. Виступав також з рецензіями на твори літераторів-земляків.[2]

Член НСПУ (з 1999 р.), член НСЖУ.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджено медалями. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (2007).[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. Сторінка 147.
  2. ↑ а б З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 107—108.
  3. ↑ Помер прозаїк-гуморист Никанор Дубицький. — Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2018. — 6 липня. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  4. ↑ Дубицький Никанор Миколайович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 73.
  5. ↑ Никанор Дубицький // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 113—126: портр.
  6. ↑ [[https://web.archive.org/web/20131203061215/http://krasnoslov.org.ua/dubytskyj-nykanor-mykolajovych/ Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Біографія Н. М. Дубицького на сайті Вінницької письменницької організації]

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Митці слова Вінниччини. До 45-річчя обласної організації НСПУ: довід.-хрестом. Вид. / Упоряд. А. М. Подолинний. — Вінниця: Консоль, 2015. — 224 с. — ISBN 978-617-583-151-9. — С. 75—77.
  • З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 107—108.
  • Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6.Сторінка 147.
  • Дубицький Никанор Миколайович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 73.
  • Біографія Н. М. Дубицького на сайті Вінницької письменницької організації
  • Біографія Н. М. Дубицького на сайті «Слово» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • 5 лютого 2012 р. — 75 років від дня народження Никанора Миколайовича Дубицького // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2012 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2011. — С. 55 — 56.
  • Никанор Дубицький // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 113—126: портр.
  • Дубицький, Никанор. «Добридень козаче!» [Текст]: [Козак Вінницького куреня гумористів ім. Степана Руданського про А. Гарматюка (1936—2006), вінницького митця сатири і гумору, засновника куреня] // Погляд. — 2007. — 20-26 вересня. — С. 13.
  • Дубицький, Н. І став комбат Героєм… [Текст]: [Про Ф. І. Горенчука — Героя Радянського Союзу з смт Муровані Курилівці, є фото] // Подолія. — 2006. — 17 березня.
  • Дубицький, Н. Той незабутній березень [Текст]: [25 березня 1944 — день визволення Вінниччини від фашистської навали] // Громада. — 2006. — 18 березня. — С. 1.
  • Дубицький, Никанор. Стоп-кадри доль [Текст]: Про книгу Н. Белецької «Стоп-кадр» — студентки ВНТУ, жительки м. Бар // Подолія. — 2006. — 26 вересня.
  • Дубицький, Н. Сільські бувальщини // Березіль. — 2002. — № 9 — 10. — С. 78 — 80.
  • Куций Л. Наші вітання землякові: [присудження літературно-мистецької премії імені Степана Руданського за книгу гумору і сатири «Вибрик фортуни» Никанору Дубицькому, прозаїку-гумористу з смт Муровані Курилівці, уродженцю села Ніверка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області] // Вінн. правда. — 2008. — 4 січня. — C. 6.
  • Куций Л. Вітаємо переможця конкурсу майстрів гумору: [Н. Дубицькому — журналісту, члену Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського з смт Муровані Курилівці присуждено літературно-мистецьку премію імені Степана Руданського] // Вінницька газета. — 2008. — 15 січня. — C. 11.
  • Павлов А. За «Дулю з маком» дали премію Степана Руданського: [гуморист з Мурованих Курилівців Никанор Дубицький за ряд своїх творів отримав літературну премію] // Подільська порадниця. — 2008. — 30 січня. — С. 4.
  • Мельник, Г. Никонору Дубицькому — 70 [Текст]: [Про літературно — мистецьке свято присвячене прозаїку- гумористу, працівнику редакції районної газети ] // Наше Придністров'я. — 2007. — 17 лютого.
  • Пастушенко, Леонід. Маг подільського сміху [Текст]: [До 70-річчя від дня народження Н. Дубицького — письменника, журналіста з смт. Муровані Курилівці. Є фото] // Подолія. — 2007. — 3 лютого.
  • Гарвасюк В. Цей таємничий козирний туз // Вінн. правда. — 1989. — 29 квітня.
  • Гарвасюк В., Зеленюк В. Репетиція сміху // Вінн. правда. — 1988. — 18 листопада.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубицький_Никанор_Миколайович&oldid=41599090