Перейти до вмісту

Думени

Координати: 48°13′28.2″ пн. ш. 26°30′38.7″ сх. д. / 48.224500° пн. ш. 26.510750° сх. д. / 48.224500; 26.510750
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Думени
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Ванчиковецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060030030068352 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1443
Колишня назва Думєнь, Думяни
Населення 1186
Поштовий індекс 60353
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°13′28.2″ пн. ш. 26°30′38.7″ сх. д. / 48.224500° пн. ш. 26.510750° сх. д. / 48.224500; 26.510750
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Місцева влада
Адреса ради 60352, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Костичани
Карта
Думени. Карта розташування: Україна
Думени
Думени
Мапа
Мапа

CMNS: Думени у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Думе́нисело в Україні, входить у Костичанівський старостинський округ № 2 (колишня Костичанівська сільська рада), Ванчиковецької сільської громаді, Чернівецького району, Чернівецької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Загальні данні

Перші згадки про поселення Думени датуються 1443 роком.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району[1].

Історична приналежність села Думени

[ред. | ред. код]
Історична приналежність території села Думени

Трипільська культура 5500 до Р. Х. — 2650 до Р. Х.
Культура Ноа XVI—XII ст. до Р. Х.
Даки і Гети V століття до Р. Х. — 106 від Р. Х.
вільні Даки [1]: Карпи і КостобокиКультура карпатських курганів 106 від Р. Х. — поч. 5 ст. від Р. Х.
Cultura Dridu [2] VIII—XII ст. і Лука-райковецька культура VII—X ст.

Велике переселення народів
      Готи і готська держава ОюмЧерняхівська культура 275–375
     Гуни 375–454
     Гепіди і Лангобарди 354–526
     Слов'яни 525–454
      Авари і Булгари 526–896
     Печеніги 890
      Угорці 896
      Русь (етнонім) і Вікінги 968
     Половці 1067


Теребовлянське князівство 1092–1140
Галицьке князівство II пол. XII–1199
Галицько-Волинське князівство 1199–1241
     ( Țara Ounutului / Онутська земля [3] [4] [5]Василів (місто)) 1150–1241
Золота Орда 1241–1340
Угорське королівство (1301–1526) 1340–1346
     ( Марамурешское Воєводство [6]) 1340–1346
Молдавське князівство 1346–1713
      ( Шипинська земля) 1359–1444
1443 — Перша пісьмова згадка села Думени
Османська імперія (Хотинська райя) 1713–1812
     окуповане російськими військами 1739
     окуповане російськими військами 1769–1774
влада Молдавське князівство 1772–1773
     окуповане військами Австрії 1774–1776
     окуповане військами Австрії 1788–1793
     окуповане російськими військами 1806–1812
Російська імперія 1812–1917
Молдовська Демократична Республіка 1917–1918
     окуповане військами Австрії 1918
Румунське королівство Румунське королівство 1918–1940
СРСР СРСР (Українська РСР) 1940–1941
Румунське королівство Румунське королівство 1941–1944
СРСР СРСР (Українська РСР) 1944–1991
Україна Україна 1991–до наших днів

Держави та давні адміністративні одиниці

[ред. | ред. код]

(до складу яких входило село з моменту першого письмого згадування)

Адміністративні одиниці Період герб прапор
1 Молдавське князівство 1443 - 1713
2 Османська імперія 1713 - 28.05.1812
окуповане російськими військами 1739,

1769 - 1774, 1806 - 1812

влада Молдавського князівства 1772 - 1773
окуповане військами Австрії 1774 - 1776, 1788 - 1793
3 Російська імперія 28.05.1812 - 02.12.1917
4 Молдовська Демократична Республіка 02.12.1917 - 27.03.1918
окуповане військами Австро-Угорщини 1918
5 Румунське королівство 27.03.1918 - 28.06.1940
    • Пласа Ліпкани
27.03.1918 - 14.08.1938
14.08.1938 - 28.06.1940
      • Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
6 Союз Радянських Соціалістичних Республік 28.06.1940 - 22.06.1941
7 Румунське королівство 22.06.1941 - 1944
      • Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
8 Союз Радянських Соціалістичних Республік 1944 - 24.08.1991
9 Україна 24.08.1991 -
24.08.1991 - 17.07.2020
19.06.2020 -
2019 -
2019 -

Населення

[ред. | ред. код]

Населення з перепису 2001 року становило 1186 осіб.









Розподіл населення за рідною мовою (за даними перепису 2001 року)

   румунська (97.98%)
   українська (1.01%)
   російська (0.93%)
   інші (0.08%)

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
румунська 1162 97,98%
українська 12 1,01%
російська 11 0,93%
інші 1 0,08
разом 1186 100%


Географія

[ред. | ред. код]

Загальне положення

[ред. | ред. код]

Село розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів. Через село пролягає залізнична лінія ЧернівціЛарга. Центр села розташований за 51 км від обласного центру та 10 км від пункту пропуску через державний кордон України на кордоні з МолдовоюМамали́га. Село розташоване на лівому березі річки Прут.

Географічне положення села

[ред. | ред. код]
Україна

Черленівка
( Ванчиковецька сільська територіальна громада)

Україна

Щербинці
( Ванчиковецька сільська територіальна громада)

Україна

Стальнівці
( Мамалигівська сільська територіальна громада)

Україна

Костичани
( старостинський округ № 2 -Костичани)
( Ванчиковецька сільська територіальна громада)

Україна

Драниця
( Мамалигівська сільська територіальна громада)

Румунія

Баранка (Худешть, Ботошань)
(Худешть (комуна))
( Ботошані (повіт))

Румунія

Баранка (Худешть, Ботошань)
(Худешть (комуна))
( Ботошані (повіт))

Румунія

Бажура (Дарабань, Ботошань)
( Дарабань)
( Ботошані (повіт))

Відстань від с. Думени (Костичани) до великих міст (автошляхами)

[ред. | ред. код]

«Всі дороги ведуть до Костичан (Думени)» - вислів у стилі римського прислів'я «Omnes viae Romam ducunt» (Всі дороги ведуть до Риму).

Відстань від с. с. Думени (Костичани) до великих міст (по прямий лінії)

[ред. | ред. код]

«Costiceni - centru' universului» (Костичани - центр всесвіту) - популярний вислів серед молодь села Костичани та Думени в 90-ті та 2000-ні роки.

Фотогалерея

[ред. | ред. код]

Проект символіки

[ред. | ред. код]

Проєкт прапора

[ред. | ред. код]

Цивільний прапор – це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 2 : 3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги c = ½ a. Верхня смуга блакитного кольору, що символізує мирне небо. Нижня смуга, темно-синього кольору — сила духу та води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежало життя сілян у минулому. По співвідношення повторює співвідношення державного прапора України.

Державний прапор- це цивільний прапор з малим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Кольорова гамма прапора села Думени
колір RGB CMYK
блакитний 49, 167, 255 81%, 35%, 0%, 0%
темно-синій 1, 23, 119 99%, 81%, 0%, 53%

Прєкт герба

[ред. | ред. код]

Герб села Думени – це щит розтинний навпіл (поділений вертикально) на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики – права частина) щита блакитнього кольору – що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики – ліва частина) синього кольору –  що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежала життя мешканців села. В центрі щита в низу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору – як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ що  село Думяни колісь мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. Також в центрі зверху відкрита книга - джерело знань та скрипковий ключ. Ці елементи сімволізують також: колишню школу в селі Думени та Костичанівську музичну школу яка знаходиться в селі Думени. В самий низ під головою тура 3 хвилясті лінії синього кольору на білому тлі - що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос. На верху по кутам розташовані геральдічні фигури золотого сонця та  срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі буде стільки скільки буде сонце та місяць на небі. В низу щита напис золотого кольору 1443 - рік першої пісмової згадки села Думени.

колір RGB CMYK
блакитний 49, 167, 255 81%, 35%, 0%, 0%
темно-синій 1, 23, 119 99%, 81%, 0%, 53%
синій 0, 60, 146; 100%, 59%, 0%, 43%
жовтий 239, 255, 0 6%, 0%, 100%, 0%
білий 255, 255, 255 0%, 0%, 0%, 0%
чорний 0, 0, 0 100%, 100%, 100%, 100%

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних