Дублінський швидкісний трамвай

Дублінський швидкісний трамвай
Luas
Опис
Країна	Ірландія
Місто	Дублін
Дата відкриття	2004
Сайт	luas.ie
Оператор	Transdevd
Маршрутна мережа
Кількість ліній	2
Кількість станцій	67
Довжина мережі	42,1 км
Основні типи рухомого складу	Alstom Citadis
Технічні дані
Ширина колії	1435 мм
Електрифікація	750 B
Схема маршрутів
Дублінський швидкісний трамвай у Вікісховищі

Ду́блінський шви́дкісний трамва́й (ірл. Luas, від ірл. lúas — «швидкий») — легкорейкова транспортна система в столиці Ірландії — місті Дубліні. Складається з двох маршрутів (приблизно схід — захід та північ — південь), обидва з яких перетинають річку Ліффі. Оголошення на маршруті дублюються англійською та ірландською.

Історія

Перша трамвайна система Дубліна (остаточно закрита 1959 року після заміни усіх ліній автобусами) мала досить розгалужену мережу довжиною близько 60 кілометрів.

1981 року Дублінська ініціативна група з питань перевезень (англ. Dublin Transportation Initiative) вперше запропонувала створити у місті мережу електричного громадського транспорту. У рамках цієї пропозиції було розглянуто варіант зі спорудженням лінії від Таллахта через центр Дубліна до Дандрума у графстві Дан Лері — Ратдаун на півдні столичної агломерації і продовженням її у бік Сендіфорда (на південь від Дандрума) та Баллімуна — північної околиці Дубліна.

Трамвай на мості «Дев'ять Арок», Дублін

1997-го було розпочато створення документації майбутнього проєкту, проте постало питання щодо доцільності прокладання підземних ділянок у центрі столиці, що додатково відтермінувало будівництво. 2001 року було створено окремий підрозділ державної служби перевезень — Агенцію з постачання залізниці (англ. Railway Procurement Agency, RPA), яка мала опікуватися новою трамвайною системою.

Ще до початку робіт було вирішено відмовитися від північної гілки трамвая у напрямку Баллімун — аеропорт Дублін і збудувати натомість метро. У березні 2001 року RPA разом з італійським та австралійським підрядниками почала будівництво одразу двох дільниць майбутньої мережі.

Зелену лінію було відкрито для користування 30 червня 2004 року, а Червону — 26 вересня того ж року. Обидва рази перші кілька днів проїзд був безкоштовним, аби заохотити пасажирів.

За перші два роки роботи трамвая пасажиропотік склав 50 млн осіб, 2007 року — понад 28 млн осіб і 25,4 млн осіб 2009-го. Незважаючи на відсутність державних субвенцій та очікуваний дефіцит доходів у ці роки підприємство отримало позитивне сальдо.

2009 року на Червоній лінії було введено в експлуатацію гілку на схід до нової кінцевої поблизу дублінського порту. Цю дільницю будували в обхід старої кінцевої на залізничній станції О'Конноллі (ірл. Conghaile). У жовтні 2010-го Зелену лінію було продовжено ще далі на південь від ірландської столиці.

Маршрути

Станом на 2021 рік у місті діють дві лінії трамвая:

• Червона лінія
  • головна ділянка «Автовокзал» (ірл. Busáras) — «Белгард» (ірл. Belgard) з відгалуженнями до кінцевих ірл. Tamhlacht, ірл. Teach Sagard, ірл. Iosta na Rinne і ірл. Conghaile.
• Зелена лінія
  • «Брумбридж» — «Черривуд»

Рухомий склад

• 26 одиниць 30-метрових Citadis 301 (у 2007—2008 роках задля більшої пасажиромісткості подовжені до 40 метрів за рахунок додаткових секцій)
• 14 одиниць 40-метрових Citadis 401
• 26 одиниць 43-метрових Citadis 402 (з 2009-го)
• 7 одиниць 55-метрових Citadis 402 (з 2018-го, довжину платформи на зупинках довелося збільшувати)

Електрогосподарство

• Номінальна напруга живлення рухомого складу складає 750 В (постійний струм).
• Верхня повітряна контактна мережа
• Тягові підстанції міського електротранспорту