Дулово (Болгарія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Дулово
болг. Дулово
Країна Болгарія Болгарія
Область Силістринська область
Община Дулово
Код ЕКАТТЕ 24030
Поштовий індекс 7650
Телефонний код 0864
43°49′17″ пн. ш. 27°08′24″ сх. д.H G O
Висота 228
Населення 6537 (2011)
Телефонний код +421-0864
dulovo.bg
Відстань
До обласного центру
 фізична 34 км [2]
До Софії
 фізична 333 км [2]
Розташування
Дулово. Карта розташування: Болгарія
Дулово
Дулово
Дулово (Болгарія)
Мапа
CMNS: Дулово у Вікісховищі

Ду́лово (болг. Дулово) — місто в Силістринській області Болгарії. Адміністративний центр общини Дулово.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про існування міста базується на турецько-арабському документі 1573 року. Поруч з містом знаходилося село Алені Бахча (перекладено з турецької - Видний сад). До Визволення Болгарії від османського правління в селі оселилися болгари з Преслава.

Поселення неодноразово спалювали, але його жителям вдалося побудувати нове, яке називався Аккадонлар або по-болгарські — "Білі жінки". Деякий час носило назву Чардак. У 1878 році тут проживають 100 турецьких і 25 болгарських сімей, а загальна чисельність населення - 900 мешканців. У 1946 р. чисельність населення становила 1841 жителів, а через 10 років - 5910 осіб.

Селище та його околиці були безводними. Нещодавно тут були два колодязі глибиною 35-40 м. Коли ці колодязі вичерпали, люди переносили воду бочками з місцевості на півночі від села, що називається Бунарлар дересі - долина колодязів. Там було 45 глибоких свердловин.

2 вересня 1916 року Перша піхотна дивізія Софії звільнила поселення від румунських властей.

Починаючи з 1920-х років, селище знаходиться в Румунії, але завдяки Крайовській угоді 1940 року воно було повернено Болгарії. У 1942 році село було перейменовано в Дулово, на честь болгарської династії Дуло. 30 січня 1960 р було оголошене містом.

Поряд з містом розташований парк «Спрага». Це курганне поховання. Район був заселений ще з античності, середньовіччя та османського періоду. Знайдено залишки керамічних посудин, монет, зброї, інструментів, фундаментів житла та багатьох інших. У минулому тут була річка, були численні джерела. В даний час є водозбірним районом.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 6537 осіб.

Національний склад населення міста[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 2946 50,7%
турки 2349 40,4%
цигани 458 7,9%
інша 22 0,4%
не визначились 34 0,6%
Всього відповіли 5809

Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:


Динаміка населення[5]:

Географія[ред. | ред. код]

Переважає плоский рельєф в , який перетинається суходолами різної ширини, які мають напрямок північ-південь. Навколо них побудовані майже всі населені пункти Добруджанщини. Висота над рівнем моря становить від 150 до 250 метрів.

Район широко відкритий на північ. Конфігурація відкритої місцевості визначає доступ вітрів з усіх боків, причому південно-східні і південні вітри є найбільш повторюваними. У зимові місяці дують холодні північно-східні вітри, що несуть сніг. Влітку часто виникають сильні сухі вітри, що викликають ерозію ґрунту.

Річна кількість опадів становить 650 мм/ кв. м, що нижче середнього по країні. Засухи в літні місяці негативно впливають на рослинність у муніципалітеті.

Лісові масиви займають 23% території муніципалітету. Переважають дуб, граб та інші. Хвойні види додатково імпортуються при реконструкції лісів для економіки лісового господарства або для утворення територію.

Економіка[ред. | ред. код]

До початку 1990-х років економіка Дулово була зосереджена на промисловому виробництві. Основними галузями промисловості є машинобудування та металообробка, пошиття (раніше і текстильна) промисловість і виробництво комбікормів. Менше - виробництво будівельних компонентів полімерних матеріалів і харчова промисловість (насамперед первинна переробка молока, виробництво хліба та хлібобулочних виробів).

Дулово завжди було і залишається центром сільськогосподарського району, відомого своєю зерновою продукцією. Промислові сектори, які все ще задіяні в економіці міста, пов'язані насамперед з первинною переробкою сільськогосподарської продукції. Існує також швацтво, яке перетворилося на малі підприємства з відносно обмеженим економічним значенням.

Державні установи[ред. | ред. код]

Адміністрація громади Дулово, вул. "Васил Левський“ 18

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Громадський центр "Нікола Вапцаров"
  • Історичний музей в Дулово був відкритий в 1988 році. Він має експонати в 4 відділах: археології, етнографії, нової та новітньої історії та галереї.
  • Пам'ятники:
    • Пам'ятник воїнам, загиблим у війнах Дуловського району - 1912-1913, 1915-1918, 1941-1945
    • Пам'ятник "Спрага"
    • Пам'ятник Василю Левському

Кратер Дулово на Марсі названий на честь Дулово.

Регулярні події[ред. | ред. код]

Щорічно проводяться травневі культурні заходи під назвою «Дні мого міста».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Dulovo", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9857062/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012. 
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012. 
  5. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Дулово, общ. Дулово, обл. Силистра (болгарською). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]