Дубівка (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дубівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Семенівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020150040086715
Основні дані
Засноване 1788
Населення 291
Площа 1,52 км²
Густота населення 191,45 осіб/км²
Поштовий індекс 13351
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°54′31″ пн. ш. 28°47′04″ сх. д. / 49.90861° пн. ш. 28.78444° сх. д. / 49.90861; 28.78444Координати: 49°54′31″ пн. ш. 28°47′04″ сх. д. / 49.90861° пн. ш. 28.78444° сх. д. / 49.90861; 28.78444
Середня висота
над рівнем моря
247[1] м
Місцева влада
Адреса ради вул. Стадіонна, 1, с. Іванківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13371
Сільський голова Апатов Ігор Адольфович[2]
Карта
Дубівка. Карта розташування: Україна
Дубівка
Дубівка
Дубівка. Карта розташування: Житомирська область
Дубівка
Дубівка
Мапа
Мапа

Дубі́вка (до 1946 — Чехи) — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 291 особа.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Горбатка, правої притоки Пустохи.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1788 році, як село Чехи, округи Бердичівської, Пузирецької волості, Житомирського повіту Волинської губернії. За часів Радянської України село багато разів змінювало свою «прописку» або ж належність до різних районів Житомирщини — від 7 березня 1923 року у складі Білопільського району, від 17 червня 1925 року та 28 червня 1939 року — у складі Бердичівського району.

7 червня 1946 року Указом Президії ВР УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області». Перейменовано та уточнено назви 136-ти населених пунктів області. Село Чехи Бердичівського району перейменоване на село Дубівка.

У 1923—54 роках — адміністративний центр Дубівської сільської ради Бердичівського району[3].

До 7 вересня 2016 року село входило до складу Красівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області[4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 379 осіб, з яких 167 чоловіків та 212 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 288 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,28 %
російська 1,72 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в селі Дубівка. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 24 січня 2008.
  2. Красівська сільська рада. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 146, 270, 543. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  4. Красівська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 вересня 2020.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Герои войны. Сикорский Николай Ануфриевич. warheroes.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 12 травня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]