Дьєрдь де Гевеші
 Дьєрдь де Гевеші | |
|---|---|
| угор. Hevesy György | |
 | |
| Народився |
1 серпня 1885 Будапешт, Угорщина |
| Помер |
5 липня 1966 (80 років) Фрайбург, Німеччина |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |
 ФРН |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Галузь | Хімія |
| Заклад | Будапештський університет, Копенгагенський університет, Університет Фрайбурга, Стокгольмський університет |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | Franz Himstedtd[1] і Georg Meyerd[1] |
| Аспіранти, докторанти | Maximilian (Max) Karl Franz Pahld[1] |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Гайдельберзька академія наук Польська академія знань Папська академія наук[2] Американська академія мистецтв і наук Гайдельберзька академія наук |
| Відомий завдяки: | гафній, мічені атоми |
| Брати, сестри | Paul de Hevesyd |
| Родичі | Sigismond Schossbergerd і Johanna Bischitz von Hevesd |
| Нагороди | |
 Дьєрдь де Гевеші у Вікісховищі | |
Дьєрдь де Геве́ші (відомий також як Гео́рг Чарльз де Геве́ші та Георг Карл фон Гевеші, угор. Hevesy György, нім. Georg Karl von Hevesy; 1 серпня 1885, Будапешт, Угорщина — 5 липня 1966, Фрайбург, ФРН) — угорський хімік, почесний академік Угорської АН, іноземний член Лондонського королівського товариства (1939), лауреат Нобелівської премії з хімії (1943)
Біографія[ред. | ред. код]
У 1908 закінчив Будапештський університет.
Професор університетів:
- Будапештський університет (1918)
- Копенгагенський університет (1920—1926, 1934—1943)
- Університет Фрайбурга (1926—1934)
- Стокгольмський університет (1943)
Коли під час Другої світової війни німецькі війська у квітні 1940 року окупували данську столицю Копенгаген, Георг Гевеші розчинив золоті нобелівські медалі німецьких фізиків Макса фон Лауе і Джеймса Франка в царській воді, щоб сховати їх від німецьких окупантів. Фон Лауе і Франк перебували в опозиції до націонал-соціалізму в Німеччині та довірили свої медалі Нільсу Бору, щоб запобігти конфіскації. Німцями прийняття і носіння нобелівських медалей було заборонено після того, як противник націонал-соціалізму Карл фон Осецький у 1935 році отримав Нобелівську премію миру. Після закінчення війни де Гевеші екстрагував заховане в царській воді золото і передав його до Шведської королівської академії наук, яка виготовила нові медалі й передала їх фон Лауе і Франку.[3]
Перше використання радіоізотопів[ред. | ред. код]
У 1911 році молодий студент Гевеші працював у Манчестері з радіоактивними матеріалами та, через бідність, жив у гуртожитку. З часом Гевеші почав підозрювати, що в їдальні гуртожитку для приготування їжі використовували недоїдки, часом досить старі, судячи за смаком. Щоб перевірити свою гіпотезу, він додав до недоїдків невелику кількість радіоактивних матеріалів. Через кілька днів, коли було видано подібну страву, він взяв зразок і за допомогою простого електроскопа підтвердив свої побоювання — їжа була радіоактивною. Ця цікава історія часто використовується як приклад дослідницької натури вченого, але він був зайнятий і серйознішими роботами в даній сфері, застосовуючи радіотрейсери для мічення свинцю.[4]
Основні роботи[ред. | ред. код]
- 1913 — спільно з Фрідріхом Панетом запропоновано метод ізотопних індикаторів (мічених атомів), застосування його для біологічних досліджень.
- 1922 — відкриття гафнію спільно з Дірком Костером
- 1936 — перше застосування активаційного аналізу спільно з угорським хіміком Гільдою Леві[en].
Визнання заслуг[ред. | ред. код]
- Нобелівська премія з хімії (1943)
- Міжнародна премія «Атом для світу» (1959).
Твори[ред. | ред. код]
- Adventures in radioisotope research. The collected papers, v. 1-2, Oxf., 1962
- В рос. пер. — Радіоактивні індикатори, їх застосування в біохімії, нормальної фізіології та патологічній фізіології людини і тварин, М., 1950.
Література[ред. | ред. код]
- Мельников В. П., Георг Хевеши, "Журнал Всес. хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва ", 1975, т. 20, № 6, с. 656.
Див. також[ред. | ред. код]
- 10444 де Гевеші — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/de_hevesy.html
- ↑ Nobelprize.org. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 18 травня 2011.
- ↑ The uses of radiotracers in the life sciences. Thomas J Ruth 2009 Rep. Prog. Phys. 72 016701 (23pp) doi: 10.1088/0034-4885/72/1/016701
| |||||||||||||||||
- Народились 1 серпня
- Народились 1885
- Померли 5 липня
- Померли 1966
- Поховані на кладовищі Керепеші
- Нагороджені Міжнародною золотою медаллю Нільса Бора
- Нагороджені медаллю Коплі
- Фарадеївські лектори
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Бейлі
- Угорські хіміки
- Радіобіологи
- Випускники Будапештського університету
- Члени Шведської королівської академії наук
- Відкривачі хімічних елементів
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди на марках
- Науковці Будапештського університету
- Викладачі Копенгагенського університету
- Науковці Стокгольмського університету
- Професори
- Члени Угорської академії наук
- Члени Леопольдини
- Члени Гайдельберзької академії наук
- Члени Польської академії знань
- Члени Папської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Випускники Фрайбурзького університету
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці