Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хрест Заслуг для військових капеланів
нім. Verdienstkreuz für Militärgeistliche
I ступінь
II ступінь
Девіз лат. PIIS MERITIS (ЗАСЛУГИ ДУХОВНІ)
Країна
Тип хрест
Статус не вручається
Нагородження
Засновано: 23 листопада 1801 (К:Нагороди, засновані 1801 (0))
Останнє: 1918
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені Духовним хрестом заслуг (Австро-Угорщина) (11)
Черговість

CMNS: Духовний хрест заслуг у Вікісховищі

Хрест Заслуг для військових капеланів або Духовний Хрест Заслуг (нім. Verdienstkreuz for Militärgeistliche або нім. Geistliches verdienstkreuz (GVK)) — нагорода Австрійської імперії та Австро-Угорщини. Видавалася з 1801 до 1918 року.

Історія[ред. | ред. код]

Нагорода була створена останнім імператором Священної Римської імперії Францом ІІ 23 листопада 1801 року для військових капеланів, які «відзначилися особливо сумлінним і зразковим виконанням військових обов'язків духовенства на полі бою або в мирний час».

Австрійський єпископ-капелан Еммеріх Бєлік з Духовним хрестом заслуг 2-го класу. 1916 р.

Відзнака мала два класи ― Золотий (1 клас), вагою близько 21 г та Срібний (2 клас), вагою близько 17 г. Висота нагороди становила приблизно 58 мм, а ширина приблизно 50 мм. Знак являв собою латинський хрест, емальований по обидва боки білим кольором. На аверсі по середині хреста розміщувався медальйон, у ньому був напис «лат. Piis meritis» (Заслуги духовні), в 1859 році перший клас (Золотий Духовний хрест заслуг) отримав білий середній медальйон з таким самим написом, а Срібний клас залишився з синім медальйоном у центрі. У разі заслуг, здобутих на полі бою, від 13 грудня 1916 р. стрічку нагороди прикрашали двома схрещеними мечами, золотими або срібними.

Хрест носили з лівого боку грудей на білій трикутній стрічці з червоними смугами.

Від 9 травня 1911 року хрест за заслуги у мирному часі отримав білу трикутну стрічку.

Після смерті нагородженого нагорода підлягала реституції.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Roman Freiherr von Procházka, Österreichisches Ordenshandbuch, Große Ausgabe, 1 — 4, München 1979 (нім.)