Дюкенфілд Генрі Скотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дюкенфілд Генрі Скотт
англ. Dukinfield Henry Scott
Народився 28 листопада 1854(1854-11-28)
Лондон
Помер 29 січня 1934(1934-01-29) (79 років)
Бейсінгстоук (англ. Basingstoke), Гемпшир
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність ботанік, палеонтолог
Alma mater Університет Оксфорда
JMU
Галузь ботаніка
Заклад Лондонський університет
Посада President of the Linnean Society of Londond
Відомі учні Енні Лоррейн Сміт[1]
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Лондонське Ліннеївське товариство
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Батько George Gilbert Scottd[2]
У шлюбі з Henderina Scottd[2]
Нагороди

CMNS: Дюкенфілд Генрі Скотт у Вікісховищі

Дюкенфілд Генрі Скотт[4] (28 листопада 1854 — 29 січня 1934) — британський ботанік.

Біографія[ред. | ред. код]

Його батьком був архітектор сер Джордж Гілберт Скотт. Народився у Лондоні, здобув освіту в Окфордському університеті (отримав ступінь магістра) та Вюрцбурзькому університеті (отримав ступінь доктора (PhD)), навчався у знаменитого ботаніка Юліуса фон Сакса.

З 1882 до 1885 був помічником професора ботаніки Університетському коледжі Лондона, та з 1885 до 1892 року — доцент біології (ботаніки) у Королівському науковому коледжі (англ. Royal College of Science), Південний Кенсінгтон. У 1892 році Скотт залишив Королівський коледж науки у зв'язку із призначенням його на посаду почесного хранителя лабораторії англ. Jodrell, Королівські ботанічні сади в К'ю, яку він займав протягом чотирнадцяти років[5] Скотт опублікував багато робіт з ботаніки в наукових журналах. Він провів важливу роботу з палеоботаніки як молодший колега Вільяма Кроуфорда Вільямсона, одногj із засновників палеоботаніки[6]

З 1908 до 1912 року був президентом Лондонського Ліннеївського товариства. У 1916 році він був обраний членом Шведської королівської академії наук та у червні 1894 року членом Лондонського королівського товариства.[7]

Нагороди[4][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. May T. W., Maroske S. Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in MycologyElsevier BV, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
  2. а б F. W. O., A. C. S. Dukinfield Henry Scott. 1854-1934 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society — 1934. — Vol. 1, Iss. 3. — P. 205–227. — ISSN 1479-571X; 2053-9118doi:10.1098/RSBM.1934.0006
  3. IPNI,  D.H.Scott
  4. а б F. W. O., A. C. S. Dukinfield Henry Scott. 1854-1934 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society — 1934. — Vol. 1, Iss. 3. — P. 205–227. — ISSN 1479-571X; 2053-9118doi:10.1098/RSBM.1934.0006
  5. Addison, Henry Robert; Oakes, Charles Henry; Lawson, William John; Sladen, Douglas Brooke Wheelton (1907). SCOTT, Dukinfield Henry. Who's Who,. 59: p. 1571. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 4 червня 2014. {{cite journal}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  6. OLIVER F. W. DUKINFIELD HENRY SCOTT 1854-1934 // New PhytologistLondon: Wiley-Blackwell, 1934. — Vol. 33, Iss. 2. — P. 73–76. — ISSN 0028-646X; 1469-8137doi:10.1111/J.1469-8137.1934.TB06800.X
  7. Library and Archive catalogue. The Royal Society. Процитовано 12 October 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]