Дубовиця (Калуський район)
| село Дубовиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Войнилівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060110050040835 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1483 |
| Населення | 451 |
| Площа | 8,27 км² |
| Густота населення | 54,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77312 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′33″ пн. ш. 24°28′28″ сх. д. / 49.15917° пн. ш. 24.47444° сх. д.Координати: 49°09′33″ пн. ш. 24°28′28″ сх. д. / 49.15917° пн. ш. 24.47444° сх. д. |
| Водойми | Болохівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77312, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114 |
| Карта | |
  Дубовиця | |
 Дубовиця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дубо́виця — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
Історія[ред. | ред. код]
У 1880 році село належало до Калуського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у селі були панський двір, гуральня, 68 будинків, проживало 383 греко-католики, 50 римо-католиків і 22 юдеї[1]. Місцева греко-католицька парафія включала також села Середнє (412 греко-католиків) і Довжка (217 греко-католиків), належала до Журавенського деканату Львівської архієпархії УГКЦ.
На теренах села в 1890 р. виявлено скарб римських монет перших століть нашої ери[2].
У міжвоєнний період українці згуртувались проти колоніальної політики польського уряду і збудували кооперативу і читальню «Просвіти».
У 1939 році в селі проживало 910 мешканців (700 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[3]. Село входило до ґміни Войнилів Калуського повіту Станиславівського воєводства.
Після радянської анексії Галичини село було включене до Войнилівського району. 10 лютого 1940 р. з села було депортовано на Крайню Північ СРСР кращих господарів-українців і поляків-осадників[4]. Під час Другої світової війни і довгі роки після неї жителі села брали участь у збройному опорі та підпільному русі проти німецьких і радянських окупантів. У післявоєнний період радянська влада зруйнувала будівлі кооперативу, читальні, фільварку Менжинських.
19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Дубовицьку сільраду з приєднанням до Середнянської сільради.[1]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Церква Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада) 1910, пам'ятка архітектури місцевого значення № 763[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у дубовицькій церкві 3 давні дзвони діаметром 43, 36, 34, вагою 32, 19, 13 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]
- Народний дім
- Школа І ст[7]. на 40 місць[8]
- ФАП
- 155 дворів, 485 мешканців.
Вулиці[ред. | ред. код]
У селі є вулиці[9]:
- Гаврилюка
- Гайова
- Івана Франка
- Молодіжна
- Тараса Шевченка
- Тичини
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Куйбіда Степан Олексійович — український громадський діяч, довголітній політв'язень, член ОУН, вояк УПА.
- Василів Степан Онуфрійович — місцевий маляр і скульптор.[10]
-
Школа -
Церква святого Архистратига Михаїла -
Могила героям -
Стадіон -
Потічок
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 199. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 28 листопада 2014.
- ↑ Скарб римських монет біля села Дубовиця, ймовірно, заховав римський купець. — «Вікна», 2017.10.07. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Сергій АДАМОВИЧ. Звідки ота сила в жінки, котра пережила і виселення, й інші страхіття ХХ століття? — «Галичина», 14 листопада 2017 року. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- ↑ Буревій зніс нещодавно встановлену покрівлю школи в Дубовиці і зруйнував стіни. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.01. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- ↑ Теодозій КОРОЛЬ. Мікеладжело з Дубовиці. «Вікна», 07.02.2018. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2014) |
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |