Дуз-Хотимирський Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуз-Хотимирський Федір Іванович
Duz Khotymirsky (1923).jpg
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Народження 25 вересня 1881(1881-09-25)
Михайло-Коцюбинське, Чернігівщина, Російська імперія (сучасна Україна)
Смерть 5 листопада 1965(1965-11-05) (84 роки)
Москва, СРСР
Титул Міжнародний майстер (1950)
Нагороди та відзнаки
Заслужений майстер спорту СРСР
Орден «Знак Пошани»

Фе́дір Іва́нович Дуз-Хотимирський (*(13)25 вересня 1881, Чернігівщина — †5 листопада 1965, Москва) — український радянський шаховий майстер, учасник багатьох турнірів першої половини ХХ сторіччя, один з організаторів Київського Шахового Товариства (офіційно зареєстроване в грудні 1900).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився ймовірно в нинішньому селі Михайло-Коцюбинське (в той час с. Козел Чернігівського повіту). Енциклопедичний словник з шахів наводить як вірогідне місце народження Федора Івановича м. Москву, деякі джерела Козелець і Чернігів, а Генна Сосонко — Київ.

Так чи інакше, вперше заявив про себе в Києві. Вигравав у міських турнірах (1900, 1902, 1904, 1906[1]). Разом з С. А. Шиманським організував шаховий клуб і, пізніше, Київське Шахове Товариство. Завдяки зусиллям Товариства Київ на початку 1900-х відвідали майстри Яновський та Чигорін з показовими іграми та лекціями. Михайло Чигорін, як пише в спогадах сам Федір Іванович, був для нього взірцем для наслідування[2].

Учасник чотирьох Всеросійських шахових турнірів (дебютував у 1900—1901), в тому числі турніру в Києві. Переможець міжнародного турніру в Москві (1907), учасник першого міжнародного турніру в Карлсбаді (серпень-вересень 1907) та інших.

Відомий також як один з наставників юного Олександра Алєхіна: у 1906 році Дуз-Хотимирський давав майбутньому Чемпіону світу (якому було 14 років) та його старшому брату Олексію уроки з теорії дебютів та стратегій шахової боротьби, грав з ними «легкі партії». Зі спогадів Федора Івановича в літературу потрапило повідомлення про складений Альохіним зошит «Я та Дуз-Хотимирський. Москва — 1906 г.» з аналізом партій та конспектами[3].

Після громадянської війни та долучення України до складу СРСР перебрався у союзну столицю. Учасник п'яти радянських шахових чемпіонатів, найкращий результат у 1923 році: 3—5 місце.

Останні роки провів у Москві. Виступав з лекціями та оглядами в Центральному шаховому клубі СРСР[4]. З огляду на вік і особливості характеру, в довколошаховій літературі про Дуз-Хотимирського залишились анекдотичні історії (зокрема, в спогадах Г. Сосонко і Ю. Авербаха). В свою чергу залишив спогади про багатьох своїх сучасників.

Заслужений майстер спорту СРСР (1942). Орден «Знак Пошани» (1957)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Дуз-Хотимирский Федор Иванович, «Избранные партии» — М. «Физкультура и спорт», 1954 г., 160 стр. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]