Дульфан Дмитро Люсьєнович
| Дмитро Дульфан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дульфан Дмитро Люсьєнович | ||||
| Народження |
9 червня 1971 (52 роки) м. Одеса, Українська РСР | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Жанр | художник, графік, автор світлових скульптур, об'єктів, інсталяцій, перформансів | |||
| Навчання | Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова (1990) | |||
| Напрямок | панк-гламур | |||
| Роки творчості | 1990 — дотепер | |||
| Покровитель | Люсьєн Дульфан (батько) | |||
|
| ||||
Дмитро Люсьєнович Дульфан (нар. 9 червня 1971, м. Одеса, Українська РСР) — український художник, графік, автор світлових скульптур, об'єктів, інсталяцій, перформансів, що працює в стилі панк-гламуру.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Дульфан народився 1971 року в Одесі в родині художника. Після закінчення дев'яти класів вступив до Одеському художньому училищі імені М. Б. Грекова, де навчався до 1990 року. Розпочав творчу діяльність живописця, перформера та графіка.
У 1992 році став учасником руху «Українська хвиля». Як молодший інспектор брав участь в групі «Медична герменевтика» (Москва). В цей час, він регулярно приїздив з Одеси до столиці і примикав до діяльності мистецького об'єднання «Паризька комуна»[1][2][3].
Після участі в 1993 році в перформансі «Гральний дім» у Москві Дмитро Дульфан розпочав тривалу співпрацю з концептуалістом Аркадієм Насоновим з російської столиці. 1994 року художник заснував психоделічний простір «Лабораторія Світла і Сенсу». В ньому практикувались експерименти художників різних країн. Також входить до одеського «Центру Сороса». У 1999 році у художника розпочалася співпраця з московською галереєю «Ріджина»[4].
Творчість[ред. | ред. код]
З початку 1990-х року Дмитро Дульфан працює над моделями світлових інсталяцій. Для цього він використовує флуоресцентні лампи, папір, тканини, неон, целофан, дзеркала та різноманітні «алхімічні» обладнанням (колби, трубки, змійовики), досягаючи несподіваних оптичних ефектів. Крім цього, експериментує над дизайном для інопланетних кораблів, залучаючи пластик та фарфор.
З 2000 року працює самостійно в стилі панк-гламуру.
|
Митець так оцінює свою творчість:
«Але це частина такого собі психоделічного українського мистецтва. Природа походження — звичайно ж, з Одеси. Воно трохи одеське, тому що підводні форми є. Розумієш, я в дитинстві любив плавати з маскою, і тому мої об’єкти нагадують підводний світ[4].» |
|
Вибрані виставки[ред. | ред. код]
- 1995 — «Коса» (проект «Land-арт», Кінбурнська коса, Україна);
- 1996 — «Шамани наносять удар у відповідь» (1996, галерея «ДА-ДА-ДА», Одеса, Україна);
- 1997 — «Викорінення власного „я“ шляхом самообману» (галерея «Тірс», Одеса, Україна);
- 1998 — «Під водою» (Хасельт, Бельгія);
- 2000 — «Дві сторони» (ЦСД, Київ);
- 2001 — «Лабораторія світла» (галерея «РА», Київ);
- 2001 — «Без назви» (галерея «Веста», Берлін, Німеччина);
- 2003 — «Перша колекція» (ЦБХ, Київ);
- 2003 — «Donumenta» (Регенсбург, Німеччина);
- 2004 — «Майстерні Арт Москви» (ЦБХ, Москва, Росія);
- 2005 — «Лабораторія світла» (галерея «Риджина», Москва);
- 2008 — «Панк-гламур» (галерея Rabouanmussioun, Париж);
- 2008 — «Виставка сучасного мистецтва» (МСМ, Одеса, Україна);
- 2008 — «Вірю» (галерея «Винзавод», Москва, Росія);
- 2009 — «Космофан Дмитра Дульфана» (2009, Yatlo Gallery, Одеса, Україна);
- 2009 — «Все по 3» (галерея «Норма», Одеса, Україна);
- 2010 — «Анатомія часу» (Експериментальний ЦСМ «Чайна фабрика», Одеса, Україна);
- 2011 — «Белый Дух/Whitespirit» (галерея «ХудПромо», Одеса, Україна);
- 2016 — «Ефірні & Тіла» (галерея «ХудПромо», Одеса, Україна);
- 2016 — «Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище» (PinchukArtCentre, Київ);
Родина[ред. | ред. код]
Батько: Люсьєн Дульфан — художник, учасник міжнародних виставок. Він з 1990 року живе і працює в Нью-Йорку. Його роботи представлені в музеях Одеси, Петербурга, Києва, Москви, Тбілісі, Сеула, Варшави, Познані, в колекції К. Костакі, у багатьох приватних колекціях[4].
Посилання[ред. | ред. код]
- Профайл Дмитра Дульфана [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті МІТЕЦ
- Профайл Дмитра Дульфана [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті Grynyov art collection
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олександр Соловйов: «Лучшее искусство сегодня идет с экрана». Yourart (ua) . 6 липня 2020. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
- ↑ Демиденко Я. С. Український авангард у філософсько-естетичному дискурсі сьогодення // Гілея: науковий вісник. 2018. — Вип. 133. — С. 115
- ↑ Кочубінська Тетяна Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Київ: Publish Pro, 2018. — С. 24
- ↑ а б в Портрет художника: Дмитро Дульфан
