Дунаєвецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дунаєвецький район
Coat of Arms Dunaivtsi Raion.png UKR Дунаєве́цький райо́н flag.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6821800000
Утворений: 1923 р.
Населення: 61 141 (01.02.2018)
Площа: 1180 км²
Густота: 51,81 осіб/км²
Тел. код: +380-3858
Поштові індекси: 32400—32473
Населені пункти та ради
Районний центр: Дунаївці
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 43
Міста: 1
Смт: 2
Села: 83
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 32400, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, м. Дунаївці, вул. 1 Травня, 1, 3-17-02
Веб-сторінка: Дунаєвецька РДА
Голова РДА: Кучерявий Юрій Володимирович
Голова ради: Кучерявий Юрій Володимирович

Commons-logo.svg Дунаєвецький район у Вікісховищі

Дунаєве́цький райо́н — район у Хмельницькій області. Центр — місто Дунаївці. У районі 1 міська об'єднана територіальна громада, 1 селищна об'єднана територіальна громада, 1 сільська об'єднана територіальна громада, 1 селищна і 4 сільських ради; 1 місто, 2 селища міського типу та 83 села.

Дунаєвецький район є складовою частиною Поділля. Це один із 20 районів Хмельницької області. За площею території (1,182 тис. км² або 5,7 % від площі області) Дунаєвецький район належить до великих районів і посідає серед них 7 місце.

Дунаєвецька районна державна адміністрація

Історія[ред. | ред. код]

В різні часи територія сучасної Дунаєвеччини входила до складу різних держав. У ХІ ст. ця територія (відома з ХІІ ст. як Пониззя) входила до Теребовлянського князівства, а із 1141 року — до Галицького. В 1199 році вона увійшла до Галицько-Волинського князівства. У 1362 році Поділля потрапило під владу Великого князівства Литовського і було до середини XV ст. автономним князівством. Після захоплення у 14301433 роках Польщею на теренах Поділля було утворено Подільське воєводство і сучасна територія Дунаєвеччини входила до Кам'янецького повіту цього воєводства.

Після другого розподілу Речі Посполитої 1793 року, коли Поділля увійшло до Російської імперії, тут створюється Подільське намісництво, а із 1797 року — Подільська губернія. Більша частина волостей, що була на території Дунаєвеччини (а саме — Дунаєвецька, Лисецька, Миньковецька, Мукарівська, Тиннянська) входили до Ушицького повіту, а Смотрицька та Маківська — до Кам'янець-Подільського. Такий поділ існував аж до 1923 року.

У 1923 році був утворений Дунаєвецький район. На той час його площа становила 352 км², мешкало близько 30 тис. осіб, входило 69 населених пунктів, що підпорядковувалися 19 сільським радам. Решта населених пунктів сучасного Дунаєвецького району входило до Миньковецького, Смотрицького та Солобковецького районів.

Із 1925 року Дунаєвецький район входив до Кам'янець-Подільського округу, а із 9 лютого 1932 року — до Вінницької області. 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область (із 1954 року — Хмельницька), до якої увійшли 37 західних районів Вінницької області, в тому числі і Дунаєвецький район. Площа та межі району неодноразово змінювались. Так у 1959 році до його складу увійшла західна частина Миньковецького та південна частина Солобковецького районів, а у 1962 році — ще й і східна частина Смотрицького районів. І лише у середині 60-х років ХХ ст. Дунаєвецький район був утворений у сучасних межах. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Дунаєвецького району: Великокарабчіївська сільська рада — до складу Городоцького району, Проскурівську — до складу Ярмолинецького району.[1]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Дунаєвецький район знаходиться на півдні Хмельницької області. Його територія розташована між 48o44` і 49o05` північної широти і між 23o30` і 27o13` східної довготи. Крайніми точками району є:

Протяжність району з півночі на південь — 40 км, із заходу на схід — 47 км. Географічний центр району майже збігається із розташуванням міста Дунаївці, що є вигідним чинником соціально-економічного розвитку території.

Дунаєвецький район розташований на Подільській височині в зоні лісостепу. Рельєф, ґрунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського освоєння, що зумовило давнє заселення її і видозміну ландшафтів внаслідок активного антропогенного впливу.

Дунаєвеччина межує:

Всі вони мають здебільшого агропромисловий розвиток без значного промислового і паливно-ресурсного потенціалу, тому важливе значення має його положення на транспортному шляху, що зв'язує Київ, Житомир, Вінницю, Хмельницький із Кам'янець-Подільським, Чернівцями, Бельцами та Кишиневом. Таким магістральним шляхом є автодорога Житомир — Чернівці. Територію району перетинає газопровід «Союз», залізниця Хмельницький — Ларга — Чернівці.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

До адміністративної реформи 2015 року Дунаєвецький район поділявся на 46 місцевих рад, в тому числі 1 міську раду — Дунаєвецьку, 2 селищні ради — Дунаєвецьку та Смотрицьку та 43 сільські ради, яким було підпорядковано 86 населених пунктів, в тому числі одне місто Дунаївці, 2 селища міського типу — Дунаївці та Смотрич, 83 сільські населені пункти.

13 серпня 2015 року Рішенням Хмелньицької обласної ради у районі утворено 3 об'єднані територіраальні громади — Дунаєвецька міська громада[2], Дунаєвецька селищна ОТГ[3] та Маківська сільська громада[4].

З 13 серпня 2015 року до складу району входить 3 об'єднані громади, Смотрицька селищна рада та Балинська, Лисогірська, Рудківська, Старогутська сільські ради.


Населені пункти[ред. | ред. код]

Місто[ред. | ред. код]

Назва Кількість мешканців Міська рада
Дунаївці  16 448 Дунаєвецька міська рада

Селища міського типу[ред. | ред. код]

Назва Кількість мешканців Селищна рада
Дунаївці 2758 Дунаєвецька селищна рада
Смотрич 2102 Смотрицька селищна рада

Села[ред. | ред. код]

Назва Кількість мешканців Сільська (міська) рада
1 Антонівка 123 Держанівська сільська рада
2 Балин 2270 Балинська сільська рада
3 Балинівка 596 Балинська сільська рада
4 Блищанівка 512 Михайлівська сільська рада
5 Варварівка 113 Підлісномукарівська сільська рада
6 Велика Кужелева 785 Великокужелівська сільська рада
7 Велика Побійна 1149 Великопобіянська сільська рада
8 Великий Жванчик 1584 Великожванчицька сільська рада
9 Вихрівка 510 Вихрівська сільська рада
10 Воробіївка 837 Воробіївська сільська рада
11 Гамарня 5 Морозівська сільська рада
12 Ганнівка 702 Ганнівська сільська рада
13 Гірчична 733 Гірчичнянська сільська рада
14 Голозубинці 1066 Голозубинецька сільська рада
15 Городиська 186 Миньковецька сільська рада
16 Гута-Блищанівська 34 Гуто-Яцьковецька сільська рада
17 Гута-Морозівська 258 Морозівська сільська рада
18 Гута-Яцьковецька 379 Гуто-Яцьковецька сільська рада
19 Дем'янківці 521 Дем'янковецька сільська рада
20 Держанівка 412 Держанівська сільська рада
21 Дубинка 155 Рахнівська сільська рада
22 Заголосна 66 Малопобіянська сільська рада
23 Залісці 1337 Залісцівська сільська рада
24 Заставля 756 Чаньківська сільська рада
25 Зеленче 1378 Зеленченська сільська рада
26 Іванківці 755 Іванковецька сільська рада
27 Катеринівка 201 Миньковецька сільська рада
28 Кривчик 609 Рахнівська сільська рада
29 Криничани 291 Смотрицька селищна рада
30 Ксаверівка 146 Гуто-Яцьковецька сільська рада
31 Лисець 1021 Лисецька сільська рада
32 Лисогірка 519 Лисогірська сільська рада
33 Ліпини 112 Великожванчицька сільська рада
34 Лошківці 1080 Лошковецька сільська рада
35 Маків 3250 Маківська сільська рада
36 Мала Кужелівка 285 Малокужелівська сільська рада
37 Мала Побіянка 549 Малопобіянська сільська рада
38 Малий Жванчик 149 Великожванчицька сільська рада
39 Малий Карабчіїв 503 Малокарабчіївська сільська рада
40 Маліївці 727 Малієвецька сільська рада
41 Миньківці 1092 Миньковецька сільська рада
42 Михайлівка 506 Михайлівська сільська рада
43 Михівка 416 Смотрицька селищна рада
44 Міцівці 1501 Міцовецька сільська рада
45 Млаки 107 Гуто-Яцьковецька сільська рада
46 Морозів 764 Морозівська сільська рада
47 Мушкутинці 910 Дунаєвецька міська рада
48 Нестерівці 1473 Нестеровецька сільська рада
49 Панасівка 383 Січинецька сільська рада
50 Підлісний Мукарів 927 Підлісномукарівська сільська рада
51 Пільний Мукарів 420 Вихрівська сільська рада
52 Притулівка 206 Малопобіянська сільська рада
53 Рахнівка 843 Рахнівська сільська рада
54 Рачинці 772 Рачинецька сільська рада
55 Ріпинці 77 Смотрицька селищна рада
56 Руда-Гірчичнянська 173 Малокужелівська сільська рада
57 Рудка 859 Рудська сільська рада
58 Сивороги 465 Сиворогівська сільська рада
59 Синяківці 314 Малокужелівська сільська рада
60 Січинці 937 Січинецька сільська рада
61 Слобідка-Балинська 413 Чечельницька сільська рада
62 Слобідка-Гірчичнянська 138 Іванковецька сільська рада
63 Слобідка-Залісецька 121 Маківська сільська рада
64 Слобідка-Малієвецька 250 Малієвецька сільська рада
65 Слобідка-Рахнівська 593 Маківська сільська рада
66 Сокілець 676 Сокілецька сільська рада
67 Соснівка 167 Сиворогівська сільська рада
68 Сприсівка 276 Малієвецька сільська рада
69 Ставище 659 Ставищенська сільська рада
70 Стара Гута 1024 Старогутянська сільська рада
71 Степок 137 Чаньківська сільська рада
72 Тернова 709 Тернівська сільська рада
73 Тинна 775 Тиннянська сільська рада
74 Томашівка 1259 Томашівська сільська рада
75 Трибухівка 81 Великожванчицька сільська рада
76 Удріївці 532 Удріївська сільська рада
77 Харитонівка 83 Тернівська сільська рада
78 Чаньків 1241 Чаньківська сільська рада
79 Чечельник 790 Чечельницька сільська рада
80 Чимбарівка 140 Великожванчицька сільська рада
81 Шатава 1611 Маківська сільська рада
82 Ярова Слобідка 296 Малокужелівська сільська рада
83 Яцьківці 239 Гуто-Яцьковецька сільська рада

Кліматичні ресурси[ред. | ред. код]

Кліматичні ресурси сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи, проса, цукрових буряків, картоплі, кормових коренеплодів, однорічних і багаторічних трав, плодових дерев, овочів.

Так як район розташований на півдні області — у Придністров'ї, то ця територія придатна для вирощування теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики тощо).

Клімат на території району має важливе значення для відпочинку людей, найсприятливіші для цього є заліснені ділянки. Вони мають невеликі добові коливання температур повітря. Влітку тут прозоре повітря, насичене фітонцидами, без пилу. Взимку на цих територіях є значна частина снігового покриву, невелика швидкість вітру, що сприяє організації зимових видів відпочинку — лижного спорту, туризму.

Для літнього відпочинку найкращі кліматичні умови на берегах Смотрича, Мукші, Тернавки, Студениці, Ушиці та їх притоки. В теплий період тут достатньо високі температури повітря, довгий купальний сезон (понад 90 днів), добра природна вентиляція території. Однак взимку тут буває багато днів з туманами, сильними вітрами.

На даний час інфраструктура туризму в районі слабко розвинена.

На території району є сприятливі умови для будівництва вітроенергетичних споруд, які можуть бути важливими виробниками екологічно чистої енергії в майбутньому.

Водні ресурси[ред. | ред. код]

Частка водних ресурсів у природно-ресурсному потенціалі району становить 10,8 %. Водні ресурси складаються із поверхневих та підземних вод.

Дунаєвецький район має значні запаси прісних вод. Норма споживання води для людей на добу (близько 250 літрів) задовольняється у міських поселеннях району. Найбільшими водоспоживачами є сільське господарство, а також харчова промисловість, комунальне господарство.

До поверхневих вод відносяться усі річки та їх притоки — Смотрич, Мукша, Тернава, Тернавка, Студениця, Ушиця. У районі є 84 ставки, площа водного дзеркала становить 371 га. Після реконструкції Миньковецької ГЕС утворилося водосховище на річці Ушиця, яке розташоване також і у Новоушицькому районі.

На території Дунаєвецького району трапляються джерела мінеральних вод. Зустрічаються вони в Маліївцях, Миньківцях, Малій Кужелівці, Лисогірці, Михайлівці, Голозубинцях, Великому Жванчику. Однак усі вони недостатньо розвідані та досліджені. Розвідане та досліджене Маківське джерело мінеральних вод типу «Нафтуся». На базі цього джерела функціонує маківський санаторій «Україна» у селі Маків.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Найефективнішим і дієвим засобом збереження еталонів незайманої природи, які становлять велику наукову, пізнавальну, культурну, естетичну і народногосподарську цінність є заповідники. Природозаповідний фонд Дунаєвецького району нараховує 23 об'єкти і території, які займають площу 1559,04 га (1,3 % від загальної площі району).

Формування природно-заповідного фонду району було розпочато 1960 року, коли Постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.01.60 р за № 105 було заповідано Голозубинецький та Малієвецький старовинні парки, а 1969 року — і Михайлівського парку. Постановою колегії Державного комітету природи від 26.07.72 р. їм знову було підтверджено категорію пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення.

З 1970 по 1980 рік було заповідано заказник «Зарудка зелена», дев'ять пам'яток природи — берека, граб з корою дуба (урочище «Ковтун»), чотири дуби звичайних (Малієвецьке та Дунаєвецьке лісництва), «Рахновецька дача», «Морозівська дача», «Ступинці» та дві пам'ятки садово-паркового мистецтва — Миньковецький дендропарк та Маківський старовинний парк.

Алея горіха грецького (волоського) («Козацька долина»), «Розріз калюських горизонтів з первинними фосфоритами», «Розріз нагорнянської свити верхнього докембрію» (поблизу с. Миньківці), «Соколецький розріз калинівської серії верхнього докембрію», заказник «Бобровицький» було заповідано 1982 року.

Найбільша заповідна територія — чотири заказники «Рахнівецький», «Прибуківський», «Залісецький» та «Чорний ліс» увійшли до природозаповідного фонду району 1990 року.

До об'єктів природозаповідного фонду також відноситься «Гора Сокіл», що знаходиться на території Смотрицької селищної ради. За інформацією щодо інвентеризації земель на території Дунаєвецького району (станом на 04.01.2013) площа об'єкту становить 42,9 га.

Решта природніх об'єктів та територій було заповідано в останні 10 років.

За категоріями природозаповідний фонд району класифікується так :

Транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]

Головні транспортні магістралі району:

Фінансово-кредитна система[ред. | ред. код]

Фінансово-кредитну систему району представляють 7 банківських установ:

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 71948 98,19 %
росіяни 934 1,27 %
білоруси 60 0,08 %
молдовани 58 0,08 %
поляки 57 0,08 %
інші 219 0,30 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 72127 98,43 %
російська 940 1,28 %
молдовська 38 0,05 %
вірменська 35 0,05 %
білоруська 23 0,03 %
інші 113 0,15 %

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також: Персоналії м. Дунаївці

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації в районі перебуває 90 пам'яток історії, з яких 87 увічнюють пам'ять червоноармійців у німецько-радянській війні.

У Дунаєвецькому районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 3 пам'ятки архітектури.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дунаєвецького району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,82 % (проголосували 34 916 із 50 012 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,91 % (19 871 виборців); Юлія Тимошенко — 16,81 % (5 871 виборців), Олег Ляшко — 13,59 % (4 744 виборців), Анатолій Гриценко — 2,58 % (900 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  2. Рішення Хмельницької обласної ради від 13 серпня 2015 року № 9-33/2015 «Про утворення Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Дунаєвецької міської ради об'єднаної територіальної громади та Дунаєвецького міського голови»
  3. Рішення Хмельницької обласної ради від 13 серпня 2015 року № 6-33/2015 «Про утворення Дунаєвецької селищної об'єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Дунаєвецької селищної ради об'єднаної територіальної громади та Дунаєвецького селищного голови»
  4. Рішення Хмельницької обласної ради від 13 серпня 2015 року № 8-33/2015 «Про утворення Маківської сільської об'єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Маківської сільської ради об'єднаної територіальної громади та Маківського сільського голови»
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2018-02-13. 
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-16. 

Посилання[ред. | ред. код]

Городоцький район Ярмолинецький район Віньковецький район
Чемеровецький район Gray compass rose.svg Новоушицький район
Кам'янець-Подільський район Кам'янець-Подільський район