Дубляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубляни
Герб Дублян.png Хоругва Дублян.png
Герб Дублян Хоругва Дублян
Дубляни (колаж).jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Львівська міська громада
Код КОАТУУ: 4622710200
Засноване 1468
Статус міста з 1978 року
Населення 9891 (01.01.2019)>
Агломерація Львівська агломерація
Площа 4.95 км²
Поштові індекси 80381
Телефонний код +380-3252
Координати 49°53′46″ пн. ш. 24°05′33″ сх. д. / 49.89611° пн. ш. 24.09250° сх. д. / 49.89611; 24.09250Координати: 49°53′46″ пн. ш. 24°05′33″ сх. д. / 49.89611° пн. ш. 24.09250° сх. д. / 49.89611; 24.09250
Висота над рівнем моря 269 м
Назва мешканців дубля́нець, дубля́нка, дубля́нці
Відстань
Найближча залізнична станція Дубляни-Львівські
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 10 км
 - автошляхами 12 км
До Києва
 - автошляхами 533 км
Міська влада
Рада Львівська міська рада
Адреса 80381, Львівська обл., Львівський район, м.Львів, пл. Ринок, 1
Вебсторінка Львівська міська рада

Commons-logo.svg Дубляни у Вікісховищі

Карта
Дубляни. Карта розташування: Україна
Дубляни
Дубляни
Дубляни. Карта розташування: Львівська область
Дубляни
Дубляни

Дубля́ни — місто в Україні, у складі Львівської міської громади де входить до складу Шевченківського району м.Львова, Львівського району Львівської області. Центр сільськогосподарської науки та аграрної освіти Заходу України оскільки тут розташовано Львівський національний університет природокористування[1].

Перша історична згадка про Дубляни датується 1440 роком. Назва походить від дубових лісів, яких тоді було багато в цій місцевості. Статус міста Дубляни мають з 1978 року.

Наявність на околицях Дублян різних видів ґрунтів, цікавий гідрологічний режим місцевості, її рослинність спонукали до створення в 1856 році вищої сільськогосподарської школи, яка в 1901 році набула статусу академії (нині це Львівський національний аграрний університет). Серед випускників закладу є відомі вчені, талановиті господарники, політики.

Нині в Дублянах понад 50 середніх і малих підприємств. Місто має значний науковий та інтелектуальний потенціал.

Символіка[ред. | ред. код]

Дубляни використовують два геральдичні елементи — герб і хоругву. Обидва елементи було затверджено 1991 року на засіданні Дублянської міської ради, і для обидвох елементів спільним є один символ — «Око провидіння», що його можна знайти в документах, датованих 1866 року на печатці «Громада Дублян». Поява цього елементу на печатці пов'язана із декретом Австрійської імперії 1787, яким зокрема запровадила печатки сільських громад. Зображення для печатки тоді обрала сама громада Дублян, а саму печатку виготовили на замовлення старости[2][3].

Дублянська хоругва

Рівнобічний трикутник «Око провидіння», що є релігійним символом Бога, уособлює правду, добро і красу. Символ репрезентує світогляд триєдності світобудови — рівноправні сили мудрості, знання та любові, що виходять із одного джерела[3].

Дублянський герб

Потреба у власному гербі та хоругві з'явилась із здобуттям 1978 року Дублянами статусу міста. З цього приводу міська влада звернулась до Українського геральдичного товариства із проханням розробити герб і хоругву міста. Члени товариства Андрій Гречило, Іван Сварник та Іван Турецький дослідили це питання і вважали закономірним використати символ «Око провидіння» в «Описі герба міста Дубляни та хоругви міської ради…». Цей документ 17 травня 1991 року засвідчив Голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило[4].

Хоругвою Дублянської міської ради служить жовте квадратне полотнище, на якому на якому посередині зображений блакитний трикутник «Око провидіння». Згори та знизу хоругва має синю лиштву, розмір якої дорівнює десятій частині ширини хоругви[2][4].

Герб Дублян виконаний у формі щита. У золотистому полі, нижня частина якого зелена, стоять два зелених дуби, між якими посередині розташований блакитний трикутник «Око провидіння». Золоте поле на гербі є символом багатства та добробуту. Дерева ж символізують дубові гаї, серед яких виникло поселення, і що, можливо, спричинилися до появи такої назви міста[2][4].

Географія[ред. | ред. код]

Розміщення та фізична географія[ред. | ред. код]

Дубляни розміщені в північній частині Львівської МОТГ на периферії Шевченківського району, у східноєвропейському часовому поясі на 49°54' північної широти та 24°05' східної довготи; місцевий час відстає від поясного на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах становить близько 4,95 км²[5].

Місто лежить на відстані близько 61 км від кордону з Польщею (автошляхами до пункту пропуску «Рава-Руська»), за 6 км від обласного центру,та адміністративного центру Львівської МОТГ — міста Львова та за 3 км від найближчої залізничної станції — Дубляни-Львівські. Місто лежить над річкою Підболоткою, притокою ріки Полтви, на північному схилі гряди, що тягнеться від грибовицьких горбів на південний схід. Місцевість характеризується переходом лісостепу в полісся[6].

Вигляд із висоти

Поля довкола Дублян мають усталені назви: з півночі — «Торфи», із заходу — «Підлужки», з півдня — «Корчунок», з південного сходу — «Карвати». Міські ґрунти вирізняються різноманітністю хімічного складу, а глибина культурного шару коливається в межах від 0,2 до 0,7 м і більше. Початок польових робіт припадає на кінець березня — перші числа квітня. Суха та сонячна осінь сприяє завершенню оброблення полів майже на початку листопада[5].

Клімат[ред. | ред. код]

Розташовані з півночі торфовища, болота Полтви з півдня та порівняно низинне розміщення Дублян сприяють високій вологості клімату та частим мрякам.

Дубляни майже не мають лісового захисту від північних вітрів через малу залісненість околиць міста; з півдня Дубляни прикриті залишками невеликого ліска під назвою «Малиняк»[5].

Дендропарк[ред. | ред. код]

У Дублянах розташовано дендропарк Львівського національного університету природокористування. 1892 року за ініціативи професора ботаніки Ігнація Шишиловича створено дендропарк чи ботанічний сад та розсадник плодово-ягідних дерев, який був водночас частиною навчального процесу сільськогосподарської школи. У 1894 році його розширили. У парку ростуть катальпа, біла акація, сосна чорна, магнолія, бук європейський, каштан кінський, форзиція.

У 60-х роках ХХ століття було впорядковано територію сільськогосподарського інституту та з’явився новий парк, з цінних порід тут було насаджено тую західну, [ялина колюча|ялину колючу]], сосну Веймута, липу крупнолисту, дейцію, спірею, горобину, оцтове дерево. Оскільки парк є частиною навчального процесу, тут також висаджено головні лісоутворюючі породи: дуб черещатий, бук лісовий, ясен звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, модрина польська, береза поникла та інші. [7]

Історія[ред. | ред. код]

Період Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Дубляни  — місто, належало до Львівського повіту, 8 км на пн.-сх. від Львова. Парафії римсько-католицька та греко-католицька були в Малехові. У Дублянах в 1880 році було 95 будинків, 655 жителів. Були однокласна школа, сільськогосподарська школа та регіональна практична школа господарських наглядачів (економів). Дубляни були власністю Галицького господарського товариства.

Період Західно-Української Народної Республіки[ред. | ред. код]

10 січня сотня поручника Володимира Левицького, група сотника В. Секунди разом із загоном отамана Андрія Долуда Галицької Армії відбила у поляків Дубляни, відкинула їх до Львова.[8]

Період Польщі[ред. | ред. код]

У 1937—1939 рр. Дубляни були центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[9].

Період УРСР[ред. | ред. код]

Період незалежності України[ред. | ред. код]

З часу здобуття 1991 року Україною незалежності Дубляни належать до Жовківського (кол.Нестеровського) району Львівської області. Цей період ознаменувався певним ростом населення — 9140 людей (1989) проти 9891 (2019). 1994 року в місті відкрито погруддя Тараса Шевченка (біля Дублянської школи), а 2004 року відкрито пам'ятник Степану Бандері (біля академічного корпусу ЛНАУ).[10]

Адміністрація[ред. | ред. код]

Адміністративна приналежність[ред. | ред. код]

Районне підпорядкування Дублян неодноразово змінювалося. Так, після Другої світової війни Дубляни належали до Львівського сільського району, згодом до Броюховицького району, 1958—1960 років — до Куликівського, потім Нестеровського, Кам'янко-Бузького, знову Нестеровського (Жовківського) району, Львівської області[11]. Однак, спеціалісти в сфері управління та науковці вже давно і неодноразово зазначали доцільність включення Дублян до складу Львівської міської ради. 17 липня 2020 року Дубляни увійшли до складу Львівської міської громади.

Населення[ред. | ред. код]

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року населення Дублян становило 9 891 особи.[12] Під час останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році, населення Дублян становило 8,5 тисяч жителів[13].

Щороку в Дублянах реєструється близько 57 шлюбів і відбувається приблизно 13 розлучень. Коефіцієнт шлюбності на 1000 осіб населення становить 5,4, а коефіцієнт розлучуваності на 1000 осіб населення — 1,2[13].

Демографія
1989* 2001* 2005 2010 2016 2017 2018 2019
9 140 8 469 9 224 10 945 10 238 10 209 9 994 9 891

Економіка[ред. | ред. код]

Бюджет[ред. | ред. код]

2018 року дохідна частина місцевого бюджету Дублян відносно уточненого річного плану була виконана на 109 % — доходи бюджету становили майже 12,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 91,83 % (11,19 млн грн); менший відсоток становили трансферти з місцевих бюджетів — 4,44 % (541 тис. грн), неподаткові надходження — 3,72 % (453 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 0,02 % (2 тис. грн)[14].

Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 90,6 % — місто витратило дещо більше 11,2 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 34,44 % (3,87 млн грн), загальнодержавні функції — 27,2 % (3,06 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 25,03 % (2,81 млн грн); менший відсоток становили міжбюджетні трансферти — 11,28 % (1,27 млн грн), духовний та фізичний розвиток — 1,53 % (172 тис. грн), соціальний захист та соціальне забезпечення — 0,53 % (59,5 тис. грн)[14].

Основні підприємства[ред. | ред. код]

  • ТзОВ «Фастпол», виробник продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.[15]
  • ТзОВ «Етрус», виробник безалкогольних напоїв[16].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Сфера послуг[ред. | ред. код]

Дублянська міська лікарня

Станом на 2019 рік у Дублянах відсутні готелі та інші місця для короткочасного проживання приїжджих. У місті нараховується низка закладів громадського харчування, з них зокрема — ресторан «Фортуна» та кафе-бар «Клепсидра». У Дублянах не представлені заклади відомих мереж харчування.

У Дублянах розташовано більше десятка об'єктів роздрібної торгівлі — продовольчі та непродовольчі крамниці, а також аптеки. Великою популярністю користується місцева «Рукавичка».На території міста не розміщені АЗС. Свої відділення в Дублянах мають «Ощадбанк» і «Приватбанк». Медичні послуги в місті надає Дублянська міська лікарня.

Комунальне господарство[ред. | ред. код]

Важливою проблемою міста Дубляни є постійні аварії на зношеному водогоні, через що місто періодично залишається без водопостачання. Системами водопостачання та водовідведення, що з часу проведення понад 60 років тому не ставали об'єктами ремонтних робіт, володіє Львівський національний аграрний університет, який, за заявами керівництва, не здатен здійснити повну заміну труб, і наполягає на переданні водогонів на баланс Дублянської міської ради. Проблеми з водопостачанням породжують серед жителів міста протести та перекриття траси Львів — Чоп[17][18][19].

Утримання вулиць міста, вивезення твердих побутових відходів, утримання й експлуатацію електромереж зовнішнього освітлення, обслуговування міського кладовища й організацію якісного утримання й обслуговування житлового фонду міста здійснює комунальне підприємство «Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м. Дубляни»[20]. Вивезення сміття для Дублян є проблемим, оскільки Грибовицьке сміттєзвалище, яке експлуатувалося з 1959 року й обслуговувалось ЛКП «Збиранка» за рішенням суду від 2016 року було закрите. Проблема вивезення сміття може бути вирішена з будівництвом у Львові сміттєпереробного заводу[21].

Послуги пошти в місті Дубляни надає державне підприємство «Укрпошта»[22].

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто пролягає автошлях E40. Залізничною станцією, що з'єднує Дубляни з іншими населеними пунктами є станція Дубляни-Львівські, розміщена на відстані 3 км від центру міста. У Дублянах відсутній громадський транспорт, однак для школярів Дублянської середньої школи функціонує шкільний автобус[23]. Транспортне сполучення зі Львовом здійснюється через автобусні маршути № 1-А, № 111 та № 180а[24].

На початку 50-х років XIX століття із створенням у Дублянах Рільничої школи Галицьким господарським товариством постала проблема транспортного зв'язку між Дублянами та великим сусіднім містом Львовом та іншими містами Галичини. На початку діяльності рільничих навчально-наукових установ усі сільські дороги були занедбані. На той час існувало два шляхи, що з'єднували Дубляни зі Львовом:

  • головний шлях (так звана «Стара дорога») пролягав від тодішнього центру села попри озера, церкву, старий млин, сільське кладовище, провадив до Малехова попри малехівське кладовище, малехівську церкву, відтак до Старих Збоїщ і Львова;
  • північно-західна дорога, що функціонує і нині, пролягала через Пісок до села Грибовичі[25].

Будівництво у 1876—1877 рр. теперішньої головної дороги з твердим покриттям, що з'єднує Дубляни з Київською трасою, зумовлене відкриттям північної гілки Львівської залізниці і організації залізничної станції Дубляни-Львівські, що дало змогу сполучити навчальний заклад з залізничною станцією, а далі — поїздом до станції Підзамче у Львові (два рейси кожного дня). У 1913 році було опрацьовано проект залізничної колії до Рільничої академії, але Перша світова війна перешкодила впровадженню його в життя. Одночасно з капітальним будівництвом в Дублянах в 80-х роках XX століття «Нову» дорогу реконструювали і покрили асфальтом[26].

Освіта та наука[ред. | ред. код]

У Дублянах діє один дошкільний навчальний заклад — Дублянський ДНЗ № 1, один середній навчальний заклад — Дублянська середня загальноосвітня школа ім. героя Небесної сотні Анатолія Жаловаги № 1. У Дублянах розміщений Львівський національний аграрний університет (ЛНАУ) — один з найдавніших в Україні вищих навчальних закладів аграрної освіти.

Львівський національний університет природокористування[ред. | ред. код]

Львівський національний університет природокористування — багатопрофільний вищий навчальний заклад, на п'яти факультетах якого навчається за 15 напрямами та 20 спеціальностями понад 10 тисяч студентів. У його Інституті післядипломної освіти понад 2 тисячі осіб щороку підвищують свою кваліфікацію. При університеті функціонує 8 коледжів, де сумарно навчається понад 8 тисяч студентів. З 2008 року університет входить до Великої Хартії Університетів. На 37 кафедрах університету працюють відомі вчені, серед яких понад 300 кандидатів наук і 57 докторів наук[27].

До складу університету входять п'ять факультетів — факультет агротехнологій і екології, факультет будівництва та архітектури, економічний факультет, землевпорядний факультет і факультет механіки та енергетики[28].

Історія ЛНАУ бере свій початок із заснування в Дублянах 1856 року Гальцьким господарським товариством рільничої школи на місці викупленого в Ієроніма Льодинського та господарських будівель. Заснована задля підвищення ефективності сільського сектора економіки Галичини, рільнича школа впродовж часу свого розвитку нарощувала кількість учнів, розгортала наукові дослідження, розширювала кількість навчальних предметів. Разом із своїм стрімким розвитком, рільнича школа переросла у Високу рільничу школу, Академію рільництва, відтак у рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки, Львівський державний сільськогосподарський інститут і зрештою — у Львівський державний аграрний університет, а згодом і у Львівський національний аграрний університет[1].

Середня загальноосвітня школа № 1[ред. | ред. код]

У довоєнний період, за спогадами старожилів міста, навчання учнів у Дублянах проводилось у будівлі сучасної «Просвіти», а відтак 1926 року після Першої світової війни над озером у північній частині міста було збудовано нову будівлю школи.

1971 року школу було перенесено до навчального корпусу Рільничої академії а відтак стрімке збільшення кількості населення Дублян у другій половині XX століття стало передумовою до будівництва в межах житлового комплексу нової, виконаної за тогочасним типовим проектом, середньої школи для одночасного навчання тисячі учнів. Перший навчальний рік у новозбудованій школі розпочався 1 вересня 1985 року, а сам заклад працює до сьогодні.[29]

Дошкільний навчальний заклад № 1[ред. | ред. код]

У Дублянах працює один дитячий садочок — Дошкільний навчальний заклад № 1. Розрахований на 140 місць, садочок розташований в будівлі на вулиці Шевченка 19 за 100 метрів від основної дороги[30]. До користування будівлю дитячого садка було передано 1967 року.

Будівля садочка є двоповерховою, Н-подібної форми мурованою спорудою з великими вікнами. Коридор, що відходить від центрального входу розділяє будівлю на два незалежні крила з окремими сходами. Біля будівлі розміщене подвір'я та фруктовий садок.[31]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Логотип FM Галичина — найбільшої за кількістю частот радіостанції західного регіону

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять цілий ряд всеукраїнських та регіональних радіостанцій: «Радіо Перше» (88.2 MHz), «Радіо НВ» (88.6 MHz), «Радіо Рокс» (89.1 MHz), «FM Галичина» (89.7 MHz), «Радіо Шансон» (90.4 MHz), «Kiss FM» (91.1 MHz), «Мелодія FM» (91.5 MHz), «Радіо Українських Доріг» (91.9 MHz), «Армія FM» (92.4 MHz), «Громадське радіо» (93.3 MHz), «Львівська Хвиля» (100.8 MHz), «Країна ФМ» (101.3 MHz), «Хіт FM» (101.7 MHz), «Радіо «Максимум»» (102.1 MHz), «Радіо Промінь» (102.5 MHz), «Українське радіо» / «Українське Радіо — Львів» (103.3 MHz), «Радіо Культура» (103.9 MHz), «Дуже Радіо» (104.3 MHz), «Lux FM» (104.7 MHz), «Радіо Байрактар» (105.4 MHz), «Наше радіо» (106.0 MHz), «Радіо Незалежність» (106.7 MHz) та «ВГолос FM» (107.2 MHz).

До інформаційних агенцій, що освітлюють життя Західного регіону, зокрема Дублян, належать «Zaxid.net» та «Гал-Інфо».

Культура[ред. | ред. код]

Дитяча школа мистецтв ім. Степана Турчака[ред. | ред. код]

Дитяча школа мистецтв у Дублянах (2017)

Дитячу школу мистецтв ім. Степана Турчака в Дублянах було засновано 1991 року. Дитяча школа мистецтв охоплює три відділення: музичне (фортепіанне, струнно-смичкове, народних і духових інструментів), образотворчого мистецтва та хореографії. Зокрема на відділенні образотворчого мистецтва вивчають рисунок, живопис, композицію, історію мистецтва, опановують малярську та графічну техніку, різні матеріали — олівець, фарби, туш, кольоровий папір і глину, вивчають основи кераміки, ткацтва, малювання на склі, писанкарства [32].

Школа мистецтв регулярно влаштовує виставки дитячих робіт на районному, обласному та всеукраїнському рівнях. Учні школи мистецтв часто посідають призові місця на обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Традиційно заклад влаштовує музичні концерти для мешканців міста в дні пам'яті Тараса Григоровича Шевченка, на День матері в будинку «Просвіта», на день Дублян. Організовує тематичні концертні програми до свята святого Миколая, Різдва та на роковини видатних мистецьких діячів. У різноманітних концертних програмах беруть участь ансамбль скрипалів молодших класів, ансамбль скрипалів старших класів, фольклорний ансамбль, оркестр народних інструментів, вокальний ансамбль, зведений хор, колективи викладачів музичного відділу: струнний квартет, інструментальний квартет, дует бандуристів, вокальний жіночий ансамбль, дует гітаристів. Успішно працює оркестр викладачів під керуванням В. М. Литвиненка, функціонує ансамбль народного танцю «Намисто»[33][34].

Різдвяні звізди[ред. | ред. код]

Парад звіздарів у Львові

У Дублянах проживають майстри різдвяних звізд брати Петро та Богдан Новаки, що продовжують традицію виготовлення різдвяних звізд свого рідного краю — Надсяння. Майстри щороку створюють нові різдвяні звізди, діляться своїм досвідом із молодим поколінням[35].

Результатом майстер-класів із виготовлення різдвяних звізд братів Новаків став фестиваль «Спалах різдвяної зірки» із святковою ходою вулицями міста Львова[36]. Впродовж кількох років великі різдвяні звізди братів Новаків є окрасою заключного концерту різдвяного фестивалю «Велика коляда»[37]. 16 грудня 2011 року різдвяні звізди були представлені на чолі мистецької колони заходу «Українське Різдво у Ватикані»[38].

Визначні містяни[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Дубик, 2006, с. 5.
  2. а б в Дубляни - геральдика (прапор, герб) — ДУБЛЯНИ ІНФО. dubliany.info (uk-ua). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. 
  3. а б Буднікова, 2002, с. 136.
  4. а б в Буднікова, 2002, с. 137.
  5. а б в Токарський, 1996, с. 43.
  6. Токарський, 1996, с. 43—44.
  7. Токарський Ю., Дубик Ю. Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету. — Львів : (б. в.), 2006. — 60 с.
  8. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ;видавнича фірма «Олір», 1995. — 368с., іл. ISBN 5-7707-7867-9. с. 157
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Bylice i o utworzeniu gminy wiejskiej Rajtarowice w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 158 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Історична довідка -  місто Дубляни. dublany.miskrada.org.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 липня 2019. 
  11. Історична довідка -  місто Дубляни. dublany.miskrada.org.ua (ua). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017. 
  12. Чисельність наявного населення України на 1січня 2019 року. Державна служба статистики України. 2019. Архів оригіналу за 26 червня 2019. 
  13. а б Кількість населення Львівської області. Статистичний збірник. http://lv.ukrstat.gov.ua. Головне управління статистики у Львівській області. 2001. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. 
  14. а б Портал «Бюджет для громадян». openbudget.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2019. 
  15. ФАСТПОЛ, ТОВ [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.], UA-REGION
  16. СП ТзОВ "Етрус" - Clarity Project. clarity-project.info. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  17. Zaxid.net. У Дублянах тимчасово відновили подачу води. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 17 січня 2019. 
  18. Мешканці Дублян, що біля Львова, перекривали трасу через відсутність водопостачання. zik.ua (ua). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  19. У Дублянах, що під Львовом, кілька тижнів немає води. Варіанти (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  20. МВУ ЖКГ М.ДУБЛЯНИ. inspections.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  21. Zaxid.net. Грибовицьке сміттєзвалище - всі останні новини на сьогодні, свіжі події. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  22. 80381 Поштовий індекс: вул. Шевченка, 20 - Дубляни - Укрпошта. ukrpost.in.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  23. Zaxid.net. На Львівщині діти із села Ситихова півтора місяця не відвідують школу через поламаний автобус. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  24. Автобуси до Дублян зі Львова. moovit. Архів оригіналу за 19 січня 2019. 
  25. Транспорт в Дублянах: минуле і сучасність (1/1) - ДУБЛЯНИ / ФОРУМ МІСТА — ДУБЛЯНИ ІНФО. dubliany.info (uk-ua). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 29 листопада 2017. 
  26. Дубик, 2006, с. 12.
  27. Структура Львівського національного аграрного університету. lnau.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. 
  28. Факультети Львівського національного аграрного університету. lnau.lviv.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. 
  29. Дубик, 2006, с. 27.
  30. Дитячий садок ДНЗ №1, Дубляни, Львівська область. Дитячий садочок (ДНЗ) №1, Жовківський район.. dytsadok.info. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. 
  31. Дубик, 2006, с. 39.
  32. Буднікова, 2002, с. 159.
  33. Буднікова, 2002, с. 159—162.
  34. Скосарева, 2007, с. 187.
  35. Дзвоник, с. 20.
  36. Дзвоник, с. 12.
  37. Дзвоник, с. 15.
  38. Дзвоник, с. 19.

Література[ред. | ред. код]

  • Токарський Юрій, Дубик Юрій. Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету. — Львів, 2006. — С. 3—48.
  • Токарський Юрій. Дубляни: історія аграрних студій 1856—1946. — Львів, 1996. — 384 с.
  • Буднікова Ольга, Козловська Ольга. Витоки. Літературно-мистецький альманах м. Дубляни. — Львів : Край, 2002. — 167 с. — ISBN 966-547-097-3.
  • Буднікова Ольга, Скосарева Наталія та ін. Витоки. Літературно-мистецький альманах — 3 м. Дубляни. — Львів : Камула, 2007. — Т. 3. — 188 с. — ISBN 966-8343-97-2.
  • Дзвоник Надія. Спалах різдвяних звізд. — Львів — 21 с.

Посилання[ред. | ред. код]