Дюрандаль
Дюрандаль | |
Власник | Роланд |
---|---|
Дюрандаль у Вікісховищі |
Дюрандаль, також Дурліндана, Дуриндана (фр. Durandal) — меч Роланда, персонажа численних середньовічних легенд і літературних творів, включаючи «Пісню про Роланда».
Викований ковалем Галаном (вар. — ковалем Мадельгером з Регенсбурга, Муніфіканом). Вручений Карлом Великим своєму лицареві після складення ним присяги. Викований з того самого заліза, що й меч короля Жуаєз («радісний»).
У руків'ї меча зберігалися мощі (кров св. Василя, нетлінний зуб св. Петра, волос Діонісія Паризького, клапоть від ризи Діви Марії)[1].
Припускають, що назва меча походить або від прикметника «dur» — «твердий», або від дієслова «durer» — «бути міцним, стійким, тривалим»[2]. За іншою версією, назва меча — арабського походження.[3]
Меч у «Пісні про Роланда»[ред. | ред. код]
Вмираючи, Роланд хоче знищити його, щоб меч не дістався ворогам.
- Пора нам, Дюрандалю, з тобою попрощатись.
- Для мене ти вже більше не придатний.
- З тобою недругів ми багатьох побили,
- З тобою землі ми великі підкорили.
Він б'є ним об скелю, але лезо навіть не щербиться.
«Пісня про Роланда» не дає відповіді, що трапилося з Дюрандалем далі. «Карлусмагнуссага», що спирається, ймовірно, на незбережені французькі джерела, розповідається про те, що Карл посилає 5 лицарів вийняти меч з рук загиблого, але їхні зусилля виявляються безрезультатними. Нарешті, імператор проголошує молитву, й рука Роланда розтискається. Карл кидає неушкоджений меч Роланда в озеро, але забирає собі руків'я зі святими мощами.
У французькій мові Дюрандаль — жіночого роду. До меча, як до коханої, звернена щира прихильність і любов лицаря. Сцена його прощання з мечем вважається однією з найбільш зворушливих в літературі.
«Пісня про Аспремон»[ред. | ред. код]
У поемі «Пісня про Аспремон» (XII століття) Роланд здобуває Дюрандаль в бою із сарацином Хельмонтом.
Меч у поемі «Несамовитий Роланд» Аріосто[ред. | ред. код]
Лудовіко Аріосто називає меч Роланда Дуріндана (Durindana, Durindan), і пише про те, що меч раніше належав Гекторові. Роланду його дав чарівник Магріус. Вважається, що цей меч дотепер зберігається в Рокамадурі, Франція (Rocamadour).
У відеоіграх та фентезійній літературі[ред. | ред. код]
- У трилогії відеоігор Marathon (Macintosh, 1994-96) ім'я Дюрандаль має антагоніст головного героя, один з трьох штучних інтелектів, які керують планетоїдом Marathon. У першій частині гри є прямі відсилання на «Пісню про Роланда», зроблені самим Дюрандалем у властивій йому саркастичній манері.
- У відеогрі Завтра Війна (реліз 27 жовтня 2006 року), створеної за мотивами однойменної трилогії А. Зорича, Дюрандалем називається новітній аерокосмічний винищувач, на якому вперше вдалося змонтувати компактний генератор захисного поля.
- У відеогрі Final Fantasy XII Дюрандаль має найбільшу атакуючу силу серед одноручних мечів.
- Назву «Дюрандаль» носить модель автомата у фантастичній повісті «Правила гри без правил» Едуарда Геворкяна.
Примітки[ред. | ред. код]
На початку 1970-х років французькою фірмою Matra SA в співпраці з фірмою SAMP була розроблена бетонобійна бомба Durandal (у США — BLU-107/B).
- ↑ Див. цитату:
- О Дюрандале! Ти краса й святиня!
- Ховаєш в золотій ти рукояті
- Нетлінні мощі
- Зуб Петра й священну
- Василія святого кров, волосся
- Дениса пресвятого і уривок
- З одежі Пріснодіви!
- ↑ . htm # 048 Примітки до «Пісні про Роланда»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Версія Альваро Гальмеса де Фуентеса (ісп. Álvaro Galmés de Fuentes).
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Пісня про Роланда / Переклад Вадима та Нінелі Пащенків. — К.: Либідь, 2003. [Архівовано 15 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Álvaro Galmés de Fuentes: Les nums d'Almace et cels de Durendal" (Chanson de Roland, v. 2143): probable origen árabe del nombre de las dos famosas espadas, Madrid: Cátedra-Seminario Menéndez Pidal Gredos, 1972. (Про можливе арабське походження назви меча Дюрандаль)
|