Дублет (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованні Баттіста Мороні «Кравець» (бл. 1565—1570). Лондонська національна галерея
Джованні Баттіста Мороні «Лицар в шоломі» (бл. 1554—1558). Лондонська національна галерея. Дублет як підобладунок одягу, кольчужне полотно закріплено шнурками

Дублет (фр. doublet) — чоловічий верхній одяг, поширений в Західній Європі в період з 1330-х по 1660-1670-ті роки[1].

Це був перший зразок одягу, який щільно сидів на тілі. Перші дублети були до середини стегна, пізніше вони стали зменшуватися, і в моду увійшли зшивні чоловічі колготки (замість роздільним панчіх) і дублет з'єднувався з ними поруч зав'язок, доходячи нижче пахової западини.

Іноді виготовлявся з роздільними рукавами, які пришивались у районі плечей.

З XV століття з'являвся стоячий комірець.

Робився з вовни і лляної підкладки. Пізніше з'явилися варіації з пуфами на рукавах і виготовлялися комір та рукави з більш дорогих матеріалів, так як дублет був зазвичай прихований під верхнім одягом, наприклад, такий як упелянд.

Також (в XV—XVI століттях) використовувався як підобладунок або самостійний обладунок з нашитими шматочками кольчуги, металевими пластинами або товстою шкірою. Спочатку був просто шкіряною сорочкою, з часом перетворившись фактично в шкіряну куртку зі стьобаною підкладкою, нерідко обшиту зсередини льоном, а в дорогих варіантах — шовком, і стоячим коміром, що захищає шию. Згодом шкіра стала необов'язковою, а в XV столітті на нього стали нашивати шматочки кольчуги з метою захисту вразливих місць (пахви, внутрішню сторону ліктя) у латів (дублет з нашитою кольчугою важив істотно менше, ніж кольчуга + підобладунок).

Варіанти виконання підобладункового дублета. Ділянки з нашитим кольчужним полотном виділені сірим кольором. Дублет в центрі має ззаду шматок кольчуги, який пропускався між ніг і фіксувався, захищаючи область паху.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Келли, Ф. Швабе, Р. История костюма и доспехов. — М., : Центполиграф, 2008. — С. 36,160. — 3000 прим. — ISBN 978-5-9524-3801-9.