Дхау (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арабське двощоглове дхау схоже на двощогловий зеруг з ахтердеком.

Дау або дхау або доу (араб. داو[da: w] — «дав») — традиційне дерев'яне арабське, індійське чи східно-африканське судно спочатку вітрильне, весельне, а потім і з двигуном. Хоча дхау (дау) це не арабське слово.

Термін «дау»[ред. | ред. код]

Поняття дау має різни варіанти залежно від пояснення походження слова «дау». Тому перечислимо версії походження слова «дау»:

  1. Згідно зі словником сайту Catnaps@org:
    1. dhow — загальна назва для традиційних, дерев'яних арабських човнів, див також khashab[1].
    2. khashab — деревина або ліс, а також розмовна назва для традиційних, дерев'яних суден, або доу[2].
  2. Точне походження слова dhow було втрачено для історії. Більшість вчених вважають, що слово виникло в Китаї між 600 роками до н.е. i 600 роками н.е.[3]
  3. Загальне слово для судна з арабської мови є markab чи safiinah. Fulk — так говорять в Корані. Слово daw — термін з Swahili, який не використовують араби, хоча його популяризували англійські письменники в неправильній формі dhow. Dhow був відомий за дві відмінні риси. Насамперед, це трикутне вітрило або трикутні вітрила, а по-друге, тому що це шовні конструкції. Шовні човни були зроблені зшиттям дошек корпусу разом з волокнами, зв'язувальними вірьовками або ременями[4].
  4. «Dhow» — це не арабське слово, яке було адаптовано британцями з перського слова «dawh» позначающе вітрильне судно. Dhow відрізняється від інших човнів своїм трикутним вітрилом, відомим як латинське вітрило.[5]

Тик, як і раніше, є обов'язкова деревина, хоча в даний час він іноді доповнюється скловолокном і сталевим каркасом. В знак поваги до традиції деревина може бути покрита лаком, але не пофарбована, залишаючи корпус вище ватерлінії без анти-наростаючого покриття, та частину нижче ватерлінії покриту вапном для стримуючого фактора від наросту мушель і будь-яких водоростей.[5]

Звичайні однощоглові дхау з вузькою кормою[ред. | ред. код]

Перші однощоглові дау не мають палуби — це як човен з щоглою та трикутним (латинським) вітрилом. Форштевень прямий з великим наклоном. Корма схожа на ніс судна та мала ахтерштевень. Кермо спочатку було у вигляді кормового весла, а потім його кріпили до ахтерштевню. Корма та ніс дхау були невисокі — врівень з серединою судна. Також форштевень та ахтерштевень не виходили вище бортів судна. Це були маленькі судна, більш схожі на човни чи каное, команда яких була від одного до трьох чоловіків.

Сучасні вітрильно-моторні дхау[ред. | ред. код]

Дхау переправляє пасажирів, Мозамбік. Але це дхау більш схожа на шлюпку з вертикальним форштевнєм та вітрильним обладнанням як у дау.

Як правило, сучасні дхау — вітрильно-моторні судна. Беруть звачайну шлюпку, бот, ял з транцевою кормою і двигуном та приладнають щоглу з парусом.

Цей тип суден використовують, зокрема, сомалійські пірати.

Поширення[ред. | ред. код]

Дау були широко поширені, також досить поширені, в державах північної та західної частин Індійського океану включно Перську затоку, Червоне море і Бенгальську затоку. В ціх водах дау були ще досить поширені в другій половині XX століття, але все більше з двигуном і без вітрил. Сьогодні не так багато справжніх дау без двигунів і з вітрилами.

Типи суден які звуть також дау[ред. | ред. код]

Існують назви стародавніх арабських човнів відомих під різними назвами (sambuk, baggala, ghanja, zaruq) залежно від форми і ступеня. Деякі письменники зазначають їх як дау. Так нижче зазначені вітрильники можуть називати дау:

  • Ghanja
  • Багеля (англ. baghla чи англ. baghlah чи англ. baggala) — Багеля має вигнутий форштевнь і особисто у верхній частині, корма прикрашена різьбленням і квартер-дек прикрашає балконна галерея. Їхня середня довжина була 100 футів (30 м) із середньою вагою 275 тонн. Багеля має дві щогли з використанням двох вітрил форми неправильної трапеції. Додатково багеля може виставити бушприт та додати третє вітрило (клівер), оснащене між бушпритом i топом головної щогли.[6] Як великому і важкому судну багелі була потрібна команда, як мінімум, 30 моряків. Деякі судна потребували навіть до 40 моряків.[7]
  • Battil
  • Badan
  • Boum (boom) — Легко відрізнити за високим ахтерштевенем під нахилом 45° завдяки набору судна. При тому корма схожа за формою на ніс судна. Навантаження може варіювати від 74 до 400 тонн. Эль-Бум використовується для перевезення пасажирів і товарів.[8][9]
  • Sambuk (Al Sambuq) — Один з найбільш поширених вітрильних суден Оману і в арабському світі, Al Sambuq має вантажопідйомність від 20 до 150 тонн. У минулому аль-Самбук використовували для дайвінгу, щоб збирати перли, але тепер він використовується для перевезення вантажів і пасажирів. Це судно можна і сьогодні знайти в Сахам (англ. Saham) і Сур (англ. Sur) регіонах.[10]
  • Зеруг або зерук або геруку (zarug або zaruk або garukuh) є найшвидшим і маневреним невеликим за розміром кораблем з одним вітрилом форми неправильної трапеції, близьким по формі до латинського вітрила, яке регулюється за допомогою незвичайної системи блоків і снастей. Добре для контрабанди, само собою зрозуміло.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A glossary of Gulf Arabic words. Catnaps@org. Copyright © 2005-2013 John Lockerbie. 
  2. A glossary of Gulf Arabic words. Catnaps@org. Copyright © 2005-2013 John Lockerbie. 
  3. Taylor, James (6 September 2012). Traditional Arab sailing ships. The British-Yemeni Society. 
  4. THE HISTORY AND CONSTRUCTION OF THE DHOW. 
  5. а б Cultural Heritage - Resources in Abu Dhabi Emirate. 2.3.12.4 Dhow Racing. 
  6. Too Late to Document Dhows?
  7. Thabit A. J. Abdullah, The Political Economy of Trade in Eighteenth-Century Basra, SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East , 2000, ISBN 978-0-7914-4808-3
  8. The Traditional Dhow
  9. Dhow Ship — Types
  10. The Traditional Dhow
  11. Taylor, James. Traditional Arab sailing ships. The British-Yemeni Society. Процитовано 6 September 2012. 

Інші джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]