Дудар Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дудар.
Ф
Дмитро Дудар
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Миколайович Дудар
Народження 8 листопада 1991(1991-11-08) (32 роки)
  Гродно, Білорусь
Зріст 197 см
Вага 84 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Німан» (Гр)
Номер 91
Юнацькі клуби

2007—2008 		Білорусь «Белкард» (Гродно)
Білорусь РДУОР (Мінськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008—2010 Білорусь «Динамо» (Мн) 0 (0)
2011—2012 Білорусь «Белкард» (Гр) 45 (-66)
2013 Білорусь «Хімік» (Св) 21 (-18)
2014—2015 Білорусь «Динамо-Берестя» 22 (-41)
2016 Білорусь «Граніт» (М) 14 (-14)
2016—2017 Білорусь «Слуцьк» 29 (-29)
2018—2019 Білорусь «Гомель» 22 (-29)
2019—н.ч. Білорусь «Німан» (Гр) 33 (-33)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010
2017 		Білорусь Білорусь (U-21)
Білорусь Білорусь Б 		2 (-2)
1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дмитро Миколайович Дудар (біл. Дзмітрый Мікалаевіч Дудар; нар. 8 листопада 1991, Гродно, Білорусь) — білоруський футболіст, воротар гродненського «Німана».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець гродненської ДЮСШ Белкард та мінського РДУОРу, з 2008 року почав грати за дубль мінського «Динамо». 2010 року отримав травму, через яку не грав протягом півроку. Після відновлення від травми з середини 2011 року виступав за гродненський «Белкард», у сезоні 2012 став основним воротарем команди у Другій лізі. У сезоні 2013 року був гравцем світлогорського «Хіміка» у Першій лізі.

У березні 2014 року перейшов до берестейського «Динамо»[2], де став другим воротарем після Костянтина Руденка. Сезон 2015 року розпочав як дублер Валерія Фомичева, але після його відходу з команди у червні став основним воротарем.

У січні 2016 року перейшов до мікашевицького «Граніту»[3]. У липні 2016 року у зв'язку з фінансовими проблемами «Граніта» залишив клуб і перейшов до «Слуцька»[4], де в зв'язку із травмою Артура Леська став основним воротарем. У сезоні 2017 року чергувався у воротах слуцької команди із Борисом Панкратовим.

У грудні 2017 року залишив «Слуцьк» та підписав однорічний контракт із «Гомелем»[5]. У складі команди став основним воротарем, витіснив Олега Ковальова. У грудні 2018 року продовжив угоду з гомельським клубом на сезон 2019 року[6]. Однак у сезоні 2019 виступав переважно за дублюючий склад, зіграв за основну команду лише в одному матчі. У липні 2019 року залишив гомельський клуб[7].

Незабаром приєднався до гродненського «Німану», де закріпився як основний воротар[8]. У січні 2021 року продовжив контракт із клубом[9].

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Дивізіон Клуб Країна Матчі Голи
2008 дубль «Динамо» (Мінськ) Білорусь 2 -0
2009 дубль «Динамо» (Мінськ) Білорусь 16 -11
2010 дубль «Динамо» (Мінськ) Білорусь 13 -4
2011 (2) Д2 «Белкард» (Гродно) Білорусь 11 -21
2012 Д3 «Белкард» (Гродно) Білорусь 34 -45
2013 Д2 «Хімік» (Світлогорськ) Білорусь 21 -18
2014 Д1 «Динамо-Берестя» Білорусь 4 -8
2015 Д1 «Динамо-Берестя» Білорусь 18 -33
2016 (1) Д1 «Граніт» (Мікашевичі) Білорусь 14 -14
2016 (2) Д1 «Слуцьк» Білорусь 14 -11
2017 Д1 «Слуцьк» Білорусь 15 -17
2018 Д1 «Гомель» Білорусь 22 -17
2019 (1) Д1 «Гомель» Білорусь 1 -3
2019 (2) Д1 «Німан» Білорусь 14 -16
2020 Д1 «Німан» Білорусь 19 -17

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Провів 2 матчі за молодіжну збірну Білорусі на міжнародному турнірі у Португалії.

У липні 2017 року виступав за другу збірну Білорусі на Кубку короля в Таїланді.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Після жорстокого придушення акцій протесту, спричиненого масовими фальсифікаціями на президентських виборах 2020 року, побиттям і катуваннями затриманих демонстрантів, він та ще 92 білоруські футболісти засудили насильство в Білорусі[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Торпедо-БелАЗ»: 2022-23

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.pressball.by/footballstat/dmitri_dudar/
  2. ↑ Брестское «Динамо» подписало контракты с Дударем, Кондратьевым, Жевнеровым и Кириллом Вергейчиком [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Гранит» подписал Дударя, на просмотре Кибук, Степанов и российский защитник Обивалин [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Дмитрий Дударь стал футболистом «Слуцка» [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Дударь сменил «Слуцк» на «Гомель» [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Гомель» пролонгировал соглашения с вратарями [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Капор и Дударь покинули «Гомель» [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Неман» подписал Дударя и расстался с Борисовым [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Дударь подписал новое соглашение с «Неманом» [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ 93 беларускія футбалісты выступілі з асуджэннем гвалту ВІДЭА [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (біл.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дудар_Дмитро_Миколайович&oldid=39682790