Дубович Олексій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Олексій Дубович, ЧСВВ
Народився бл. 1605
Вільно
Помер 20 вересня 1652(1652-09-20)
Вільно
Поховання Вільнюс
Діяльність священик-василіянин, проповідник
Титул Архимандрит Віленський і Супрасльський
Конфесія греко-католик
Родичі батьки Ігнатій та Анна, брати Іван і Стефан
Брати, сестри Дубович Іван

Дубович Олексій (пол. Dubowicz Alexy; бл. 1605, Вільно — 20 вересня 1652, Вільно) — руський священик-василіянин, проповідник, архимандрит Віленський і Супрасльський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Вільно в сім'ї віленського бурмістра Ігнатія Дубовича і його дружини Анни з Бандзюкевичів (чи Більдзюкевичів) — батьків греко-католицького обряду. Молодший брат Івана Дубовича і старший Стефана. Був ще дитиною коли у Вільно в монастирі Святої Трійці проживав святий Йосафат Кунцевич, якому не раз передавав до рук милостиню від свого багатого батька. Після завершення початкових наук, вступив до реформованого Василіянського Чину. Вивчав риторику і богослов'я в Римі в Папській Грецькій колегії св. Атанасія (вступив 8.10.1624 у 19-річному віці), де провчився чотири роки (завершив навчання 2.05.1628)[1]. Після Риму мав би вивчати богослов'я також в єзуїтській колегії в Ґраці[2]. По повороті в Литву 1628 р. став настоятелем монастиря Святої Трійці у Вільно. За період настоятельства виконував ряд інших обов'язків: візитатора (1634 р.), вікарія (1636 р.), провінціала і наглядача, доручених йому церков. В 1637 р. став Віленським архимандритом, одночасно був намісником митрополита. Успішно провадив монастирське господарство і економію, впорядкував записи, контракти і договори. Впродовж 18 років судився з родиною Паців у трибуналі і у ковенському земському суді у справі запису князів Головчинських для Свято-Троїцького монастиря. Дубович і сам робив різні записи і пожертви на користь монастиря і церкви. 6 квітня 1645 р. став о. Олексій Дубович архимандритом в Супрасльського монастиря. Був одним із «найрухливіших» супрасльських архимандритів: добудував монастир, прикрасив і збагатив церкву, дзвіницю, покращив господарство на монастирських фільварках, побудував і відремонтував будинки, провів візитацію монастирських маєтків на Поліссі, а в Супраслі «побудував школу для навчання руської мови». В кореспонденції охоче послуговувався руською мовою. Багато клопотів мав із Віленським воєводою Христофором Ходкевичем з приводу частих його наїздів на монастир і монастирські добра, судових процесів, погроз і посягань навіть на життя архимандрита. За підтримкою Дубович звертався до самого короля Яна Казимира. З доручення василіянської капітули, що відбулася у Вільно 1650 р. був обраний послом до короля і нунція з метою полагодження деяких справ Чину. В 1652 р. склав докладний заповіт, а 20 вересня того ж року помер у Вільно і там був похований.

Твори[ред. | ред. код]

Відомі шість його проповідей, написані польською мовою:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… P. 82 (англ.)
  2. Там само… P. 81.

Література[ред. | ред. код]

  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I, vol. 43, Rome 1984. — 366 P. (англ.)
  • Ks. Józefat Skruteń, ZSBW. Dubowicz Aleksy (†1652) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939—1946. — T. V. — S. 436. (пол.)
  • M. M. Wojnar OSBM. Basilian missionary work — missionaries and missions (XVII—XVIII) // Analecta Ordinis Sancti Basilii Magni, Sectio II, vol. IX, Romae 1974. — P. 95-110. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]