Дуб великопиляковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дуб великопиляковий
Quercus macranthera 3.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Дуб великопиляковий
Біноміальна назва
Quercus macranthera
Fisch. & C.A.Mey. ex Hohen. 1838
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Quercus macranthera
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Quercus macranthera
EOL logo.svg EOL: 1151462

Дуб великопиляковий (Quercus macranthera) — однодомна рослина з підроду Mesobalanus роду Дуб родини Букові. Інша назва «східний дуб».

Опис[ред.ред. код]

Загальна висота сягає 10—30 м, завширшки 8—15 м. Крона широка та яйцеподібна, гілки вертикальні, пухкі, з віком широкорозлогі. Молоді пагони бархатисто опушені, на другий рік гладенькі, дуже товсті. Листя розташовано чергово, завдовжки 6—18 см, завширшки 5—10 см, з кожного боку по 7—11 округлих лопатей. Листя зверху темно-зелені, знизу сіро-опушені. Осіннє забарвлення жовте або жовто-коричневе. Має пилякові сережки, довжина яких становить 10—15 см, з густо опушеним стрижнем; пиляки великі — до 1,5 мм завдовжки. Це нехарактерно для інших видів свого роду дуб. Жолуді завдовжки 2 см, поєднані у 2—4 шт. Основні корені розташовано глибоко.

Екологія[ред.ред. код]

Зустрічається у верхньому лісовому поясі гір від 800 до 2400 м над рівнем моря, утворює ліси на сухих, переважно південних схилах. Дуже посухостійкий, найбільш холодостійкий з усіх кавказьких дубів. Може зростати на найрізноманітнішому субстраті, починаючи від скель і закінчуючи ґрунтами потужністю до 1,0—1,5 м. В рік зростає на 15—20 см. Полюбляє світлі, сонячні ділянки.

Його деревина використовується для меблів.

Поширення[ред.ред. код]

Розповсюджено в Туреччині, Вірменії, Грузії, Азербайджані, північному Ірані.

Джерела[ред.ред. код]

  • Mitchell, A., Wilkinson, J. (2001). Trees of Britain and Northern Europe. Collins.
  • Andreas Roloff, Andreas Bärtels: Flora der Gehölze. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2008, ISBN 978-3-8001-5614-6, S. 502.