Думитрашко Костянтин Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Думитрашко Костянтин Данилович
Народився 8 травня 1814(1814-05-08)
м.Золотоноша
Помер 7 травня 1886(1886-05-07) (71 рік)
м.Київ
Поховання Щекавицьке кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність письменник, перекладач, фольклорист, поет
Alma mater Київська духовна академія
Науковий ступінь Master of Theology[d]
Знання мов українська

Думитрашко Костянтин Данилович (8 травня 1814, Золотоноша — 7 травня 1886, Київ) — український письменник, поет, перекладач, теолог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 травня 1814 року, у місті Золотоноша, в родині священика. Навчався в Золотоніській народній школі, а потім вчився у Переяславському духовному училищі, в Полтавській духовній семінарії та Київській духовній академії, яку закінчив 1839 року Після навчання розпочав педагогічну діяльність. Понад 30 років працював професором російської словесності у Київській духовній академії, певний час викладав французьку мову і латинь, завідував археологічним музеєм, а з 1872 року працював бібліотекарем академії. Але над усе любив рідне слово, тож не дивно, що ще у 30-х рр. ХІХ ст. почав писати українською мовою.

Початок літературної діяльності Костянтина Думитрашка припадає на 1830-ті роки. Літературну діяльність К. Думитрашко розпочав із записів пісень та дум. Першого свого вірша поет написав у Золотоноші, їй і присвятив його. Цей вірш був опублікований у журналі «Маяк» у 1843 році. У 40-50-х роках Думитрашко створив рукописну збірку «Копитькові вірші і пісні», значне місце в якій посідають балади і пісні.

Ще навчаючись у школі, поет збирав фольклор. Частину записаних ним дум і пісень використав у своїй збірці М. Максимович, зокрема такі як дума «Козак Голота», «Три брати Самарські», «Перемога Корсунська». Був відомий як етнограф. Написав «Весільні звичаї» (1865), «Святкові колядки та вірші в Малоросії» (1864), «Іван-Купала» (1872). Думитрашко був одним з перших в Україні, хто почав наполягати на вивченні школярами народної поетичної творчості, яка має гарно впливати на формування свідомості шкільної молоді. Це насамперед його праця «Казки та морально-виховне їх значення» (1873). Найбільшу популярність Костянтин Думитрашко здобув бурлескно-травестійною поемою «Жабомишодраківка» (переробка із старогрецької «Батрахоміомахії»), писав легенди, балади, перекладав з німецької мови (уперше — взявся до «Фауста» Гете).

Його поезія «До карих очей», написана 1854 року, стала українською народною піснею.

Думитрашко відомий був і як автор статей з фольклору, на історично-літературні і морально-етичні теми: «Святочні колядки і вірші», «Іван-Купала» та інші. Його записи народних пісень і дум опублікував М. Максимович у «Збірнику українських пісень» (1849 рік).

Творчість Думитрашка посідає скромне, але необхідне місце в історії української літератури. Своїми віршами поет довів здатність української мови передавати всі розміри тонічного віршування. Думитрашкова творчість сприяла поширенню тематики українського письменства, становленню окремих його жанрів, розвиткові літературної мови і нового українського письменства.

Займався також музикою і живописом.

Талант Думитрашка також цінував Тарас Шевченко, який назвав його «безперечно обдарованою людиною». Твір «Жабомишодраківка» дуже подобався Кобзареві. Як і твір «Часи» з народного циклу «Хома та Ярема».

Помер Костянтин Думитрашко 7 травня 1886 року., похований на Київському історичному кладовищі «Щекавиця».

Відомі твори[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

ГРИГОРІЙ НУДЬГА ПРО ПІСНЮ «ЧОРНІЇ БРОВИ, КАРІЇ ОЧІ»

Костянтин Данилович Думитрашко [біогр. довідка].

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Думитрашко Костянтин Данилович // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 670