Дукха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ду́кха, ду́хкха (санскр. दुःख, duḥkha IAST; букв. «хворобливість, неприємність») — термін, що зазвичай передається з мов палі та санскриту як «страждання». Відіграє важливу роль в буддизмі, де Чотири Благородні Істини про страждання викладаються як ключ для досягнення завершальної мети — нірвани, звільнення від страждань. Разом з анітья та анатманом становить Три ознаки існування.

Особливості перекладу[ред.ред. код]

Термін «дукха» навряд чи можна перекласти як власне «страждання». Дукха означає «нетерплячість, непостійність, нетерпимість». Багато дослідників (Ф. І. Щербатський, В. М. Топоров) протестують проти буквального (калькованого) перекладу. Щербатський відзначає безглуздість таких висловів, як «елементом зору є страждання», та пропонує перекладати «духкха» як «занепокоєння» чи «хвилювання». Топоров, аналізуючи аналогічне санскритському «духкха» палійське «дукха», відзначає, що цим словом в палійських текстах характеризується «приємне», «неприємне», «нейтральне» та пропонує перекладати термін «дукха» як «неспокійна незадоволеність». В. І. Рудой відзначає, що будь-яка сансарична насолода включає в себе наступні елементи: недостатня інтенсивність насолодження по зрівнянню з очікуваною, його швидкоплинність, біль його втрати, болісне прагнення до його повторення. Основа цих елементів — незадоволеність.

Якщо сутність сансари — страждання, то сутність нірвани — блаженство, а таке трактування поняття нірвани (принаймні, в Тхераваді) буддизм уникає, пропонуючи рахувати її вічним спокоєм. Таким чином, сутність сансари — занепокоєння, а не страждання.

Класифікація[ред.ред. код]

  • Страждання страждань — це, звичайно ж, страждання яке воно є, яким ми його розумієм в повсякденному сенсі: фізична ти душевна біль повсякденного життя, страх, депресія і т. д.
  • Страждання змін з'являються завдяки перемінливості світу, його непостійності. Зазвичай цей вид страждання ми сприймаємо як задоволення, та насправді це лише послаблення болю. Наприклад, після того, як ми замерзли, ми прагнемо тепла і перший час, коли страждання холоду та страждання тепла приблизно одинакові, ми відчуваємо страждання змін, але пізніше страждання тепла посилюються та призводять до пошуку холоду. Так само ми шукаємо нового супутника життя, нову роботу, нову країну проживання і т. д. Отже, внутрішня природа подібних переживань насолодження болюча.
  • Всеохоплююче страждання з'являються завдяки незнанню чи помилковому судженню відносно природи реальності. Це більш глибший рівень страждання — страждання всеохоплюючої обумовленості. Наш розум та тіло знаходяться під впивом карми (тенденцій, породжених нашими минулими вчинками), а також під впливом згубних, безплідних емоцій — таких як прив'язаність та ненависть. В звичайне життя ми приходимо з всеосяжної сфери впливу карми та руйнівних емоцій з тим, щоб знову в ній же і опинитися. Навіть нейтральні емоціональні стани не свободні від впливу причин та обставин, які людина не може контролювати. Людина залучена в процес, що передбачає страждання.

В індуїзмі[ред.ред. код]

Слово duḥkha використовується в одному з імен-епітетів Шиви — dāridrya-duḥkha-dahana — «винищувач бідності та нещастя». Це ім'я вживається в dāridrya-duḥkha-dahana śiva stotra Vasishtha Muni (Винищувач бідності та нещастя Шивастотра Васішта Муні).

Див. також[ред.ред. код]


колесо Дхарми Це незавершена стаття про буддизм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.