Дундговь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дундговь
(монг. Дундговь аймаг)
Mn coa dundgovi aimag.svg
Mn flag dundgovi aimag.svg
Герб Прапор
SümKhökhBurd.jpg
Адм. центр Мандалговь
Найбільше місто Мандалговь
Країна Монголія Монголія
Регіон Центральна Монголія
Межує з
сусідні адмінодиниці
Дорноговь, Говь-Сумбер, Туве, Уверхангай, Умнеговь

 ?

Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 38 543 (21)
 - густота 0,52 (20)
Площа
 - повна 74 690 км² (11)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1994 рік
Веб-сайт dundgovi.gov.mn/mn/
Код ISO 3166-2 MN-037
Map mn dundgobi aimag.png
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дундговь

Дундговь (раніше Середньогобійський аймак, монг. Дундговь аймаг) – аймак у Монголії. Адміністративний центр Мандалговь розташований на відстані 265 км від Улан-Батора. Площа 74700 кв км. До складу аймаку входить 15 сомонів. Населення 54640 чоловік, щільність 0,73 люд на км кв. Аймак було утворено у 1942 році.

Адмінстративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

№п/п Сомон Площа тис. кВ км Населення Центр
1 Адаацаг 3,3 2900 Тавін
2 Баянжаргалан 3,19 1600 Аргатай
3 Говь-Угтаал 2,7 1850 Хажуу Ус
4 Гурвансайхан 5,4 2600 Суугант
5 Делгерхангай 6,2 3000 Хашаат
6 Делгерцогт 2,5 2800 Амардалай
7 Дерен 3,6 2600 Цант
8 Луус 3,2 2200 Овоо
9 Сайнцагаан 3,36 2800 Мандал
10 Сайхан овоо 4 2900 Онш
11 Ульзийт 15,4 2900 Рашаант
12 Ундершил 5 1600 Бохот
13 Хулд 6 2200 Улаанжирем
14 Цагаанделгер 3,7 1900 Хараат
15 Ерденедалай 7,4 6900 Сангийн далай

Межі аймаку та рельєф[ред. | ред. код]

На північ від Дундговь аймаку знаходиться Туве, північному сході – Гобі-Сумберський аймак, на сході – Східно-Гобійський аймак, на півдні – Південно-Гобійський аймак, на заході – Увер-Хангайський аймак. Територія аймаку являє собою горбисті степи, на заході – гірські масиви висотою до 2000 метрів. Гори Хулд, Делгерхангай, Іх газрин чулуу та інші (до 1900 метрів). Протікає річка Онгийн гол.

Клімат[ред. | ред. код]

Панорама монастиря Онгийн Хійд

Клімат різкоконтинентальний. Середня температура січня -35 градусів, липня +35 градусів, щорічна норма опадів 150 мм.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Водяться гірські барани, козулі, джейрани, рисі, лисиці, корсаки, дикі кішки.

Промисловість, сільське господарство[ред. | ред. код]

Основою економіки Дундговь є тваринництво, найперше заготівля шерсті. Аймк також славиться своїм знаменитим кумисом (монг. айраг). Родовища бурого вугілля, горючих сланців, плавикового шпату, мідної та залізної руди, графіту.

  • Вугільне родовище Овдог худаг. По розрахунках 2011 року його запаси встановлені в розмірі 324 млн. тонн.
  • Вугільне родовище Хоот хон хор розташовано недалеко від трансмонгольської залізниці. Підтверджені запаси складають 104,2 млн тонн бурого вугілля. Компанія «МАК» має спецдозвіл на ділянку площею 1444 гектарів яка містить 487 млн тн горючого сланцю та 190 млн тонн вугілля.
  • Родовище бурого вугілля Тевшийн Гобі за дослідженнями радянсько-монгольської геологічної експедиції його запаси склали 923 млн. тонн, що склало 60% процентів загально монгольських запасів вугілля. У 1990 році на даному родовищі збудована шахта потужністю 50 тисяч тонн вугілля на рік.
  • Родовище бурого вугілля Увдуг худаг запаси складають 114,5 млн. тонн.

Пам’ятки, музеї[ред. | ред. код]

  • Музей Середньогобійського аймаку
  • Печера Хевтее босоогийн довжина 102 м. та площа 204 м кв.
  • Руїни буддійського монастиря Онгийн хийд (N 45 20 12 E 104 00 39 )
  • Руїни монастиря Улгий хийд (N 43 36,2 и E 108 12,5). У 1650 році проживало до 2000 лам. Відновлено буддійський храм в якому ведуться богослужіння

[1] [2]

Примітки[ред. | ред. код]