Дюнкерк (фільм, 2017)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дюнкерк (фільм))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Дюнкерк (фільм)» перенаправляє сюди; див. також Дюнкерк (значення)#Кіно.
Дюнкерк
Dunkirk
Український постер
Жанр Трилер
Драма
Історичний
Воєнний
Режисер Крістофер Нолан
Продюсер Крістофер Нолан
Емма Томас
Сценарист Крістофер Нолан
У головних
ролях		 Фінн Вайтгед
Гаррі Стайлс
Том Гарді
Кеннет Брана
Марк Райленс
Кілліан Мерфі
Оператор Гойте ван Гойтема
Композитор Ганс Ціммер
Монтаж Лі Сміт
Художник Натан Кроуліd
Кінокомпанія Syncopy Inc.
Warner Bros.
Дистриб'ютор Kinomania
Тривалість 106 хв.[1]
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
США США
Франція Франція
Нідерланди Нідерланди
Рік 2017
Дата виходу 20 липня 2017 (Україна)
Кошторис 100 млн. $[1]
Касові збори 526,9 млн. $[1]
IMDb ID 5013056
Рейтинг IMDb: 7.8/10 stars
dunkirkmovie.com
CMNS: Дюнкерк у Вікісховищі

«Дюнке́рк» (англ. Dunkirk) — воєнний драматичний трилер режисера та сценариста Крістофера Нолана, що вийшов у 2017 році. Головні ролі виконали Том Гарді, Марк Райленс, Фінн Вайтгед і Гаррі Стайлс.

Фільм розповідає про історію порятунку трьохсот тисяч солдатів під час Дюнкерської евакуації, яка відбулась під час Другої світової війни.[2]

Світова прем'єра стрічки відбулася 13 липня 2017 року в кінотеатрі «Odeon Leicester Square» у Лондоні, Англія. Прем'єра фільму в Україні відбулася 20 липня 2017 року, у Великій Британії і США — 21 липня.[3] Фільм отримав схвальні відгуки критиків, які відзначили сценарій, режисуру, звук, музику, а також операторську роботу. Деякі оглядачі назвали «Дюнкерк» однією з найвдаліших воєнних картин в історії кіно, а також найкращою у фільмографії Нолана.[4] «Дюнкерк» є найкасовішим фільмом про Другу світову війну. Касові збори стрічки по всьому світі склали 526,9 мільйони доларів.[1]

«Дюнкерк» отримав три номінації на премію «Золотий глобус», вісім номінацій на премію БАФТА і переміг в одній — «Найкращий звук», вісім номінацій на премію «Оскар» (зокрема в номінації «Найкращий фільм» та «Найкращий режисер» (Нолан вперше номінований за режисуру)) і переміг у трьох — «Найкращий монтаж», «Найкращий звуковий монтаж», «Найкращий звук».

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет фільму складається з трьох основних ліній, які охоплюють різні часові проміжки та відбуваються на воді, на суші та в повітрі. Сюжетні розгалуження поєднані у нелінійному наративі.

I. Пірс[ред. | ред. код]

Юний британський рядовий Томмі (Фінн Вайтгед) біжить вулицями Дюнкерка, рятуючись від пострілів противника, і потрапляє на пляж, де тисячі солдатів очікують евакуації. Там він зустрічає солдата Ґібсона (Енейрін Барнард), що ховає загиблого товариша. З надією потрапити на корабель, який от-от відпливе, вони хапають пораненого солдата і несуть його до судна. На корабель їх не пускають, тому вони ховаються на молі, щоб за нагоди проникнути на борт. Корабель з пораненими потрапляє під обстріл і тоне. Томмі вдається врятувати Алекса (Гаррі Стайлс), рядового з підбитого корабля. Їх підводний човен і він також тоне. Ґібсон рятує Алекса та Томмі з корабельної пастки. Врятовані повертаються на берег.

Трійця, разом з кількома іншими солдатами, пробираються на невелике судно на мілині, плануючи під час припливу втекти на ньому. Проте німецькі солдати починають стріляти у борт. Через численні отвори від куль судно наповнюється водою і зрештою тоне. Врятовані пливуть до найближчого тральщика, але його топить німецький бомбардувальник. Їх рятує катер містера Доусона (Марк Райленс) і юнаки повертаються додому.

II. Море[ред. | ред. код]

Королівський флот реквізує приватні катери для евакуації солдатів. Містер Доусон, його син Пітер (Том Ґлінн-Карні) і помічник Джордж (Баррі Кіоган) самостійно вирушають до Дюнкерка. У дорозі вони наштовхуються на контуженого солдата (Кілліан Мерфі) на уламку корабля. Коли він дізнається, що катер прямує до Франції, то намагається відібрати контроль над судном. У сутичці Джордж падає і отримає смертельну травму голови. Попри все Доусон не змінює курсу.

Вони стають свідками падіння одного зі спітфайрів. Пітер витягує пілота Коллінза (Джек Лоуден) з приводненого винищувача. Коли німецькі бомбардувальники починають обстрілювати тральщик, вони прямують до нього, щоб витягти з води уцілілих вояків. Вночі вони прибувають у Дорсет. Пізніше Пітер відносить фотографію Джорджа у місцеву газету, де описують його героїчний вчинок.

III. Повітря[ред. | ред. код]

На підтримку військам в облозі через Ла-Манш відправляють три спітфайри з пілотами Фарріером (Том Гарді), Коллінзом і їхнім командиром на чолі. Вони приймають бій із літаками Люфтваффе. Командира збивають. У наступній перестрілці літак Коллінза пошкоджують і він змушений приводнитися. Фарріер підбиває бомбардувальник над потопленим тральщиком. Над Дюнкерком він залишається без пального, але встигає збити ворожий літак, рятуючи цивільні судна та військових. Посадивши літак за межами підконтрольної союзникам території, Фарріер підпалює літак і німці захоплюють його у полон.

У ролях[ред. | ред. код]

Фінн Вайтгед, Баррі Кіоган і Том Ґлінн-Карні на прем'єрах стрічки
Актор Роль
Фінн Вайтгед Томмі рядовий Британської армії Томмі
Гаррі Стайлс Алекс рядовий Британської армії Алекс
Енейрін Барнард Ґібсон солдат Ґібсон
Кеннет Брана Болтон командер Болтон
Джеймс Д'Арсі Віннант полковник Віннант
Марк Райленс Доусон Доусон
Том Ґлінн-Карні Пітер син Доусона Пітер
Баррі Кіоган Джордж Джордж
Кілліан Мерфі контужений солдат
Деміен Боннар французький солдат
Том Гарді Фарріер пілот спітфайра Фарріер
Джек Лоуден[5] Коллінз пілот Королівських повітряних сил Коллінз
Майкл Кейн голос в радіоповідомленні (в титрах не вказаний)

Український дубляж[ред. | ред. код]

Переклад: Олег Колесников
Режисер дубляжу: Ганна Пащенко
Звукорежисери: Олександр Мостовенко і Юрій Антонов

Ролі дублювали: Павло Лі, Андрій Федінчик, Олег Лепенець, Дмитро Терещук, Андрій Твердак, Іван Розін, Володимир Кокотунов та інші.

Фільм дубльований студією «Постмодерн» на замовлення «Кіноманії» у 2017 році.[6][7]

Виробництво[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Ексклюзивне інтерв'ю Крістофера Нолана до фільму з офіційного каналу Kinomania, Відео з YouTube

Ідея сценарію з'явилась у режисера у середині 1990-х,[8] коли він із дружиною перепливав Ла-Манш.[9][10] У 2015 році[10] Нолан написав 76 сторінок сценарію, [11][12] наполовину менший за звичні для нього[13] та найкоротший його сценарій в цей час[14][15]. Нолан вирішив зробити фільм чимось подібним до триптиху, розказаним з трьох точок зору — землі, моря та повітря.[16] Сценарист побудував історію з наміром віддати перевагу візуальній оповіді, що означало відмову від діалогів та передісторій.[17][18] Привабило Нолана ще й те, що Битва за Дюнкерк не була перемогою, а тому суперечила голлівудській формулі воєнної драми.[14] Проте режисер вирішив відкласти «Дюнкерк» через недостатню досвідченість у виробництві масштабних блокбастерів.[19]

Щоб точно передати відчуття солдатів на пляжі, для яких контакт з ворогом був «обмеженим та переривчастим», режисер прийняв свідоме рішення не показувати німецьких військових на екрані.[20] Також знехтували будь-якими сценами з Вінстоном Черчиллем або кабінетними генералами, щоб «не загрузнути у політиці».[21] Натхненням для Нолана слугували 11 кінокартин: «На західному фронті без змін» (1930), «Плата за страх» (1953), «Чужий» (1979), «Швидкість» (1994), «Некерований» (2010), «Жадібність» (1924), «Схід: Пісня двох людей» (1927), «Донька Раяна[en]» (1970), «Битва за Алжир» (1966), «Вогняні колісниці» (1981), «Іноземний кореспондент» (1940) — тільки дві з яких є воєнними фільмами.[22] Під час підготовки до проєкту режисер читав спогади свідків Дюнкерської операції, спілкувався з істориками та вивчав архівні матеріали.[23] Історичним консультантом Нолана став історик Джошуа Лівайн.[14]

Нолан і його художник-постановник Натан Кроулі вирішили знімати фільм, попри логістичні труднощі, на безпосередньому місці подій.[14] Гойте ван Гойтема, що раніше співпрацював з Ноланом над фільмом «Інтерстеллар», став оператором.[24] Нолан уклав угоду з Warner Bros., згідно з якою він отримав платню 20 мільйонів доларів, а також 20 % від касових зборів стрічки, найвигідніша угода з часу отримання Пітером Джексоном аналогічної суми за фільм «Кінг-Конг».[25]

Пре-продакшн стрічки офіційно почався в січні 2016 року.[10] Основне знімання фільму почали 23 травня 2016 року у Дюнкерку, для того, щоби уникнути останніх днів зими і Дня взяття Бастилії та збігтися з датами реальної евакуації.[8][26][к 1]

Фільмування в Дюнкерку відбувалися на місці реальної евакуації,[28] тоді як вуличні сцени знімалися поблизу Мало-ле-Бена[fr], тому що більшість будинків у Дюнкерку були знищені під час Другої світової війни.[29] Також знімальна група працювала в Нідерландах біля міста Урк, на штучному озері Ейсселмер.[8][30][31][к 2]

Щоб звести до мінімуму необхідність створення ефектів комп'ютерної графіки, використовувалися картонні фігури солдатів та військової техніки, які створили ілюзію великої армії.[33] Реальні винищувачі або їх макети, реальні військові кораблі та приватні човни забезпечили реалізм, який не може бути досягнутий за допомогою ефектів графіки.[34] Всі макети були створені за допомогою 3D-друку.[8]

Лі Сміт знову став монтажером стрічки Крістофера Нолана. Це їхня вже сьома спільна робота, починаючи з фільму «Бетмен: Початок».[19] Пост-продакшн почався у вересні 2016 року.[8]

Кастинг[ред. | ред. код]

Наприкінці 2015 відбулися переговори про виконання Томом Гарді, Кеннетом Браною та Марком Райленсом другорядних ролей.[35][36] На ролі солдатів було обрано переважно маловідомих і молодих акторів.[37] Також усі ролі виконують британські актори.[14][к 3] У березні 2016 року на головну роль було відібрано Фінна Вайтгеда[39]; незабаром після цього акторський склад поповнили Джек Лоуден, Енейрін Барнард та Гаррі Стайлз[40][41]. Наступного місяця до проєкту долучився Кілліан Мерфі.[42] У кінці травня каст поповнили Джеймс Д'Арсі, Баррі Кіоган і Том Глінн-Карні.[43][44]

Саундтрек[ред. | ред. код]

Dunkirk: Original Motion Picture Soundtrack
Саундтрек-альбом
Композитор Ганс Ціммер
Виконавець Ганс Ціммер
Дата випуску 21 липня 2017 (2017-07-21)
Жанр Музика до фільму
Тривалість 59:46
Лейбл WaterTower Music
Продюсер Лорн Белф[45]
Хронологія Ганс Ціммер

Музику до фільму написав композитор Ганс Ціммер. Роботу над композиціями він почав ще у січні 2016 року.[46] З метою передачі інтенсивності було використано звукову ілюзію — тон Шепарда[en], яка раніше вже була у фільмі «Престиж». Її було поєднано зі звуком кишенькового годинника Крістофера Нолана.[47][48] Додаткову музику надали працівники студії Ціммера Бенджамін Воллфіш, Ендрю Кавчинскі, Стів Маццаро і Лорн Белф.[49][50]

«Nimrod» з твору британського композитора Едварда Елгара «Енігма-варіації» є частиною теми «Variation 15 (Dunkirk)»,[51][52] яка була сповільнена до шести ударів за хвилину з додаванням басових нот, щоб уникнути сентиментального звучання. Інструментування включало контрабас і чотирнадцять віолончелей, які грали у високому регістрі. Звукодизайнер Річард Кінґ передав Ціммеру звук мотора човна, який слугував посиланням на темп.[50] Музика була записана в «AIR Lyndhurst Hall» у Лондоні.[53]

Dunkirk: Original Motion Picture Soundtrack
#НазваАвтор(и)Тривалість
1.«The Mole»Ганс Ціммер5:35
2.«We Need Our Army Back»Ціммер6:28
3.«Shivering Soldier»Ціммер2:52
4.«Supermarine»Ціммер8:03
5.«The Tide»Ціммер3:48
6.«Regimental Brothers»
  • Ціммер
  • Лорн Белф[50]
5:04
7.«Impulse»Ціммер2:36
8.«Home»
  • Ціммер
  • Бенджамін Воллфіш[50]
6:02
9.«The Oil»Ціммер6:10
10.«Variation 15 (Dunkirk)»
  • Воллфіш
  • Едвард Елгар[54]
5:51
11.«End Titles»
  • Воллфіш
  • Елгар
  • Белф
  • Ціммер[54]
7:12
59:46

Сприйняття[ред. | ред. код]

Касові збори[ред. | ред. код]

Касові збори «Дюнкерка» у Сполучених Штатах і Канаді склали 189 740 665 доларів, на інших територіях — 337 200 000 доларів, загалом у світі — 526 940 665 доларів.[1] Виробничий бюджет фільму склав 100 мільйонів доларів.[1]

Касові збори стрічки в Україні склали 20 620 981 гривню.[55]

«Дюнкерк» є найкасовішим фільмом (без урахування інфляції) про Другу світову війну, перевершивши у світі 481,8 мільйонів доларів «Врятувати рядового Раяна».[56][57]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав схвальні відгуки критиків, які відзначили сценарій, режисуру, звук, саундтрек, а також операторську роботу. Деякі оглядачі назвали «Дюнкерк» найкращою стрічкою у фільмографії Нолана,[58] а також однією з найвдаліших воєнних картин в історії кіно.[59][60][61] На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 92 % (на основі 419 відгуків) і середню оцінку 8,7/10.[62] На Metacritic стрічка має середній бал 94 зі 100 (на основі 53 рецензій).[63]

У своїй рецензії Девід Ерліх з «IndieWire» підкреслював вміле застосування IMAX-камер: «Рішення не присвоювати один формат постановці екшену, а інший — до драматичних інтермедій, дозволяє фільму Нолана підтримувати інтенсивність (і жах) основної лінії від початку до кінця — це одне з багатьох рішень, спрямованих на збереження наявного напруження за будь-яку ціну».[64]

Пітер Бредшоу з «The Guardian» нагородив стрічку 5-а зірками з 5-и можливих і назвав «Дюнкерк» найкращим фільмом Нолана та відзначив саундтрек: «„Дюнкерком“ Крістофер Нолан нарешті досяг висот Кубрика. Це потужний, чудово виконаний фільм з історією, що дозволяє уникнути воєнної порнографії задля чогось спустошеного та апокаліптичного, пляжу знеславлення, засміченого солдатами, зомбованими поразкою, нещадного чоловічого світу, без майже ніяких жінок на екрані. Це найкращий фільм Нолана. Він також має найкращий саундтрек Ганса Ціммера: моторошний, пронизливий, наповнений відчаю супровід у кошмар (…). Ціммер створює безперервну пантональну елегію, що імітує звук піке бомбардувальника, і він працює в контрапункті до оглушливої артилерії і кулеметного вогню (…)».[65]

У рецензії видання «Variety» Пітер Дебрюж зазначив наступне: «Немає сумнівів в тому, що зіркою цього фільму є сам Нолан, якому вдається захопити увагу глядачів трьома сюжетними лініями, хронологічними, але не синхронними, і знайти унікальний і хитрий спосіб зібрати їх разом. Хоча тема фільму далека від „Початку“ і „Темного лицаря“, результат можна виразно назвати „фільмом Нолана“ — починаючи від ефекту повного занурення до витонченої манери режисера маніпулювати простором і часом».[66]

Тодд Маккарті у відгуку для «The Hollywood Reporter» також похвалив фільм, назвавши його «імпресіоністським шедевром», і написавши: «Всі фільми Нолана мають інтенсивний візуал, а „Дюнкерк“ і поготів, зважаючи на розрідженість і строгу функціональність діалогів. Це не воєнний фільм з натхненних промов, ліричних відступів про бажання повернутися додому або сподівання на майбутнє. Ні, він про те, що коїться тут і зараз, і обговорюється в умовах, які вимагають як нескінченного очікування, так і миттєвої реакції. Гарді, ймовірно, має півдюжини реплік за весь фільм і, завдяки масці, грає переважно очима — те у чому він дійсно досяг успіхів. Щоправда, ніхто серед касту не виділяється; всі просто виконують свою роботу».[67]

Оглядач «Entertainment Weekly», Кріс Нашаваті дав фільму оцінку «А» і назвав «Дюнкерк» «справжнім, високобюджетним кіно, яке можна назвати Мистецтвом» і «найкращим кінофільмом цього року».[68]

Топ-списки критиків[ред. | ред. код]

  • Топ-10 (за алфавітом, не оцінювалися) – Національна рада кінокритиків США[69]
  • Топ-10 (за алфавітом, не оцінювалися) – Американський інститут кіномистецтва[70]
  • 1-ше місце – Пітер Треверс, Rolling Stone[71]
  • 1-ше місце – Entertainment Weekly[72]
  • 1-ше місце – Манола Дарґіс, The New York Times[73]
  • 1-ше місце – Total Film[74]
  • 1-ше місце – Френк Шек, The Hollywood Reporter[72]
  • 1-ше місце – Ліндсі Бар, Associated Press[72]
  • 1-ше місце – Сонйон Чо, RogerEbert.com[72]
  • 1-ше місце – Макс Сеа, Salon[72]
  • 1-ше місце – Річард Вітакер, Austin Chronicle[72]
  • 1-ше місце – Кріс Бамбрей, JoBlo[72]
  • 1-ше місце – Тім Ґрірсон, Screen Daily (Screen International)[72]
  • 1-ше місце – Мал Вінсент, The Virginian-Pilot[72]
  • 2-ге місце – Девід Ерліх, IndieWire[72]
  • 2-ге місце – Нік Шаґер, Esquire[75]
  • 2-ге місце – Кол Нідхем, IMDb[72]
  • 2-ге місце – Time Out London[72]
  • 2-ге місце – Кері Дарлінґ, Houston Chronicle[72]
  • 3-тє місце – Consequence of Sound[72]
  • 3-тє місце – Джейк Койл, Associated Press[72]
  • 3-тє місце – Вокер Кінґ, RogerEbert.com[72]
  • 4-те місце – Мара Рейнштейн, Us Weekly[72]
  • 4-те місце – Кіт Сімантон, IMDb[72]
  • 5-те місце – Крісті Лемір, RogerEbert.com[72]
  • 5-те місце – GameSpot[72]
  • 6-те місце – Empire[72]
  • 6-те місце – Марджорі Баумґартен, Austin Chronicle[72]
  • 7-ме місце – NME[72]
  • 7-ме місце – Енн Томпсон, IndieWire[72]
  • 7-ме місце – Дональд Кларк і Тара Бреді, The Irish Times[72]
  • 7-ме місце – Стефані Захарек, Time[76]
  • 8-ме місце – Ілай Ґласнер, CBC News[72]
  • 8-ме місце – Ґері Томпсон, Philadelphia Daily News[72]
  • 8-ме місце – А. А. Доуд, The A.V. Club[72]
  • 9-те місце – Sight & Sound[77]
  • 9-те місце – Алонсо Дуральде, TheWrap[72]
  • 10-те місце – Енн Горнадей, The Washington Post (ділить з фільмами «Темні часи» і «Їх зоряний час»)[78]
  • 10-те місце – Тодд Маккарті, The Hollywood Reporter[72]

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Докладніше: Список нагород і номінацій фільму «Дюнкерк»

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Дюнкерк» був затверджений в рамках французької міжнародної програми податкових знижок.[27]
  2. ↑ Фільм отримав 1,2 мільйона доларів в рамках нідерландської програми стимулювання знижок.[32]
  3. ↑ Баррі Кіоган і Кілліан Мерфі є ірландцями.[38]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Dunkirk (2017) (англ.) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  2. ↑ Дюнкерк: Вони поверталися додому. ua.112.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  3. ↑ Dunkirk (2017) - Release Info (англ.) . IMDB. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  4. ↑ Hughes, Mark. Review: 'Dunkirk' Is Director Christopher Nolan's Best Film. Forbes. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  5. ↑ A United Kingdom Jack Lowden. YouTube. Movie FanDom. 26 січня 2017. Процитовано 1 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Студія дублювання Postmodern Postproduction - Фільм Дюнкерк. Postmodern Postproduction. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  7. ↑ Дистриб'ютор «Kinomania» - Фільм Дюнкерк. Kinomania. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  8. ↑ а б в г д Mottram, James. The Making of Dunkirk. Insight Editions. с. 59-135. ISBN 978-1683831075.
  9. ↑ Buckley, Cara (12 липня 2017). Christopher Nolan's Latest Time-Bending Feat? 'Dunkirk'. The New York Times. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  10. ↑ а б в Mottram, James. The Making of Dunkirk. Insight Editions. с. 11-54. ISBN 978-1683831075.
  11. ↑ Gonzalez, Umberto (1 березня 2017). Christopher Nolan's 'Dunkirk' Will Have 'Little Dialogue'. TheWrap. Архів оригіналу за 1 березня 2017.
  12. ↑ Coyle, Jake (14 липня 2017). Tick-Tock: Christopher Nolan on the rhythm of 'Dunkirk'. ABC News. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  13. ↑ Merry, Stephanie (14 липня 2017). 'Dunkirk' director Christopher Nolan excels at building suspense. Here's how he does it. The Washington Post. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  14. ↑ а б в г д Maytum, Matt; Crowther, Jane (Summer 2017). 'Dunkirk'. Total Film. № 260. с. 56—65.
  15. ↑ McClintock, Pamela (20 червня 2017). 'Dunkirk' Is Christopher Nolan's Shortest Film Since His Directorial Debut. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  16. ↑ Stolworthy, Jacob (1 березня 2017). Dunkirk: Christopher Nolan reveals war film is told through three perspectives, has 'little dialogue'. The Independent. Архів оригіналу за 1 березня 2017.
  17. ↑ Sullivan, Kevin P. (13 липня 2017). What Dunkirk owes to Mad Max: Fury Road. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  18. ↑ Sullivan, Kevin P. (18 липня 2017). How Christopher Nolan crafted his WWII masterpiece, Dunkirk. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  19. ↑ а б Koehler, Robert. WWII on a Grand Scale. Directors Guild of America. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  20. ↑ Levine, Joshua. Dunkirk: The History Behind the Major Motion Picture. William Morrow Paperbacks. с. 14-15. ISBN 978-0062740304.
  21. ↑ Furness, Hannah (7 липня 2017). New Dunkirk film won't feature Churchill so it doesn't get 'bogged down' with politics. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  22. ↑ Christopher Nolan curates BFI Southbank season of influences on new film Dunkirk. British Film Institute. 24 травня 2017. Архів оригіналу за 24 травня 2017.
  23. ↑ Nolan, Christopher (8 липня 2017). Spitfires, flotillas of boats, rough seas and 1,000 extras: Christopher Nolan on the making of Dunkirk, his most challenging film to date. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  24. ↑ Anderton, Ethan (6 лютого 2016). 'Interstellar' Cinematographer Hoyte van Hoytema Reuniting with Christopher Nolan for 'Dunkirk'. /Film. Архів оригіналу за 7 лютого 2016.
  25. ↑ Staff (29 вересня 2016). Hollywood Salaries 2016: Who Got Raises (and Who Didn't), From Movie Stars to Showrunners. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016.
  26. ↑ Hawkes, Rebecca (23 травня 2016). Christopher Nolan's Dunkirk: first set photos reveal director's vision of wartime France. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 23 травня 2016.
  27. ↑ Dale, Martin (16 січня 2017). 4th Paris Images Trade Show Announces Threefold Increase in Foreign Production Spend in France in 2016. Variety. Архів оригіналу за 16 січня 2017.
  28. ↑ Jolin, Dan. Blood and Sand. Empire. № 338. с. 88—93.
  29. ↑ Sykes, Hugh (8 серпня 2017). What do people in Dunkirk make of the film Dunkirk?. BBC News. Архів оригіналу за 8 серпня 2017.
  30. ↑ Bal, Jan-Hein; Wolthuis, Johan C.M. (2 вересня 2016). 65mm Filming for “Dunkirk” on Location in the Netherlands!. in70mm.com. Архів оригіналу за 26 липня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  31. ↑ Urk to host massive Dunkirk film crew as IJsselmeer takes centre stage. DutchNews.nl. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016.
  32. ↑ Macnab, Geoffrey (23 вересня 2016). Christopher Nolan's 'Dunkirk' boosts Netherlands rebate scheme. Screen International. Архів оригіналу за 24 вересня 2016.
  33. ↑ Halls, Eleanor (7 червня 2016). Dunkirk: everything you need to know about Harry Styles' new film. GQ. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016.
  34. ↑ Evans, Chris (17 липня 2017). Dunkirk: How Christopher Nolan's film found real war ships for epic battle scenes. The Independent. Архів оригіналу за 17 липня 2017.
  35. ↑ Kroll, Justin (28 грудня 2015). Christopher Nolan to Direct Action Thriller 'Dunkirk' for Warner Bros. (EXCLUSIVE). Variety. Архів оригіналу за 28 грудня 2015.
  36. ↑ Ford, Rebecca (28 грудня 2015). Christopher Nolan to Direct WWII Film 'Dunkirk' With Tom Hardy, Kenneth Branagh. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 31 грудня 2015.
  37. ↑ Kaufman, Amy (31 березня 2017). Christopher Nolan reveals what makes the war story 'Dunkirk' a great suspense thriller. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2017.
  38. ↑ WATCH: 'They're always looking out for you' - Dunkirk's Barry Keoghan on working with Irish actors in Hollywood. Irish Independent. 20 липня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
  39. ↑ Sneider, Jeff (10 березня 2016). Christopher Nolan Eyes Newcomer Fionn Whitehead for Lead in WWII Movie 'Dunkirk' (Exclusive). TheWrap. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 26 липня 2017.
  40. ↑ Jaafar, Ali (11 березня 2016). Jack Lowden & Aneurin Barnard In Talks For Major Roles In Christopher Nolan's ‘Dunkirk’. Deadline.com. Архів оригіналу за 12 березня 2016.
  41. ↑ Hooton, Christopher (14 березня 2016). Christopher Nolan's Dunkirk casts Harry Styles of all people. The Independent. Архів оригіналу за 14 березня 2016.
  42. ↑ Stolworthy, Jacob (6 квітня 2016). Peaky Blinders actor Cillian Murphy to reunite with Christopher Nolan for WW2 drama Dunkirk. The Independent. Архів оригіналу за 6 квітня 2016.
  43. ↑ McNary, Dave (23 травня 2016). Christopher Nolan's 'Dunkirk' Begins Filming in France. Variety. Архів оригіналу за 24 травня 2016.
  44. ↑ Anderton, Ethan (23 травня 2016). 'Dunkirk' Synopsis and Set Photos Arrive as Christopher Nolan Begins Production. /Film. Архів оригіналу за 24 травня 2016.
  45. ↑ Dunkirk: Full Cast & Crew. IMDB. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  46. ↑ Hall, Jacob (8 січня 2016). Hans Zimmer Scoring 'Dunkirk': Composer Will Bring the "Braaaahhhm!" to Christopher Nolan's WWII Film. /Film. Архів оригіналу за 8 січня 2016.
  47. ↑ 'Harry Styles can act!' - First reactions in for Christopher Nolan's war epic Dunkirk. The Daily Telegraph. 11 липня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  48. ↑ Guerrasio, Jason (11 липня 2017). Christopher Nolan explains the biggest challenges in making his latest movie 'Dunkirk' into an 'intimate epic'. Business Insider. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  49. ↑ Nordine, Michael (21 липня 2017). 'Dunkirk' Soundtrack: Stream Hans Zimmer's Most Intense Christopher Nolan Score Yet — Listen. IndieWire. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  50. ↑ а б в г Ryzik, Melena (26 липня 2017). Ticking Watch. Boat Engine. Slowness. The Secrets of the ‘Dunkirk’ Score. The New York Times. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  51. ↑ Lane, Anthony (31 липня 2017). Christopher Nolan's Wartime Epic. The New Yorker. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  52. ↑ Burr, Ty (20 липня 2017). 'Dunkirk' is a towering achievement, made with craft, sinew, and honesty. The Boston Globe. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  53. ↑ Previous Clients / Film. Associated Independent Recording. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  54. ↑ а б Dunkirk (Original Motion Picture Soundtrack) on iTunes. Apple Music. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
  55. ↑ Фільм Дюнкерк. Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  56. ↑ Brace, Samuel (12 вересня 2017). Dunkirk becomes the highest grossing WWII film of all time. Flickering Myth. Архів оригіналу за 13 вересня 2017.
  57. ↑ Mithaiwala, Mansoor (16 вересня 2017). Dunkirk Becomes Highest Grossing WWII Film at Global Box Office. Screen Rant. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  58. ↑ McMillan, Graeme (17 липня 2017). 'Dunkirk': What the Critics Are Saying. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 20 липня 2017.
  59. ↑ 100 Best War Movies of All Time. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 19 серпня 2017.
  60. ↑ Nordine, Michael; Thompson, Anne (28 липня 2017). The Best War Movies of the 21st Century, From ‘Dunkirk’ to ‘The Hurt Locker’. IndieWire. Архів оригіналу за 5 серпня 2017.
  61. ↑ From Dunkirk to Apocalypse Now: the 30 best war movies ever made. The Daily Telegraph. 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017.
  62. ↑ Dunkirk (2017). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 24 липня 2017.
  63. ↑ Dunkirk reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  64. ↑ David Ehrlich (Jul 17, 2017). ‘Dunkirk’ Review: Christopher Nolan’s Monumental War Epic Is The Best Film He’s Ever Made. IndieWire. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  65. ↑ Peter Bradshaw (17 July 2017). Dunkirk review – Christopher Nolan's apocalyptic war epic is his best film so far. The Guardian. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  66. ↑ Peter Debruge (17 липня 2017). Film Review: Christopher Nolan’s ‘Dunkirk’. Variety. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  67. ↑ Todd McCarthy (7/17/2017). 'Dunkirk': Film Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  68. ↑ Chris Nashawaty (17 липня 2017). Dunkirk is easily the best movie of the year so far: EW review. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  69. ↑ 2017 Award Winners. National Board of Review. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  70. ↑ Pedersen, Erik (7 грудня 2017). AFI Awards: ‘The Good Place’, ‘Handmaid’s Tale’, ‘This Is Us’, ‘Stranger Things’ Among TV Honorees. Deadline.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  71. ↑ Travers, Peter (4 грудня 2017). 10 Best Movies of 2017. Rolling Stone. Архів оригіналу за 7 грудня 2017.
  72. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Dietz, Jason (5 грудня 2017). Best of 2017: Film Critic Top Ten Lists. Metacritic. Архів оригіналу за 6 грудня 2017.
  73. ↑ Dargis, Manohla; Scott, A.O. (6 грудня 2017). The Best Movies of 2017. The New York Times. Архів оригіналу за 6 грудня 2017.
  74. ↑ Christopher Nolan's Dunkirk named Total Film magazine's top movie of the year. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  75. ↑ Schager, Nick (4 грудня 2017). The Best Movies of 2017. Esquire. Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
  76. ↑ Zacharek, Stephanie]] (7 грудня 2017). The Top 10 Movies of 2017. Time. Архів оригіналу за 8 грудня 2017.
  77. ↑ Tartaglione, Nancy (5 грудня 2017). ‘Get Out’ Tops BFI’s Sight & Sound Poll As Film Of The Year; ‘Mother!’ Enters Top 25. Deadline.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2017.
  78. ↑ Hornaday, Ann (6 грудня 2017). Best movies of 2017: ‘Mudbound’ is a quintessentially American classic. The Washington Post. Архів оригіналу за 6 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Дюнкерк
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Кінематограф»
П: Проєкт «Кінематограф»
CMNS: Дюнкерк у Вікісховищі?
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
TV Tropes · Fandom (англ.) · Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Повнометражні
Короткометражні
Tarantella (1989) • Larceny (1996) • Жук-скакун[en] (1997) • Квей[en] (2015)
1950-1960-і
1970-і
1980-і
1990-і
2000-і
2010-і
2020-і
Паразити (2020)  • 1917 (2021)  • Белфаст (2022)  • Фабельмани (2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дюнкерк_(фільм,_2017)&oldid=41767821