Дубляни (село)
| село Дубляни | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Тер. громада | Демидівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040090070026512 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | ▼631 (01.01.2018) |
| Площа | 7,6 км² |
| Густота населення | 95,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35209 |
| Телефонний код | +380 3637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′45″ пн. ш. 25°20′34″ сх. д. / 50.44583° пн. ш. 25.34278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
202 м |
| Відстань до районного центру |
40 км |
| Найближча залізнична станція | Дубно |
| Відстань до залізничної станції |
45 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35200, Рівненська обл., Дубенський р-н, селище Демидівка, вул. Миру, 19 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дубля́ни — село в Україні, у Демидівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 631 особа.
Село постраждало від татарського нападу у вересні 1621 року, про що перед Луцьким ґродським урядом свідчив Габрієль Королюк[1]. 19 ст[2]
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
У 1940-ві роки села Дубляни та Старі Дубляни були об'єднані в єдине село Дубляни[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району[5].
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району село ввійшло до складу Дубенського району[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 727 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,59 % |
| російська | 0,41 % |
Щоденно через село Дубляни проходить маршрутне таксі Рівне-Перекалі.
З Демидівки на Перекалі (06:40, 07:45, 13:30, 19:15)
З Перекаль на Демидівку (07:30, 08:45, 14:45, 19:50)
Окраса села — велична Церква святого Миколая, зведена у 1848 році, належить до ПЦУ. Настоятель митрофорний прот. Ярослав Смага
Діє дошкільний навчальний заклад «Веселка»[9].
- ↑ Татарський напад на Волинь 13-15 вересня 1621 року, стор. 131 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 980.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ http://demidvo.at.ua/index/doshkilna_osvita/0-327 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Дошкільні навчальни заклади району
- Цимбалюк Є. П. Млинівщина: Погляд у минуле. — Рівне: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1991.-30 с.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
