Дунаївський замок
| Дунаївський замок | |
|---|---|
.jpg)
| |
| 49°37′00″ пн. ш. 24°49′25″ сх. д. / 49.6167° пн. ш. 24.8236° сх. д. | |
| Країна |  Україна  |
| Розташування | Дунаїв Львівська область |
| Тип | замок і руїни |
  Дунаївський замок Дунаївський замок (Україна) | |
 | |
Дунаївський замок — загублений замок, збудований у 1420 році римо-католицьким галицьким єпископом Яном Жешовським. Місце, де архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський був інтернований протягом кількох років австрійською владою[1].
З 1451 року це була резиденція Григорія Сяноцького. У 1476 році замок витримав значну облогу турків[1].
Протягом кількох років австрійський уряд інтернував архієпископа Вацлава Ієроніма Сераковського разом з усією львівською капітулою в Дунаївському замку. Останній наказав побудувати флігель для розміщення каноніків, який проіснував до кінця ХІХ століття.[1][1] Єпископ також відреставрував інтер'єр будівлі замку, щоб «зробити його придатним для проживання князя церкви»[1]. Розписи та фрески на стінах і стелях першого поверху збереглися до кінця ХІХ століття.[1] Заслуга у збереженні замку в хорошому стані належить Віталісу Пшисецькому, який також врятував від знищення старі документи в замковій бібліотеці.[1]
Будівля, що належала архієпископству, не часто відвідувалася її власниками[2] оскільки вона знаходилася у віддаленому від Львова місці, важкодоступному через кілометрову відстань від автомагістралі[1]. Єпископи мали ближче, чудове та комфортне місце для проведення вільного часу,[2] а саме палац в Оброшині поблизу Городка[1].
Оборонний замок був квадратною спорудою[1] з одноповерховим житловим будинком, досить довгим і вузьким, з двома крилами, що тягнулися до внутрішнього двору[1]. Замок був оточений з трьох боків водою з прилеглих широких і заболочених ставків[1]. Стіни з цих боків були тонкими і побудовані радше як бар'єр проти підйому весняних вод, які могли затопити внутрішній двір замку під час весняної відлиги, ніж для оборони[1]. Ширина ставків була настільки значною, що навіть гарматні снаряди, випущені з берега ставка, не досягали стін замку[1]. Вхід до замку був зі східного боку і був захищений валом і ровом[1]. З цього боку замок прилягав до міста, яке було укріплене двома валами і двома ровами. Сліди стін, валів і ровів збереглися до кінця ХІХ століття.[1]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Sulimierski, Filip (1880–1902). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. II. Warszawa. с. 224-225.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ а б Dunajow. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
- Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski, Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. II, Warszawa, 1880—1902, s. 224—225.
- Dunajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 224. (пол.)
- Zamek w Dunajowie
