Дужки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дужки

Пунктуація

апостроф (' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, )
знак питання (?)
лапки (‘ ’, « », « », « »)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку ()
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера ()
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле ()
базисний пункт ()
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ Indian Rupee symbol.svg £ ƒ £ Kazakhstani tenge symbol.svg ¥

Дужки́ (давня назва кля́мри) — парні розділові знаки, які використовуються в різних областях.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • круглі () дужки;
  • квадратні [ ] дужки;
  • фігурні { } дужки;
  • кутові дужки (або <> у ASCII-текстах).

Круглі дужки[ред. | ред. код]

()

Мовлення[ред. | ред. код]

  • Частіше за все використовуються в письмовому мовленні як пунктуаційний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою України є гора Говерла (2061 м). Також вживається для вказання автора, року абощо: «Життя — се мій скарб…» (І. Франко). В драматичних творах зазвичай позначає ремарки серед прямої мови героїв[1].
  • Так позначаються бібліографічні цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стилі APA[2].

Наука[ред. | ред. код]

  • В математиці такі дужки часто називаються операторними, бо використовуються для вказання пріоритету дій: наприклад, (2 + 3) · 4 означає, що спочатку виконується додавання, а потім вже множення (тобто, оператор додавання є більш пріоритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратні та фігурні дужки.
  • Позначення векторів: ; та матриць: .
  • Біноміальні коефіцієнти: .
  • В дужках зазвичай записують аргументи функцій, наприклад:
  • Скалярний добуток:
  • Періодичні дроби, для позначення повторюваних цифр:
  • Числові проміжки: . Тут кругла дужка позначає, що межа проміжку не належить до нього. Тобто, для другого випадку:
  • У фізиці має місце запис абсолютної похибки вимірювання вигляду 6,67408(31)·10−11 Н·м2·кг−2, ця формула еквівалентна запису 6,67408·10−11 Н·м2·кг−2 ± 0,00031·10−11 Н·м2·кг−2.
  • В хімії використовують круглі дужки для виділення повторюваних функціональних груп: (C2H5)2O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид заліза(ІІІ) тощо.

Програмування[ред. | ред. код]

  • В багатьох мовах програмування використовуються такі дужки для задання аргументів функцій та як операторні дужки.
  • В мові Python круглі дужки позначають кортежі.

Квадратні дужки[ред. | ред. код]

[ ]

Мовлення[ред. | ред. код]

  • Квадратні дужки використовують, коли потрібне уточнення в цитатах: Їх [заручників] було близько 100 осіб. Зокрема, таким чином можна позначити і деякі пропущені частини цитати, за допомогою трикрапки в квадратних дужках.
  • Часто так позначаються бібліографічні цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що інформація в реченні/абзаці взята з 77-го за номером джерела зі сторінок 20-21. Також у надстроковому вигляді пишуться зноски (наприклад, така є в кінці цього речення)[3].
  • Номери рівнянь, рисунків, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.

Наука[ред. | ред. код]

  • Як було зазначено вище, у великих формулах квадратні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають більш високий рівень підпорядкування, як тут:  — так краще видно, які дії застосовуються.
  • Ціла частина від числа: , . Для цього також використовують спеціальні дужки та .
  • Векторний добуток: .
  • Числові проміжки: . Тут квадратна дужка позначає, що межа проміжку належить до нього.
  • Комутатор і антикомутатор але для останнього иноді використовують фігурні дужки без нижнього індекса.
  • Сукупність рівнянь або нерівностей. Тобто, це позначає, що має виконуватись хоча б одне із тверджень. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за -2, або х більший за 2».
  • Так можуть позначатись: символ Кронекера, характеристична функція, функція Гевісайда, Signum-функція, інколи матриці та вектори тощо.
  • В хімії так позначають комплексні аніони та катіони: наприклад, K3[Fe(CN)6]. Крім того, згідно номенклатури IUPAC, в квадратні дужки записується кількість атомів в містках між двома атомами в назвах органічних поліциклічних сполук: трицикло[3.3.1.13,7]декан.
  • У фонетиці квадратні дужки позначають транскрипцію: слово обличчя транскрибується як [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] або [обли́ч’:а].

Програмування[ред. | ред. код]

  • В вікірозмітці використовуються подвійні дужки для внутрішніх посилань, перенаправлень, категорій та інтервікі, а одинарні — для зовнішніх посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реалізовані в Markdown.
  • В мовах програмування часто так відбувається індексація масивів, списків абощо: наприклад list[0] у Python поверне перший елемент списку.
  • В мові Python квадратні дужки позначають списки.
  • Можуть позначати необов'язковість (див. Нотація Бекуса — Наура). Зокрема, в мові розмітки LaTeX необов'язкові аргументи функцій передаються саме так.

Фігурні дужки[ред. | ред. код]

{ }

Наука[ред. | ред. код]

  • Як було зазначено вище, у великих формулах фігурні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають найвищий рівень підпорядкування (тобто, квадратні та круглі дужки мають знаходитись всередині фігурних.
  • Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупність понять, наприклад, доданки у довгій сумі та подібних записах: .
  • Дробова частина від числа: .
  • Позначення множин: .
  • Система рівнянь або нерівностей. Більш загально це значить, що мають виконуватись всі твердження, об'єднані такою дужкою. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за 5, та х більший за 2». Аналогічним чином працює задання кусково-заданих функцій.
  • Так можуть позначатись: характеристична функція, антикомутатор тощо.

Програмування[ред. | ред. код]

  • В вікірозмітці використовуються подвійні і потрійні фігурні дужки для шаблонів, змінних, функцій абощо. Подібні явища також є в Django, Jinja та інших.
  • В мовах програмування (зокрема С-похідних) фігурні дужки задають інтендацію. Подібне застосування вони мають і в LaTeX.
  • В мові Python фігурні дужки позначають словники та множини.
  • Широко використовуються у веб-шаблонізаторі Jinja для шаблонів, функцій, змінних абощо.

Кутові дужки[ред. | ред. код]

Кутові дужки мають дві основні форми: та . Перші зазвичай використовуються в мовах програмування та розмітки, а другі в точних науках.

Мовлення[ред. | ред. код]

  • В японській, корейській та китайській мовах використовуються символи (т.з. шеврони), схожі на кутові дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японській мові часто використовуються і европейські круглі дужки.

Наука[ред. | ред. код]

  • Можуть позначати середнє значення: наприклад, середнє значення функції за часом може бути записане як .

Програмування[ред. | ред. код]

  • В HTML та XML складають основу синтаксису, задаючи теги.
  • В C++ кутові дужки позначають, що необхідний заголовковий файл потрібно шукати в одній із стандартних директорій, наприклад: #include <stdio.h>.
  • В деяких програмах та мовах розмітки подвійні < перетворюються на лапки.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Український правопис 2015. litopys.org.ua. Процитовано 2021-01-30. 
  2. APA style. Wikipedia (en). 2021-01-16. Процитовано 2021-01-30. 
  3. NaUKMA Library (2016-12-19). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Процитовано 2021-01-30.