Дюна (фільм)
«Дюна» (англ. Dune) — американський фантастичний фільм Девіда Лінча 1984 року, за однойменним романом Френка Герберта 1965 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Події розгортаються в далекому майбутньому через більш, ніж 10000 років. Всім відомим всесвітом править імператор Шаддам IV Корріно, владу якого забезпечує речовина «прянощі» (меланж), яка дозволяє Гільдії навігаторів передбачати майбутнє і переносити космічні кораблі крізь заплутаний згорнутий простір. «Прянощі» видобуваються лише на одній планеті, покритій суворими пустелями — Арракісі, також відомій як Дюна.
Шаддам IV передає право на видобуток «прянощів» від жорстокого Дому Харконненів більш миролюбним Атрейдесам. Проте за цим стоїть його план спровокувати обидва Доми на боротьбу і ослабити Атрейдесів, що загрожують стати небезпечними для правлячого Дому Корріно через розробку звукової зброї. До імператора прибуває посланець від Гільдії навігаторів, котрий попереджає про «проблему» — Пола Атрейдеса, який завадить виконанню цього плану, тому його слід убити. Тим часом Герцог Лето Атрейдес і його син Пол готуються до мандрівки на Арракіс, хоч і підозрюють про пастку. Пол активно готується до життя на новій планеті, вдосконалюючи свої знання і бойові навички, які його вчитель Гурні Галлек відзначає як виняткові. Окрім іншого, він опановує володіння новітньою зброєю «Магічним модулем», що перетворює відповідні слова на руйнівні постріли.
В цей же час жіночий орден Бене Гессерит, який займається впродовж поколінь створенням надлюдини — Квізац Хедераха, занепокоєний тим, що Пол є в якійсь мірі незаконно народженим, оскільки його матері Джессіці, одній з Бене Гессерит, було дозволено народжувати тільки дівчаток. Преподобна мати ордену недолюблює Пола, вона також розчарована в Джессіці, але підозрює, що їй власне й вдалося народити надлюдину. Вона влаштовує Полу смертельне для більшості випробування, яке той витримує, і отримує надію, що він дійсно Квізац Хедерах. Вона втім дорікає, що Пол не володіє голосом Бене Гессерит, що дозволяє навіювати людям потрібні думки.
По прибуттю на Арракіс герцог з сином знайомляться з умовами планети. Вони виявляють велетенського піщаного черв'яка — місцеву істоту, що прямує до збирачів «прянощі», чий транспорт збили Харконнени. Згодом Пола хтось намагається вбити літаючою голкою і йому повідомляють про зрадника. Цим зрадником виявляється доктор Юе, котрий, проте, веде подвійну гру, щоб помститися лідерові Харконненів Владіміру Харконнену, що викрав його дружину. Юе залишає столицю Атрейдесів без захисту і отруює Лето, разом з тим даючи йому час герцогу, щоб вбити Владіміра, обіцяючи натомість врятувати його дружину і сина. Атака Харконненів вдається, елітні війська сардаукари, таємно надані імператором, вриваються до столиці. Привезені «магічні модулі» знищені, а Лето перед смертю вбиває не Владіміра, а його слугу, котрий просто опинився заблизько. Джессіку з Полом схоплюють і везуть у пустелю, щоб там їх зжер піщаний черв'як, знищивши тіла і всі докази причетності до цього імператора.
Дорогою вони вбивають пілотів літака, яким їх перевозять, та зазнають аварії. На борту виявляються костюми для життя в пустелі, в яких обоє тікають від переслідування черв'яка і дістаються до скель, де живе народ фрименів. Ті приймають їх, і Пол після випробування бере собі нове ім'я — Муад'Діб. Лідера фрименів вбивають Харконнени. Преподобна мати фрименів помирає, тому Джессіка повинна зайняти її місце. Випивиши для цього «воду життя», отриману з молодого черва, вона помирає, але перед цим народжує дівчинку Алію, яка переймає знання Преподобної матері.
Воадімір, думаючи, що з Атрейдесами покінчено, призначає правителем планети свого жорстокого небожа Раббана. За його задумом, Раббана потім змістить поміркованіший Фейд Раута, поставши для народу Арракіса месією. Тим самим Харконнени здобудуть підтримку в населення та зможуть повстати проти імператора.
Пол закохується в одну з фрименів, Чані, та відкриває секрет «Магічного модуля», якими скоро озброюється весь народ. Пол поступово здобуває повагу, багато хто вважає його месією з пророцтва, котрий принесе «істинну свободу» і змінить Арракіс, перетворивши цей світ на гостинну планету. Але, щоб остаточно влитися в суспільство фрименів, він повинен осідлати піщаного черв'яка, що він і виконує.
Ставши за свої якості і заслуги лідером фрименів, Пол піднімає повстання проти Харконненів. Раббан приховує це, боячись розгнівати Владіміра. Пол зустрічає Гурні та приймає його до фрименів. Разом вони здійснюють напади на збірники «прянощів», перервавши їх видобуток. За два роки Гільдія навігаторів повідомляє про це імператору, бо їм бракує «прянощів». Шаддам IV посилає на Арракіс всі свої легіони сардаукарів. Пол відчуває це на відстані та розуміє, що повинен випити «воду життя», насичену «прянощами» аби посилити свої здібності передбачення. Він розуміє, що вода смертельна для піщаних червів, тому вбивши їх, можна назавжди знищити «прянощі», зробивши космічні польоти неможливими.
Імператор прилітає на Арракіс для переговорів. Він страчує Раббана та вимагає від Владіміра пояснень як купка місцевих жителів змогла поставити під загрозу цілу імперію. Коли Алія приходить до імператора як посланець Муад'Діба, Преподобна мати впізнає в ній сестру Пола, з чого Шаддам IV розуміє, що Пол живий і саме він є Муад'Дібом. Користуючись прикриттям піщаної бурі, фримени осідлують червів і нападають на війська Харконненів. Алія вбиває Владіміра, фримени вриваються на корабель імператора і Пол постає перед Шаддамом IV. Фейд Раута кидає Полові виклик на двобій, користуючись отруєним кинджалом, але програє і гине. Преподобна мати намагається вплинути на Пола голосом, але його сила виявляється більшою, одними словами він розколює камінну підлогу.
Володіючи Арракісом, Пол фактично стає новим імператором і встановлює новий, справедливий лад. Під його керівництвом на пустельній планеті починають іти дощі — пророцтво фрименів збувається.
У ролях[ред. | ред. код]
|
|
Зйомки[ред. | ред. код]
Першими екранізувати роман «Дюна» пробували Алехандро Ходоровський і Девід Лінч. Ходоровський задумував фільм величезної тривалості — до 8-ми годин екранного часу, а потім і 20-и. Він вирішив відмовитися від основних сюжетних ліній «Дюни», побудувавши сюжет по-своєму. Для участі у проекті Ходоровский намагався залучити багато відомих осіб, від Сальвадора Далі до гурту «Пінк Флойд». При цьому Далі, будучи ексцентричною особою, поставив умови — платити йому 100 тисяч доларів за годину, отож Ходоровський надалі вирішив замінити Далі манекеном. Художниками були запрошені Жан Жиро (Мебіус) і Ганс Ґіґер. Френк Герберт, який товаришував з Ходоровським, ставився скептично до задуму.
Після п'яти років праці сценарій і замальовки сцен були готові у вигляді книги. Кілька примірників були розіслані голлівудським продюсерам і главам кіностудій, але проект залишився без уваги. Проте напрацювання Жиро і Ходоровського не були марними і лягли в основу низки графічних новел «Інкал».
Повернення до ідеї екранізувати «Дюну» відбулося в 1976 році, коли продюсер Діно де Лаурентіс вирішив створити відповідь на «Зоряні війни» і запросив Девіда Лінча на роль режисера, який погодився, відмовившись від роботи над продовженням «Зоряних війн». Тут справа таки дійшла до зйомок, які почалися 30 березня 1983 року і проходили в мексиканській пустелі біля міста Хуарес. Працювати доводилося всього 5 годин на добу через спеку. Моделі гарвестерів (збирачі «прянощів») створювалися в різних розмірах і з різних матеріалів та знімалися на високошвидкісну плівку, щоб підкреслити їх повільність. Запиленість атмосфери Арракісу відтворювалася за допомогою коробки з сумішшю справжньою пилу і піску, встановленою навпроти вентилятора. Піщані черви завдовжки від 2 до 7 метрів були виготовлені з гуми і керувалися схованими мотузками і напрявляючими каналами в піску. Ідея трипелюсткової будови рота червів (в романі рот взагалі не описаний) згодом стала вважатися канонічною. В «Дюні» використовувалися, в міру тодішніх можливостей, комп'ютерні спецефекти для зображення захисних полів. Сам Девід Лінч знявся без зазначення в титрах у ролі оператора гарвестера. Дизайнери вирішили відмовитися від екзотичних концепцій одягу, розроблених командою Ходоровського, зробивши костюми персонажів більш класичними, зі змішанням старих і футуристичних стилів. Після зйомок і попереднього монтажу вийшло 9 годин хронометражу, отож його довелося урізати до півтори години.
Після прокату в США «Дюна» зібрала трохи більше 27 млн доларів, що на ті часи хорошими зборами, але покрити витрати вони не змогли. Девід Лінч впав у депресію, а в 1986 році на екрани вийшов фільм «Блакитний оксамит», що став класикою сюрреалістичних фільмів і повернув Лінчу славу. В 1989 році вийшла розширена версія «Дюни», що включала низку сцен, які доповнювали сюжет, і закадрові коментарі[8][9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи http://www.imdb.com/title/tt0087182/fullcredits
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п http://www.cinematografo.it/cinedatabase/film/dune/25240/
- ↑ а б в г д е ж и к л м н http://www.bbfc.co.uk/releases/dune-0
- ↑ а б http://stopklatka.pl/film/diuna
- ↑ а б в г http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=176.html
- ↑ а б в г http://www.adorocinema.com/filmes/filme-176/
- ↑ http://www.interfilmes.com/filme_13184_Duna-(Dune).html
- ↑ «Дюна» — роман, который невозможно экранизировать
- ↑ Мир за гранью воображения. «Дюна» Дэвида Линча. Архів оригіналу за 15 жовтень 2014. Процитовано 23 січень 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дюна на сайті IMDb (англ.)
- Дюна (фільм) на сайті AllMovie (англ.)
- Дюна (фільм) на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Дюна (фільм) на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Дюна (фільм) на TCM Movie Database (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
