Дубровицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубровицький район
Dubrovitskiy rayon gerb new.png Flag of Dubrovytsia raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5621800000
Утворений: 1939
Населення: 47 944 (на 1.02.2016)
Площа: 1820 км²
Густота: 26.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3658
Поштові індекси: 34100—34189
Населені пункти та ради
Районний центр: Дубровиця
Міські ради: 1
Сільські ради: 23
Міста: 1
Села: 58
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 34100, Рівненська обл., Дубровицький р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16, 2-12-14
Веб-сторінка: Дубровицька РДА
Голова РДА: Яременко Юрій Аркадійович
Голова ради: Новик Микола Григорович

Commons-logo.svg Дубровицький район у Вікісховищі

Дубро́вицький райо́н — район на північному заході Рівненської області. Центр — місто Дубровиця.

Площа району становить 1,8 тис. км² (9,1% обласної території). Населення — 50,6 тис. мешканців (2003).

Через район проходить залізниця РівнеСарниЛунинець (Білорусь) і автошлях СтарокостянтинівРівнеЖитковичі (Білорусь) (М21).

Географічне розташування[ред.ред. код]

Зараз загальна площа району 1821  км² (9,1 % обласної території).

Межує на півночі і північному сході з Білоруссю (Брестська область), на сході з Рокитнівським, на півдні із Сарненським, на заході із Зарічненським і Володимирецьким районами Рівненської області. Протяжність лінії державного кордону з Білоруссю на півночі становить 65 км. Діють два митні пости — у Городищі та Удрицьку.

Район вигідно розташований на залізничній магістралі Рівне-Сарни-Лунінець і перетині автодоріг Рівне-Дубровиця-Городище-Столін та Рівне-Дубровиця-Зарічне-Прикладники-Пінськ.

Територією району течуть річки Бережанка, Горинь, Льва, Сирець, Случ, Стубла, Чаква та інші.
Тут знаходяться озера Велике Почаївське, Верхнє, Озерське, Сіріус та інші.
На півночі району болота Гало, Красне, Морочне.
На сході району частина Рівненського заповідника.

Історія[ред.ред. код]

Дубровиця — місто районного підпорядкування з 1940 року, коли стало центром новоствореного району в Рівненській області. Проте місто засноване 1005 року і має старішу історію.

Київська Русь і пізнє середньовіччя[ред.ред. код]

Перша писемна згадка міста Дубровиця була 1005 року в розподілі землі Володимиром Великим між новоствореною Турівською та Київською митрополіями.

Вся ця територія була заселена деревлянами. Коли племена слов'ян були об'єднані в Київську Русь, держава древлян припинила своє існування. Під час міжусобиць на Русі, ця територія відійшла до Турово-Пінського князівства. В кінці XVI століття Дубровиця та інші села сучасного району входили до Пінського повіту Брестсько-Литовського воєводства.

Новий час[ред.ред. код]

У XVII столітті територія відносилася до Берестейського воєводства. Протягом короткого часу входила до території, на яку поширювалася українська гетьманська адміністрація. Коли Правобережжя було відійшло до Росії, територія району (більша частина) ввійшла до Пінського повіту Мінської губернії, а 1805 року він був віднесений до Ровенського повіту Волинської губернії.

XX століття[ред.ред. код]

Напередодні реформи 1921 року існувала вже Дубровицька волость Волинської губернії. 1921 року волость перейшла під владу Польщі. Спочатку територія входила до Сарненського повіту Поліського воєводства, а в кінці 1930 року — у складі цього ж повіту до Волинського воєводства. У 1934 було впроваджено новий адміністративний поділ, за яким на кілька сіл утворювалася одна гміна. Було створено Дубровицьку гміну.

1940 року створено Дубровицький район. Причому його межі змінювались. Так, із 1959 року до нього приєднався і сусідній Висоцький район. А в 19621966 рр. об'єднувалися з ним ще й Володимирецький і Зарічненський райони. То була, як говорили, «Велика Дубровиця» або «Маленька Бельгія» за своїми розмірами.[1]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Біленську, Борівську, Великотелковицьку, Кухітсько-Вільську та Перекальську сільради Дубровицького району до складу Володимирецького району, а Залізницьку та Судченську Дубровицького району — до складу Любешівського району Волинської області.[2]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Дубровицький район поділяється на 24 територіальні громади : 1 міська та 23 сільських.

У районі:

Демографія[ред.ред. код]

Населення Дубровицького району становить 51437 осіб. Щільність населення — 28,26 осіб/км².[3]

Національний склад[ред.ред. код]

Національний склад населення Дубровицького району станом на 2011 рік:[4]

Національність Кількість осіб %
Українці 50730 98,63%
Росіяни 333 0,65%
Білоруси 284 0,55%
Поляки 12 0,02%
Інші 78 0,15%
Разом 51437 100,00%

Мова[ред.ред. код]

Рідною мовою назвали[5]:

Мова Відсоток
українська 97,69%
російська 1,80%
білоруська 0,44%
польська 0,02%

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість району представлена 8 підприємствами: ТзОВ «Полісся-продукт», «Ритм» і «Торос», ВАТ БПФ «Дубротекс», "Дубровицький завод «Металіст», ЗАТ «Завод побутової техніки», ДП «Іскра» і «Поліссятекстиль».

Також діє розроблена інвестиційна програма розвитку підприємства, діє середній і дрібний бізнес. Нині працює 89 малих підприємств і ще зареєстровано 612 фізичних осіб[1].

На території Дубровицького району в с. Вербівка ведуться роботи з видобування торфу на торфородовищі МОРОЧНО-1.

Рівень охоплення сіл транспортним сполученням досяг 93 %. Базовим перевізником є ВАТ «АТП — 15642».

Район належить в основному до третьої зони радіаційного забруднення, п'ять сіл — до другої, де проживає 1,4 тис. осіб, в тому числі 600 дітей.

Площа урожайної території у районі займає майже 182 тис. га, з яких 90 тис. га — лісові масиви.

Освіта[ред.ред. код]

У районі працюють Дубровицьке СПТУ, 44 загальньоосвітні школи, школа-колегіум, школа-гімназія, музична школа, ДЮСШ, будинок школяра.

У мережу закладів культури входять районний і 15 сільських будинків культури, 33 клуби, районні бібліотеки для дорослих і дітей, Дубровицький і Висоцький краєзнавчі музеї.[1]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дубровицького району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала - 67,90% (проголосували 24 856 із 36 609 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 48,51% (12 057 виборців); Юлія Тимошенко - 23,15% (5 755 виборців), Олег Ляшко - 12,14% (3 018 виборців), Анатолій Гриценко - 4,30% (1 069 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,04%.[6]

Культура[ред.ред. код]

У Дубровицькому районі всього взято на облік 70 пам'яток історико-культурної спадщини, з них 20 археологічних, 48 історичних і 2 монументального мистецтва. Також Рівненської області нараховується 30 пам'яток історії.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Медичне обслуговування здійснює районна лікарня на 240 ліжок, дві дільничні лікарні та 41 фельдшерсько-акушерний пункт.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Зарічненський район Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь
Gray compass rose.svg Рокитнівський район
Володимирецький район Сарненський район