Дюрич Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Дюрич
Народився 15 вересня 1959(1959-09-15) (59 років)
Дніпропетровськ
Місце проживання Прага, Київ
Діяльність художник, продюсер

Дюрич Ігор Олексійович (Дніпропетровськ, 15 вересня 1959) — український художник, продюсер, політичний технолог. Співзасновник (разом із Ігорем Подольчаком та Романом Віктюком) та співавтор всіх акцій Фонду Мазоха. Російська критика відносить творчість Дюрича до «Южнорусской волны»[1]. Брав участь (креативний продюсер) у створенні художнього фільмів «Las Meninas» та «Delirium (фільм)» (режисер Ігор Подольчак, Україна, 2008, 2009). Живе та працює у Києві та Празі.

Художня творчість[ред. | ред. код]

2004 року разом з Ігорем Подольчаком (під шильдою Інститут Актуальної Культури) організував у Києві «Час мецената» (благодійний аукціон) [2] [3] Аукціон проходив у недобудованому приміщенні[4] Національного художнього музею України (вул. Грушевського 3, будівля знесена). Проект мав на меті привернути увагу громадськості до проблеми формування колекції українського мистецтва періоду Незалежності [5], та спробувати знайти можливість фінансування такої колекції. В проекті взяли участь видатні діячі мистецтва України — художники (Олександр Гнилицький, Віктор Марущенко, Сергій Братков, Анатоль Степаненко, Олександр Ройтбурд, Павло Маков, Ілля Чичкан), письменники (Юрій Андрухович, Юрій Покальчук), композитор (Олександр Щетинський), режисери (Роман Віктюк, Юрій Іллєнко Андрій Жолдак, Олесь Санін, Дмитро Богомазов). Хоча деякі критикі спийняли «Час мецената» досить скептично [6], організаторам все ж вдалося за гроші, які були отримані під час аукціону, придбати твори сучасних українських художників і передати їх у колекцію Національного художнього музею України, як «Громадську колекцію сучасного українського мистецтва».[7]

Фонд Мазоха[ред. | ред. код]

Див. також: Фонд Мазоха

Співавтор всіх акцій «Фонду Мазоха» в період 19942004 рр. в Україні («Останні гастролі в Україні», 2000[8]; «Баспредєл с/мазохизма», 1998; «Свіжі газети для…», 1995; «Мавзолей для Президента», 1994), Росії «Unlimited Humanism», 1997[9]; «Последний еврейський погром», 1995) та Німеччині «З Днем Перемоги пане Мюллер», 1995).

Кінематографічна творчість[ред. | ред. код]

«Las Meninas» (2008 р., Україна) — дебютний повнометражний фільм Ігоря Подольчака в якому Дюрич виконав роль креативного продюсера. Світова прем'єра відбулася на Міжнародному кінофестивалі у Роттердамі[10][11] 25 січня 2008 року в конкурсній програмі. Фільм брав участь у 27-х міжнародних кінофестивалях, в 10 з них у конкурсній програмі[12], в інших в офіційній селекції. Українська прем'єра відбулася 9 червня 2009 року в рамках Фестивалю європейського кіно у Києві[13]. Кінотеатральний реліз фільму в Україні[14]відбувся 5 жовтня 2009 року. У рейтингу «Підсумки українського кінопроцесу-2011», проведеному Бюро української кіножурналістики (БУК) та Національною спілкою кінематографістів України (НСКУ) фільм «Las Meninas» увійшов у двадцятку «Найкращі вітчизняні фільми 1992 – 2011 рр.»[15].

«Delirium» (2012 р., Україна, Чехія) — друга повнометражна стрічка Ігоря Подольчака, продюсована Дюричем [16]. В основу сценарію фільму покладена повість «Індуктор»[17] українського письменника та журналіста Дмитра Бєлянського. Зйомки фільму тривали впродовж 20082010 рр. Вперше уривки з фільму були представлені[18] на 45-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах у програмі «Фільми у виробництві. Нові повнометражні стрічки з центральної та східної Європи» у 2010 році. За версією Афіша@Mail.Ru фільм Delirium увійшов до рейтингу "Топ-10 українських фільмів 2012 року"[19]. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 березня 2013 року в конкурсній програмі[20] «Тиждень режисерів» на міжнародному кінофестівалі «Фанташпорту - 2013», Порту, Португалія.

Інша діяльність[ред. | ред. код]

З 1996 року займався розробкою виборчих кампаній[21] в Україні[22] та Росії[9] (вибори губернатора Краснодарського краю, 1996; вибори до Московської міської думи, 1997; вибори в Приморську крайову думу, Владивосток, 1997).

Автор (разом з Ігорем Подольчаком) розробок іміджової компоненти політичних виборчих кампаній в Україні (вибори Президента України (Л.Кучма, 1999); вибори до Верховної Ради України 2002 року (блок «За єдину Україну!»; кандидит в депутати О.Сагура), вибори до Верховної Ради України 2006 року («Народний блок Литвина» («МИ»)), вибори мера Києва 2008 року (В.Пилипишин), співпрацював з Тимофієм Сєргєйцевим[ru], Дмитром Куликовим). Найвідоміший плакат з виборчої кампанії 1999 року — «Всьо буде чотко» («Кучма панк» [23][24]). 2002 року вперше в політичній рекламі («За єдину Україну!») Подольчак і Дюрич використали гомосексуальні мотиви (серія плакатів «Нас єднає кохання»).[джерело?]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Южнорусская волна. Энциклопедия альтернативной культуры. www.metododivita.org Retrieved November 3, 2009 (рос.)
  2. kinokolo.ua Благодійне приймання «День мецената». kinokolo.ua, 1 липня 2004 р. Retrieved November 5, 2009.
  3. Сидор-Гібелінда, Олег. Файні хлопці з Бандершадту. Київ, «Журнал Fine Art», #2, 2008
  4. Настюк, Елена. Формула-1 в искусстве. «Кієвскій Тедлеграф», 28 мая — 3 июня 2004 № 22 (212), Retrieved November 3, 2009 (рос.)
  5. Час меценатів. Аукціон. Київ: Інститут актуальної культури, 2004
  6. Ботанова, Катерина. «Час меценатів»: в лапках і без. «Дзеркало тиждня», № 22 (497) 5 — 11 червня 2004. Retrieved November 3, 2009
  7. * Час меценатів. Громадська колекція сучасного українського мистецтва. Каталог. Київ: Інститут актуальної культури, 2004
  8. Активісти фонду Мазоха в Україні розклеюють плакати
  9. а б Левинтов, Александр.Современные политические технологии в России. «Вестник», №8(189), 4 апреля, 1998, Retrieved November 3, 2009 (рос.)
  10. Шпилюк, Алик. Игорь Подольчак покоряет голландские высоты. Коммерсант Украина, № 8 от 23.01.2008. Retrieved November 3, 2009.(рос.)
  11. Константинова, Катерина. Український «натюрморт» вперше в Роттердамі. «Дзеркало Тижня», № 3 (682) 26 січня — 1 лютого 2008. Retrieved November 3, 2009
  12. Подольчак, Ігор. CV 1985-2010(англ.)
  13. Сьогодні в Києві стартує Фестиваль європейського кіно. ua.korrespondent.net Retrieved November 3, 2009
  14. Зварич, Олена. Рамка для інцесту. «Левый берег», 03 октября 2009. Retrieved November 3, 2009
  15. Найкращі українські фільми часів незалежності Переглянуто 27 грудня, 2012
  16. Підгора-Гвяздовський, Ярослав. Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю лише за власні гроші». www.kviff.com 2009
  17. Podolchak, Ihor. Delirium. Movie Script and Documentation».
  18. Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. Фільми у виробництві. Нові повнометражні стрічки з центральної та східної Європи. www.kviff.com 2010. Retrieved December 3, 2011
  19. Топ-10 украинских фильмов 2012 года Переглянуто 27 грудня, 2012 (рос.)
  20. Fantasporto 2013 Director's Week Competition, IMDb. Переглянуто 6 березня, 2013 (англ.)
  21. Гуцул, Евгений. Творили два товарища... Ага // [http://www.zn.ua/ Зеркало недели, №36 (205) 5-11 сентября 1998, Retrieved November 4, 2009]
  22. Брыных, Михаил. Яркость средней серости и прочие невозможности украинского политического пиара. «2000», №4 (107) 25-31 января 2002 г. Retrieved November 3, 2009 (рос.)
  23. Леман, Барбара. В стране иллюзорной и реальной // Die Zeit, 29.01.2004, Nr.6, www.inosmi.ru, Retrieved November 5, 2009(рос.)
  24. Ботанова, Катя. Мавзолей для українця // Журнал «Єва», весна, 2002

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]