Дубівка (Білоцерківський район)
| село Дубівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Білоцерківський район | ||
| Громада | Таращанська міська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1765 | ||
| Перша згадка | 1765 (259 років)[1] | ||
| Населення | 485 | ||
| Площа | 1,223 км² | ||
| Густота населення | 396,57 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 09534 | ||
| Телефонний код | +380 4566 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°25′29″ пн. ш. 30°28′48″ сх. д. / 49.42472° пн. ш. 30.48000° сх. д.Координати: 49°25′29″ пн. ш. 30°28′48″ сх. д. / 49.42472° пн. ш. 30.48000° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
224 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 09531, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Дубівка | ||
| Карта | |||
  Дубівка | |||
 Дубівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Дубі́вка — село Таращанської міської громади Білоцерківського району Київської області, до 2020 року центр сільської ради. Нараховує 216 дворів.
Назва[ред. | ред. код]
Село Дубівка має давню назву: за переказами, на цьому місці колись був густий ліс, у якому росли переважно дуби. Відомий краєзнавець Лаврентій Похилевич у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» (1864) писав: рос. «К имению Кошеватскому принадлежит 13 деревень и сел (среди них и Дубовка) с превосходным дубовым лесом (5600 десятин), который, по силе привилегии 1744 года, владелец ленного имения не должен истреблять, хотя пользоваться им на необходимые потребности имеет право…». У деяких джерелах зустрічається інша назва — Гузівка (або Ґудзівка), ймовірно на честь засновника села пана Ґудзя.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване за 15 км від центру громади міста Тараща. Відстань до Києва — 135 км.
Історія[ред. | ред. код]
Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, геноциду, проведеного радянською владою. У селі Дубівка під час штучного голоду загинули 222 жителі. У місцях масових поховань на сільському кладовищі встановлено у 1994 році хрест[2]. У "Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні" поміщено мартиролог жителів села Дубівка – жертв Голодомору 1932-1933 років[3].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Церква святого Олександра Невського в Дубівці є пам'яткою архітектури національного значення. Різні джерела наводять різні дати її зведення. Лаврентій Похилевич писав, що у 19 столітті (до 1861 р.) у Дубівці церкви не було, а мешканці села були приписані до парафії села Станишівка. У виданні рос. «Памятники градостроительства и архитектуры» зазначається, що церква у Дубівці була збудована у 1748 році. А за найновішими даними церкву збудували у 1861 році.
Транспорт[ред. | ред. код]
Найближча до села залізнична станція Ольшаниця розташована за 48 км
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 919
- ↑ укладений за архівними даними ДАКО, фр-5634, оп.1, спр. 1185, арк. 30-74; спр.1204, арк. 1-177
Джерела[ред. | ред. код]
- Лєщєнко І. В. Село Дубівка // Міста і села України. Історико-краєзнавчі нариси. Київщина (частина друга). — К. — 2011 (с. 309—311)
- Дубівка[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Верховної ради України
- Дубівка [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] // Україна Інкогніта
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |