Дюла (Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дьюла
Gyula
Герб
Герб
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Бекеш
Регіон Південний Великий Альфельд
Перша згадка 1313
Населення 32 055
Площа 255,8 км²
Густота населення 125,16 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 5700, 5711
Телефонний код +36-66
Географічні координати 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333Координати: 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333
Місцева влада
Веб-сторінка gyula.hu
Мапа
Дьюла (Угорщина)
Дьюла
Дьюла

Commons-logo.svg Дьюла у Вікісховищі

Ратуша

Дю́ла[1][2][3] (угор. Gyula) — місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці — Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.

Географія і транспорт[ред. | ред. код]

Замок Алмаші

Місто розташоване за 200 кілометрів на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто — Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка Фехер-Кереш (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в Кереш.

Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.

З XV століття Дьюла стала центром комітату Бекеш.

1810 року в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.

У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом — курортом. 1959 року тут була відкрита перша купальня, 1969 року отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. 1985 року Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.

Населення[ред. | ред. код]

Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина — румуни. За даними перепису 2001 року 94,2 % населення Дьюли — угорці, 2,3 % — румуни, 1,6 % — німці, 0,4 % — цигани і 0,3 % — словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Фортеця — чудово збережена середньовічна фортеця.
  • Замок Алмаші — замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, в якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
  • Румунський православний собор. Побудований 1867 року.
  • Міська ратуша.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюла (Угорщина)