Дудикевич Володимир Феофілович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дудикевич Володимир Феофілович
Народився 1861
Станіслав, Австрійська імперія
Помер 1922
Ташкент, Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР
Громадянство (підданство) Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]

Володимир Феофілович Дудикевич (4 січня 1861 Станіславів — 23 червня[1] 1922 Ташкент) — правник, адвокат, політичний діяч Галичини, депутат Галицького сейму, лідер галицьких москвофілів.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у сім'ї греко-католицького священика. Під час навчання очолював товариство студентів-москвофілів «Буковина». Ідеолог москвофільства, співзасновник і керівник «Русской народной организации» (1900 р.), член Ставропігійського інституту (1904 р.), редакцій часописів «Русское слово» і «Прикарпатская Русь». Доктор права Віденського університету. Працював директором гімназії в Станиславові, адвокатом у Коломиї.[1]

Пізніше став лідером «Народного Совєта» Російської Народної Організації, депутатом Галицького Сейму (9-го скликання, обраний в окрузі Лопатин — Броди — Радехів (IV курія), входив до складу «Російського клубу» («Русского клуба»), його голова у 1908—1909 роках, заступник — о. Колпачкевич Антоній[2]). Проголосив «новий курс» галицьких москвофілів після їх розколу на «старорусинів» та «росіян» («русских») у 1909 році. Суть «нового курсу» полягала в засвоєнні модерної російської ідентичности. Член багатьох організацій москвофілів, голова «Кредитного общества самопомощи» в Коломиї.[1]

Напередодні Першої світової війни переїхав до Києва, де очолив «Карпато-русский освободительный комитет» (під час російської окупації Галичини — «Русский народный совет Прикарпатской Руси»), координатор допомоги біженцям з Галичини до Росії.[1] Співпрацював з російською окупаційною адміністрацією після захоплення Галичини російськими військами під час Першої світової війни. Після відступу російської армії втік до Росії, перебував на Поволжжі; також у Середній Азії.

Розстріляний більшовиками у Ташкенті (помер у більшовицькій тюрмі[1]).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… С. 131.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… С. 113—114.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.