Духовницький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Духовницький район

рос. Духовницкий район

Coat of Arms of Dukhovnitskoe rayon (Saratov oblast).png
Flag of Dukhovnitsky rayon (Saratov oblast).png
Герб Прапор
Duhovnitskoje1.jpg
Муніципальне утворення:
муніципальний район
селище Духовницьке
Країна Росія Росія
Область Flag of Saratov Oblast.svg Саратовська область
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 12 507 (2014)[1]
Площа
 - повна 2.0 тис. км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 23 липня 1928
Голова районної
адміністрації
Курякін Василь Іванович
Веб-сайт офіційний сайт адміністрації (рос.)
Dukhovnitsky district locator map.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Духовницький район

Енгельський райо́н рос. Духовницкий район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — смт Духовницьке. Населення району — 12 507 чол.

Географія[ред. | ред. код]

Розташований в північній частині області на лівому березі річки Волги. Багатство району — чорноземні ґрунти, найкращі в Лівобережжі.

Історія[ред. | ред. код]

Район утворений 23 липня 1928 року як Липовський з центром в с. Липівка у складі Пугачовського округу Нижньо-Волзького краю. До його складу увійшла територія колишньої Липовської волості Пугачевського повіту Самарської губернії. В цьому ж році райцентр був перенесений в село Духовницьке і перейменований в 'Духовницький'.

З 1934 року район в складі Саратовського краю, з 1936 року — в Саратовській області.

В 1963–1965 роках район скасовано[2].

З 1 січня 2005 року район перетворений в муніципальне утворення Духовницький муніципальний район[3].

Економіка[ред. | ред. код]

Район сільськогосподарський: виробник зерна, соняшнику, продукції тваринництва і кормів на зрошуваних землях. Тут знаходяться дві великі зрошувальні системи, які станом на 2010-і роки не функціонують. Переробна промисловість не розвинута, вироблена в районі сільськогосподарська сировина переробляється в основному на підприємствах міста Балаково.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Архітектурно культурні пам'ятники: кургани (село Бриковка, I–II століття), церква в ім'я Покрови Божої Матері (село Липівка, 1826), дерев'яна церква з дзвіницею (село Нікольське, 1830).

Ліси: Маховський ліс, Григорівська лісова дача (дуб, сосна, береза​​, ільма).

Примітки[ред. | ред. код]