Думанський Василь Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Думанський
 Полковник
Загальна інформація
Народження 9 січня 1963(1963-01-09)
Олексіївка
Смерть 11 січня 2019(2019-01-11) (56 років)
Нікополь
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Кордон»
Військова служба
Роки служби 2014—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 108 ОГШБ
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир батальйону (2016-2017)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Думанський.

Васи́ль Степа́нович Дума́нський (нар. 9 січня 1963(19630109) — 11 січня 2019) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1963 року в селі Олексіївка (Нікопольський район, Дніпропетровська область). Чимало років служив у прикордонних військах — відповідав за бойову підготовку, вийшов на пенсію.

З початком війни в серпні 2014 року прийшов у 43-й батальйон добровольцем — на початку його формування. Особисто брав участь у бойових операціях, спав з бійцями в окопах, ходив з ними в атаку і розвідку. У лютому 2015-го воював у Новгородському біля Горлівки[2]. Зазнав важкого поранення під час мінометного обстрілу, однак просив комісію не «списувати» його за станом здоров'я — отримав 3 групу інвалідності й висновок «придатний для проходження військової служби». Повернувся на фронт, 2016 року воював у Зайцевому. Заступник командира батальйону 53-ї бригади, командир 2-го мехбатальйону; з осені 2016-го — командир 108-го батальйону. Звільнився з армії у 2017 році.

11 січня 2019 року загинув у ДТП у пообідню пору на об'їзній дорозі біля Нікополя — перебуваючи за кермом «ВАЗ-2115», не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з тягачем-цистерною. Від отриманих травм загинув на місці.

13 січня 2019-го похований у селі Олексіївка Нікопольського району[3].

Без Василя Степановича лишились мама, дружина, доньки, онук.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У ДТП під Нікополем загинув учасник АТО в 2014—2017 роках полковник Василь Думанський (позивний Кордон). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  2. ↑ На Дніпропетровщині провели в останню путь полковника Василя Думанського. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  3. ↑ На Дніпропетровщині провели в останню путь заступника комбата, загиблого в ДТП. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  4. ↑ Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 270/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Думанський_Василь_Степанович&oldid=34876540