Дунайська комісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дунайська комісія
рос. Дунайская комиссия
нім. Donaukommission
фр. Commission du Danube

Прапор на будівлі Комісії в Будапешті
Абревіатура ДК
На честь Дунай
Тип міжнародна організація
river management bodyd
Засновник СРСР
Народна Республіка Болгарія
Румунська Народна Республіка[d]
Друга Угорська республіка
Югославія
Українська Радянська Соціалістична Республіка
Чехословацька Республіка
Засновано 11 травня 1949[1]
Штаб-квартира Будапешт
Офіційні мови німецька
французька
російська
Вебсайт: danubecommission.org

CMNS: Дунайська комісія у Вікісховищі

Дун́айська ком́ісія (ДК, англ. Danube Commission, фр. Commission du Danube) — міжнародна організація, яка створена в 1949 році відповідно до рішень Бєлградської конференції 1948. Складається виключно з представників придунайських держав (по одному від кожної). Основними її функціями є спостереження за виконанням Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948, складання загальних планів розвитку судноплавства на основі пропозицій держав учасниць Комісії, уніфікація правил річкового й санітарного нагляду, координація діяльності гідрометеорологічної й екологічної служб на Дунаї тощо.

Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Засідання проводяться двічі на рік в Будапешті (Угорщина). Адреса штаб-квартири міжнародної організації: Benczur utca 25, H-1068 Budapest, Hungary (до 1954 вони проводились у румунському м. Галац)

Історія[ред. | ред. код]

У своїй роботі Дунайська Комісія використовує багатий історичний досвід регулювання судноплавства по міжнародних річках Європи і найкращі традиції міжнародних річкових комісій, особливо Європейській Дунайській Комісії, заснованій Паризьким трактатом 1856 року.

Перспективи діяльності Дунайської Комісії пов'язані із створенням в Європі єдиної судноплавної системи внутрішніх водних шляхів. З урахуванням цього пріоритетними напрямами діяльності Комісії є уніфікація і забезпечення взаємного визнання основних нормативних документів, необхідних для плавання по Дунаю і іншим ділянкам єдиної судноплавної системи, сприяння поліпшенню навігаційних умов і підвищенню безпеки плавання, створення інших необхідних умов інтеграції Дунаю в європейську систему як найважливішої транспортної артерії.

З метою забезпечення такої інтеграції Комісія активно взаємодіє з компетентними міжнародними органами, що займаються різними аспектами внутрішнього водного транспорту, такими як Європейська економічна комісія ООН, Центральна комісія судноплавства по Рейну, Європейська Комісія та іншими.

З метою підвищення ролі Дунайської Комісії в міжнародній співпраці в області внутрішнього судноплавства держави-учасники Белградської конвенції мають намір модернізувати Комісію, надавши їй додаткові повноваження і нові функції, а також розширити круг її членів. Вже на теперішній час про своє бажання стати членами оновленої Дунайської Комісії заявили Франція, Туреччина і Європейська Спільнота. Шлях до цього відкриє завершення перегляду Конвенції, яке здійснюється і нині.

Негативно позначилося на розвитку дунайського судноплавства і роботі комісії запровадження економічних санкцій проти Югославії 1992, а особливо — бомбардування військовими силами НАТО Югославії 1999: зруйновані мости паралізували судноплавство на Дунаї. Головним завданням діяльності Дунайської комісії після цих подій стало сприяння відновленню судноплавства на Дунаї у повному обсязі та стимулювання заходів, які зменшують ризики виникнення екологічних катастроф.

Під час російсько-української війни[ред. | ред. код]

Після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну на 12-й позачерговій сесії 17 березня 2022 року Представники держав-учасників прийняли Рішення щодо воєнної агресії Російської Федерації проти України, що порушує базові принципи Белградської конвенції (doc. DC/SES-XII Extr./3). Відповідно до цього Рішення було відхилено повноваження усіх представників Російської Федерації, їх також було усунено від участі у всіх засіданнях Дунайської комісії до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів[2].

14 грудня 2023 року під час проведення 100-ї сесії Дунайська комісія вирішила, що членство Російської Федерації є несумісним через її атаки на Нижній Дунай. Росія має покинути комісію до 29 лютого 2024 року, або ж члени комісії більше не визнаватимуть своїх зобов'язань перед Росією відповідно до установчої Белградської конвенції[3].

1 березня 2024 року, Російська Федерація офіційно виключена зі складу Дунайської комісії, яка регулює судноплавство Дунаєм[4].

Учасники[ред. | ред. код]

  1. Австрія
  2. Болгарія
  3. Німеччина
  4. Молдова
  5. Румунія
  6. Сербія
  7. Словаччина
  8. Угорщина
  9. Україна
  10. Хорватія

Країни-спостерігачі[ред. | ред. код]

  1. Бельгія
  2. Греція
  3. Кіпр
  4. Північна Македонія
  5. Нідерланди
  6. Туреччина
  7. Франція
  8. Чорногорія
  9. Чехія

Участь України в Дунайській комісії[ред. | ред. код]

  • Дата набуття Україною членства: 11.05.1949 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.02.1949 «Про ратифікацію Конвенції про режим судно-плавства по Дунаю від 18.08.1948 р.»;
  • Статус членства: Повноправний член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Кошти ДП «АМПУ»;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 149 869,00;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство інфраструктури України[5]. УРСР в 70–80-х роках минулого століття була позбавлена права мати свого представника в Дунайській комісії, її інтереси представляв делегат від СРСР. Лише у 1992 році це право представництва в Д.к. для України було відновлено.

В грудні 2020 року Україна вперше за часи незалежності стала головою Комісії, комісією з 2021 до 2023 рік керує посол України в Угорщині Любов Непоп[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДУНА́ЙСКАЯ КОМИ́ССИЯ // Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. STATEMENT by the President of the Danube Commission on the Russian attack on the Danube infrastructure 24 July 2023
  3. Dmytro Kuleba, Minister of Foreign Affairs of Ukraine on Twitter
  4. Росію офіційно виключили зі складу Дунайської комісії. 01.03.2024, 20:16
  5. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017. 
  6. Україна вперше за 70 років стала головою Дунайської комісії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]