Дюна (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дюна M:
Dune
Dune-movie-poster-1984.jpg
Жанр фантастика, бойовик, пригоди
Режисер Девід Лінч
Продюсер Раффаелла Де Лаурентіс
Діно Де Лаурентіс
Хосе Лопес Родеро
Сценарист Девід Лінч
На основі Френк Герберт (роман)
Оператор Фредді Френсіс
Композитор Тото
Монтаж Ентоні Гіббс
Художник Ентоні Мастерс
П'єр Луїджи Басіле
Бенджамін Фернандез
Боб Рінгвуд
Джорджо Дезідері
Кінокомпанія De Laurentiis
Тривалість 137 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1984
Кошторис $40 000 000
Касові збори Flag of the United States.svg США $30 925 690
IMDb ID 0087182
uphe.com/movies/dune

«Дюна» (англ. Dune) — американський фантастичний фільм Девіда Лінча 1984 року, за однойменним романом Френка Герберта 1965 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Події розгортаються в далекому майбутньому через більш, ніж 10000 років. Всім відомим всесвітом править імператор Шадді IV Корріно, владу якого забезпечує речовина «прянощі» (спайс), яка дозволяє Гільдії навігаторів передбачати майбутнє і переносити космічні кораблі крізь заплутаний згорнутий простір. «Прянощі» видобуваються лише на одній планеті, покритій суворими пустелями — Арракісі, також відомій як Дюна.

Шадді IV передає право на видобуток «прянощів» від жорстокого Дому Харконненів більш миролюбним Атрейдесам, проте за цим стоїть його план спровокувати обидва Доми на боротьбу і ослабити Атрейдесів, що загрожують стати небезпечними для правлячого Дому Корріно. До нього прибуває посланець від Гільдії навігаторів, котрий попереджає про «проблему» — Пола Атрейдеса, який завадить виконанню цього плану, тому його слід убити. Тим часом Герцог Лето Атрейдес і його син Пол готуються до мандрівки на Арракіс, хоч і підозрюють про пастку. Пол активно готується до життя на новій планеті, вдосконалюючи свої знання і бойові навички, які його вчителі відзначають як виняткові. Окрім іншого, він опановує володіння новітньою зброєю «Магічним модулем», що перетворює відповідні слова на руйнівні постріли. В цей же час жіночий орден Бене Гессеріт, який займається впродовж поколінь створенням надлюдини — Квісац Хадераха, занепокоєний тим, що Пол є в якійсь мірі незаконно народженим, оскільки його матері Джессіці, одній з Бене Гессеріт, було дозволено народжувати тільки дівчаток. Преподобна мати ордену недолюблює Пола, вона також розчарована в Джессіці, але підозрює, що їй власне й вдалося народити надлюдину. Вона влаштовує Полу смертельне для більшості випробування, яке той витримує, і отримує надію, що він дійсно Квісац Хадерах.

По прибуттю на Арракіс герцог з сином знайомляться з умовами планети і рятують збирачів «прянощів» від велетенського черв'яка — місцевої істоти. Згодом Пола хтось намагається вбити і йому повідомляють про зрадника. Цим зрадником виявляється доктор Юе, котрий, проте, веде подвійну гру. Служачи лідерові Харконненів Владіміру Харконнену, він залишає базу Атрейдесів без захисту і отруює Лето, разом з тим даючи йому час, щоб вбити Владіміра, обіцяючи натомість врятувати його дружину і сина. Атака Харконненів вдається, привезені «магічні модулі» знищені, проте Лето перед смертю вбиває не Владіміра, а його слугу, котрий просто опинився заблизько. Джессіку з Полом везуть у пустелю, щоб там їх зжер піщаний черв'як, знищивши тіла і всі докази.

Дорогою вони вбивають пілотів літака, яким їх перевозять, та зазнають аварії. На борту виявляються костюми для життя в пустелі, в яких обоє тікають від переслідування черв'яка і дістаються до скель, де живе народ фременів. Ті приймають їх, і Пол після випробування бере собі нове ім'я — Муад'Діб. Лідера фременів вбивають Харконнени. Преподобна мати фременів помирає, тому Джессіка повинна зайняти її місце. Випивиши для цього «воду життя», отриману з молодого черва, вона помирає, але перед цим народжує дівчинку Алію, яка переймає знання Преподобної матері.

Пол закохується в одну з фременів, Чані, та відкриває секрет «Магічного модуля», якими скоро озброюється весь народ. Пол поступово здобуває повагу, багато хто вважає його месією з пророцтва, котрий принесе «істинну свободу» і змінить Арракіс, перетворивши цей світ на гостинну планету. Але, щоб остаточно влитися в суспільство фременів, він повинен осідлати піщаного черв'яка, що він і виконує.

Ставши за свої якості і заслуги лідером фременів, він піднімає повстання проти Харконненів. Перервавши добування «прянощів», Пол за два роки змушує прилетіти до Арракісу самого імператора, оскільки імперія опинилася під загрозою. Алія приходить до нього як посланець, Преподобна мати впізнає в ній сестру Пола, з чого Шадді IV розуміє, що Пол живий і саме він є Муад'Дібом. Користуючись штучною піщаною бурею, фремени нападають, знищують Харконненів та доводять імператору його безсилість без «прянощів».

Володіючи Арракісом, Пол фактично стає новим імператором і встановлює новий, справедливий лад. Під його керівництвом на пустельній планеті починають іти дощі — пророцтво фременів збувається.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Кайл Маклаклен Пол Атрейдес Пол Атрейдес
Юрген Прохнов герцог Лето Атрейдес герцог Лето Атрейдес
Франческа Анніс Леді Джессіка Леді Джессіка
Патрік Стюарт Гурні Галлек Гурні Галлек
Річард Джордан Дункан Айдахо Дункан Айдахо
Фредді Джонс Суфір Хават Суфір Хават
Дін Стоквелл доктор Веллінгтон Юе доктор Веллінгтон Юе
Кеннет МакМіллан барон Владімір Харконнен барон Владімір Харконнен
Стінг Фейд Раута Фейд Раута
Леонардо Чіміно лікар барона лікар барона
Бред Дуріф Пітер де Вріс Пітер де Вріс
Хосе Феррер падишах імператор Шадді IV падишах імператор Шадді IV
Лінда Хант Шадоут Мейпс Шадоут Мейпс
Актор Роль
Вірджинія Медсен Принцеса Ірулан Принцеса Ірулан
Сільвана Мангано Преподобна мати Рамалло Преподобна мати Рамалло
Еверетт Макгілл Стілгар Стілгар
Джек Ненс Нефуд Нефуд
Шан Філліпс Преподобна мати Гай Хелен Мохій Преподобна мати Гай Хелен Мохій
Пол Л. Сміт Звір Рабан Звір Рабан
Макс фон Сюдов доктор Кайнес доктор Кайнес
Алісія Вітт Алія Алія
Шон Янг Чані Чані
Денні Коркілл Орлоп Орлоп
Онорато Магалоні Отейм Отейм
Джадд Омен Джаміс Джаміс
Моллі Рін Хара Хара


Зйомки[ред. | ред. код]

Першими екранізувати роман «Дюна» пробували Алехандро Ходоровський і Девід Лінч. Ходоровський задумував фільм величезної тривалості — до 8-ми годин екранного часу, а потім і 20-и. Він вирішив відмовитися від основних сюжетних ліній «Дюни», побудувавши сюжет по-своєму. Для участі у проекті Ходоровский намагався залучити багато відомих осіб, від Сальвадора Далі до гурту «Пінк Флойд». При цьому Далі, будучи ексцентричною особою, поставив умови — платити йому 100 тисяч доларів за годину, отож Ходоровський надалі вирішив замінити Далі манекеном. Художниками були запрошені Жан Жиро (Мебіус) і Ганс Ґіґер. Френк Герберт, який товаришував з Ходоровським, ставився скептично до задуму.

Після п'яти років праці сценарій і замальовки сцен були готові у вигляді книги. Кілька примірників були розіслані голлівудським продюсерам і главам кіностудій, але проект залишився без уваги. Проте напрацювання Жиро і Ходоровського не були марними і лягли в основу низки графічних новел «Інкал».

Повернення до ідеї екранізувати «Дюну» відбулося в 1976 році, коли продюсер Діно де Лаурентіс вирішив створити відповідь на «Зоряні війни» і запросив Девіда Лінча на роль режисера, який погодився, відмовившись від роботи над продовженням «Зоряних війн». Тут справа таки дійшла до зйомок, які почалися 30 березня 1983 року і проходили в мексиканській пустелі біля міста Хуарес. Працювати доводилося всього 5 годин на добу через спеку. Моделі гарвестерів (збирачі «прянощів») створювалися в різних розмірах і з різних матеріалів та знімалися на високошвидкісну плівку, щоб підкреслити їх повільність. Запиленість атмосфери Арракісу відтворювалася за допомогою коробки з сумішшю справжньою пилу і піску, встановленою навпроти вентилятора. Піщані черви завдовжки від 2 до 7 метрів були виготовлені з гуми і керувалися схованими мотузками і напрявляючими каналами в піску. Ідея трипелюсткової будови рота червів (в романі рот взагалі не описаний) згодом стала вважатися канонічною. В «Дюні» використовувалися, в міру тодішніх можливостей, комп'ютерні спецефекти для зображення захисних полів. Сам Девід Лінч знявся без зазначення в титрах у ролі оператора гарвестера. Дизайнери вирішили відмовитися від екзотичних концепцій одягу, розроблених командою Ходоровського, зробивши костюми персонажів більш класичними, зі змішанням старих і футуристичних стилів. Після зйомок і попереднього монтажу вийшло 9 годин хронометражу, отож його довелося урізати до півтори години.

Після прокату в США «Дюна» зібрала трохи більше 27 млн доларів, що на ті часи хорошими зборами, але покрити витрати вони не змогли. Девід Лінч впав у депресію, а в 1986 році на екрани вийшов фільм «Блакитний оксамит», що став класикою сюрреалістичних фільмів і повернув Лінчу славу. В 1989 році вийшла розширена версія «Дюни», що включала низку сцен, які доповнювали сюжет, і закадрові коментарі[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]