Дхармачакра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дхармачакра, Дгармачакра (санскр. धर्मचक्र, dharmacakra IAST «колесо дхарми», «колесо закону») — символ дхарми, вчення Будди про шлях до просвітління, звільнення від кармічних перероджень у сансарі[1]. Традиційно зображується у вигляді стилізованого колеса з вісьмома спицями (інколи з п'ятьма, шістьма).

Входить до складу 8 благих символів.

Значення[ред. | ред. код]

Зазвичай вісім спиць трактуються як зображення складових Благородного вісімкового шляху.

На деяких зображеннях обабіч Колеса стоять дві газелі як символ буддійської проповіді. Це пов'язано з переказом, що першу проповідь Будди слухали також і ці дві тварини[2].

Зображення бхавачаки — іншого візуально схожого широко відомого символу у вигляді колеса сансари (санскр. «блукання», «круговорот») демонструє нескінченний кругооберт буття, що характеризується народженням, смертю і новим народженням у різних місцях.

Буддизм[ред. | ред. код]

дхармачакра в скульптурній обробці Храму Сонця, Конарк, Орісса, Індія

Історія буддизму в Індії традиційно розділяється буддистами на три періоди, які отримали назву «Три повороти дхармачакри». Обертання колеса символізує виклад і пояснення Закону для порятунку всіх живих істот. Таким чином, Будда є «обертачем колеса» (Чакравартин).

Перший поворот відносять до часу, коли Будда Шак'ямуні виголосив свою бенареську проповідь, яка дістала назву «Сутра запуску дхармачакра» («Дхармачакра-правартана-сутра»).

Другий поворот пов'язують з появою праджняпарамітських сутр, третій — з виникненням вчення віджнянавади.

Поворот колеса дхарми[ред. | ред. код]

Згідно з поглядами Тхеравади Будда одного разу повернув колесо Дхарми в Оленячому парку, в Сарнаттсі, поблизу Варанасі, вимовивши свою першу проповідь Дхаммачакрапаваттана сутта для п'ятьох аскетів. Другий і третій повороти Тхеравада не визнає такими.

Три повороти колеса дхарми[ред. | ред. код]

Згідно з поглядами шкіл Махаяни Будда три рази повертав Колесо Дхарми: це означає, що він дав три великих цикли повчань, які відповідають різним здібностям учнів і показують їм шлях до неминущого щастя. Відтоді в розпорядженні всіх, хто живе в епоху після появи Будди, є методи, за допомогою яких можна досягти досконалого стану повного просвітлення.

Як вчать найбільш древні нереформованої школи Тхеравади, Будда повертав колесо навчання тільки один раз, під час виголошення дхармачакра-правартана сутти в Варанасі. Подальші повороти Тхеравада відносить до пізніших змін первісної доктрини.

  • Перший Поворот Колеса Дхарми

Будда вчив, в основному, Чотирьох благородних істин і Закону Карми, які пояснюють нашу ситуацію в кругообігу існування і стверджують можливість звільнення від всіх страждань і причин страждань. У першому циклі повчань говориться, головним чином, про зовнішну поведінлку, якій відповідає моральний кодекс ченця або черниці. Якщо співвіднести ці цикли повчань з різними напрямками буддизму, тоді можна сказати, що перший цикл повчань Будди є основою для традиції Тхеравади.

  • Другий Поворот Колеса Дхарми

Будда дав повчання про відносну та абсолютну істини, а також — про взаємозалежне виникнення (Пратітьї самутпади) і порожнечі (шун'яти). Він показав, що речі, які з'являються відповідно до закону причини і наслідку (карма), за своєю природою вільні від дійсного, незалежного існування. У другому циклі повчань говориться про внутрішній настрій, якому відповідає кодекс поведінки мирянина або мирянки, що беруть на себе відповідальність за інших, наприклад, за сім'ю або за будь-які соціальні групи. Цей цикл повчань Будди є основою для Великої Колісниці (Махаяни).

  • Третій Поворот Колеса Дхарми

Були дані повчання про властиву всім істотам Проясненої природи (Природі Будди), що містить всі скоєні якості і початкову мудрість Будди. В цьому циклі повчань говориться про аспекти восьмеричного шляху, відповідних моральному кодексу йогінів, які з'єднують чистий погляд на речі з постійною практикою. Третій цикл повчань Будди є основою для Великої Колісниці (Махаяни) і Колісниці Тантри (Ваджраяни).[3]

Даосизм[ред. | ред. код]

Після проникнення буддизму в Китай і його подальшої взаємодії з даосизмом, деякі буддійські образи і символи були запозичені даосами, в тому числі і «дхармачакра».

Наприклад, у творі Чжао Біченя (кит. 性命 法 诀 明 指) дев'ята глава називається «самообертання дхармачакри». В системі даосизму під дхармачакрою розуміється не дхармічна ідея, а мале небесне коло (кит. 小 周天) циркуляції ці по каналам ду-травень і жень-травень.

Дхармачакра в державній символіці[ред. | ред. код]

Дхармачакра розташована по центру сучасного прапора Індії і на її гербі, на гербі Монголії і Шрі-Ланки і на деяких історичних і регіональних прапорах (Прапор Сіккіму).

Цікаве[ред. | ред. код]

В HTML, кодування UTF-8 існує спеціальний символ який відображає колесо дгарми, &# 9784; (десяткове представлення):

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Albert Grünwedel, Agnes C. Gibson, James Burgess, Buddhist art in India. Published by Bernard Quaritch, 1901, page 67: «Колесо (дхармачакра), як уже згадувалося, було прийнято учнями Будди як символ його вчення …»
  2. Торчинов Е. А. Введення в буддолог — Санкт-Петербург: Амфора, 2005 г. — стр. 13 — ISBN 5-94278-805-7.
  3. М. Зегерс Знання про медитації. Київ. 2008. С. 31—33, 37