Дука Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Михайлівна Дука
Зображення
Народилася 18 листопада 1945(1945-11-18) (74 роки)
Горький
Діяльність актриса, режисер, педагог
Чоловік Бессараб Валерій Олександрович
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України

Ірина Михайлівна Ду́ка (нар. 18 листопада 1945, Горький) — українська актриса, режисер, педагог. Дружина В. Бессараба.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 18 листопада 1945 року в місті Горькому (тепер Нижній Новгород, Росія). 1968 року закінчила Київський інститут театрального мистецтва (викладач Л. Олійник). З 23 вересня 1968 року працює у Київському національному театрі російської драми імені Лесі Українки[1]. У 19841997 роках доцент Київського інституту театрального мистецтва[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі:[2]

Ролі в кіно:[1]

  • «Скарби палаючих скель» (1969);
  • «Серце Бонівура» — подруга Тані (1969);
  • «Школа скандалу» (1999; Україна, фільм-спектакль);
  • «Бабин Яр» (2002, Україна);
  • «Надія як свідчення життя» — Анна Матвіївна, мати Андрія (2007, Україна).

Вистави:[2]

  • «Рядові» О. Дударева (1985);
  • «Зірки на вранішньому небі» О. Галіна (1988);
  • «Без вини винні» О. Островського (1991);
  • «Жиди міста Пітера, або Невеселі бесіди при свічках» за братами Стругацькими (1991);
  • «Генерали у спідницях» Ж. Ануя (1993);
  • «Розлучення по-російськи» (1999);
  • «Різдвяні мрії» Н. Птушкіної (2001);
  • «Трішки ніжності» А. Ніколаї (2005).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]