Дубовик Руслан Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубовик Руслан Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Дубовик Руслан Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 вересня 1980(1980-09-27)
Новомосковськ
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (33 роки)
Многопілля
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Ві́кторович Дубови́к (27 вересня 1980(19800927) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

На фронт пішов добровольцем навесні 2014 року під час першої хвилі мобілізації; старший навідник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Осикове. Машина ГАЗ-66 була розстріляна російськими військами.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. 18 лютого 2015 року відбулося перепоховання воїна у Новомосковську.

Без сина лишилася мама.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]