Дубровиця (Лежайський повіт)
Село
 Координати 50°17′22″ пн. ш. 22°33′21″ сх. д. / 50.28972222002777670° пн. ш. 22.55611111002777847° сх. д.Координати: 50°17′22″ пн. ш. 22°33′21″ сх. д. / 50.28972222002777670° пн. ш. 22.55611111002777847° сх. д.
|
Дубровиця (пол. Dąbrowica) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Курилівка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 642 особи (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
Місцевість Теплиць болотиста, з великою кількістю ставків, соснових лісів. Також є теплі джерела, які й дали назву населеному пункту.
Історія[ред. | ред. код]
У 1589 р. в селі оброблялось 10 ланів ріллі.
У 1624 р. село знищене татарським набігом.
У 1674 р. в селі було 33 будинки.
У 1830 р. в селі вже була парафіяльна школа при греко-католицькій церкві.
У 1898 р. вибрано війтом Ілька Федорка, у 192 будинках було 1116 мешканців.
На 01.01.1939 в селі проживало 1140 мешканців, з них 910 українців, 190 поляків і 40 євреїв[2]. Село належало до ґміни Курилувка Ярославського повіту Львівського воєводства.
1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Дубровиці була виселена в СРСР. Жителі Дубровиці були переселені в населені пункти Тернопільської і Станіславської областей — вивезено 667 осіб (167 сімей)[3]. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[4].
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 328 | 85 | 221 | 22 |
| Жінки | 314 | 78 | 190 | 46 |
| Разом | 642 | 163 | 411 | 68 |
Церква[ред. | ред. код]
У 1663 р. Микола-Єронім Сенявський подарував землю під церкву братам Івану і Григорію Поповичам. У 1664—1667 рр. збудована дерев'яна церква св. Параскеви. В 1850 р. церква відремонтована і розширена. Це була парафіяльна церква Ярославського деканату Перемишльської єпархії.
Нова мурована церква збудована 1904 року, яка з 1920 р. належала до Сінявського деканату. В ній парохом став Микола Добрянський, якого замучили поляки 22 червня 1944 р. Після виселення українців церкву перетворили на костел.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубровиця (Лежайський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- 5)Dąbrowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 932. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |