Дуб болотяний
| Дуб болотяний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus palustris Münchh., 1770 | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Дуб болотяний[1], дуб болотний[2] (Quercus palustris) — вид рослин з родини букові (Fagaceae); поширений у Канаді й США. Етимологія: лат. palūstris — «болотний».
Це велике дерево, яке зазвичай досягає 25 м у висоту, відоме невеликими відмерлими гілками (шпильками), що зберігаються на стовбурі й виразними, спрямованими вниз нижніми гілками[3]. Крона конічна. Кора гладка, дрібно посічена, сіро-коричнева срібляста. Верхні гілки висхідні. Гілочки стрункі, червоно-коричневі, стають сірими, гострі; бруньки коричневі, конічні, загострені. Листки 7.5–13 × 5–10 см; верхівка тупа або гостра; основа клиноподібна; 2–3 пари загострених часточок, які в середині листка найбільші; блискуче зелені зверху й блідіші знизу зі світло-коричневими пучками волосків у пазухах жилок; ніжки листків стрункі, голі, 3–5 см завдовжки. Жолудь завдовжки 1.2 см, завширшки 1.5 см, округлої форми, часто смугастий; один або кілька разом; на короткій ніжці[4].
Поширений на півдні Онтаріо (Канада) й північно-центральній і східній частинах США; культивується в Європі[5][6][7].
Росте на погано дренованих, кислих глинистих ґрунтах вздовж річок, в низовинах і на льодовикових тилях; висота: 0–350 м. Цей вид переносить періодичні затоплення в період спокою. Утворює чисті зарості на вологих ділянках і є звичайним компонентом листяних лісів, поряд з такими видами, як Liquidambar styraciflua, Q. alba, Ulmus americana, Acer rubrum[3].
Широко висаджують як декоративне тіньове дерево як у Північній Америці, так і в Європі. Q. palustris є толерантним до міських умов, таких як потрапляння дорожньої солі, а його неглибока коренева система дозволяє легко пересаджувати. Деревина вважається низької якості, однак її можна використовувати у будівництві й для палива[3].
Вид чутливий до Ceratocytis fagacearum інших поширених шкідників та збудників. Однак жодних повідомлень про широке скорочення популяції немає, отже це не становить серйозної загрози. Головною загрозою для Q. palustris є зміни клімату[3].
-
дерево взимку -
стовбур -
стовбур: поздовжній розріз -
листя влітку -
листя восени -
сережки -
ілюстрація
.jpg)
- ↑ Quercus palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ а б в г Wenzell K., Kenny L. & Jerome D. (2017). Quercus palustris. The IUCN. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
