Перейти до вмісту

Дягілєво (авіабаза)

Координати: 54°38′30″ пн. ш. 039°34′18″ сх. д. / 54.64167° пн. ш. 39.57167° сх. д. / 54.64167; 39.57167
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дягілєво
рос. Дягилево
ІАТА: немає  • ICAO: UUBD Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальні дані
54°38′30″ пн. ш. 039°34′18″ сх. д. / 54.64167° пн. ш. 39.57167° сх. д. / 54.64167; 39.57167
Типвійськовий
Власник МО РФ
Оператор ВПС РФ
Розташування
Росія Росія Рязань,
Московський округ, район Дягілєво
Висота над р. м.134 м /  фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
06/24 3000х70 бетон
Ідентифікатори і посилання
GeoNames563880
Карта
Дягілєво (авіабаза). Карта розташування: Росія
Дягілєво (авіабаза)
Мапа
CMNS: Дягілєво у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дя́гілєво (рос. Дягилево) — російська авіабаза в Рязані. Розташована на західній околиці міста в міському районі Дягілєво, що входить до префектури Московського округу.

На авіабазі Дягілєво дислоковані 43-й ЦБЗ ПЛС (Центр бойового застосування та переучування льотного складу),[1] оснащений літаками Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-134УБЛ, Ан-26, а також 203-й окремий авіаполк літаків-заправників, оснащенний літаками-заправниками Іл-78[2]. Поруч з авіабазою розташований 360-й авіаційний ремонтний завод.

Історія

[ред. | ред. код]
Ту-22М3 заходить на посадку на аеродром Дягілєво
Іл-78М на аеродромі Дягілєво

На аеродромному вузлі Дягілєво — Ряжськ на підставі наказу Народного комісара оборони від 18 вересня 1940 року була сформована 1-ша Вища школа штурманів ВПС КА[3]. Формування школи закінчено до 1 січня 1941 року. Школа складалася із шести бомбардувальних ескадрилій. Три базувалися на аеродромі Дягілєво, одна на аеродромі Ряжськ, дві в зимовий період працювали з аеродромів Закавказького військового округу та Одеського військового округу. У зв'язку з необхідністю підготовки льотного складу 1 серпня 1941 року 1-шу Вищу школу штурманів ВПС КА реорганізовано в Навчальний центр з переучування льотно-технічного складу та формування нових частин на літаках МіГ-3. Усього школою підготовлено 350 льотчиків на літаках МіГ-3, з них сформовано 15 авіаційних полків та відправлено на фронт[3]. 14 жовтня 1941 року школа перебазувалася до міста Карші. Постановою ДКО від 9 лютого 1944 року № 5131 відбулося перебазування 1-ї Вищої школи штурманів та льотчиків авіації Далекої дії з міста Троїцька до Рязані на аеродроми Дягілєво, Житове, Григорівське, Ряжськ, Моршанськ, Олександрівка, Соснова.

2 березня 1944 директивою Генерального штабу школа перейменована в 1-шу Рязанську вищу офіцерську школу нічних екіпажів авіації Дальньої дії, а 22 грудня 1944 року школа перейменована й отримала найменування 1-ша Рязанська вища офіцерська школа нічних екіпажів ВПС.

У 1967 році виникла потреба в підготовці фахівців середньої ланки та в підвищенні кваліфікації офіцерів стройових частин, і цього ж року в Льотному центрі бойового застосування та підготовки командирів кораблів Дальньої авіації створено Льотно-тактичні курси. У 1968 році школа перейменована на 43-й Центр бойового застосування та переучування льотного складу Дальньої авіації.

У липні 1941 року на аеродромі на базі третіх ескадрилій 148-го та 240-го винищувальних авіаційних полків при 1-й Вищій школі штурманів ВПС КА на літаках МіГ-3 сформовано 283-й винищувальний авіаційний полк. З 3 вересня полк у складі 3-ї резервної авіагрупи СВГК, що діяла у підпорядкуванні штабу ВПС Ленінградського фронту, вступив у бойові дії проти фашистської Німеччини та її союзників на літаках МіГ-3.[4]

У період з 5 липня по 19 серпня 1941 року на аеродромі при 1-й Вищій школі штурманів ВПС КА на літаках МіГ-3 сформовано 182-й винищувальний авіаційний полк. Перебуваючи у стадії формування, увійшов до складу 59-ї винищувальної авіадивізії ВПС МПО. 23 серпня полк включений до складу ВПС 51-ї окремої армії та вибув до Криму. 28 серпня 1941 року полк у складі ВПС 51-ї ОА (війська Криму) вступив у бойові дії проти фашистської Німеччини та її союзників на літаках МіГ-3.

У 1955 році аеродром Дягілєво був одним із шести аеродромів в СРСР, здатних приймати бомбардувальники М-4. У 1967 на авіабазі перебували 7 навчально-тренувальних Ту-22, а в 1973 були отримані 2 Ту-22М0. З 1985 року в Дягілєво перебазувався 49-й ТБАП (важкий бомбардувальний авіаполк), озброєний бомбардувальниками Ту-22М і Ту-95. Полк був перетворений на 49-й УТБАП (навчальний важкий бомбардувальний авіаполк), а згодом розформований в 1997[5].

З 2000 року на авіабазі дислоковано 203-й окремий авіаційний полк літаків-заправників з літаками Іл-78.[6]

Музей

[ред. | ред. код]

На території авіабази розташований Рязанський музей дальньої авіації. Він був створений у 1975 року з ініціативи командувача дальньої авіації Героя Радянського Союзу генерал-полковника авіації Решетнікова. Загальна експозиційна площа музею становить 416 м². У п'яти залах представлені гвардійські прапори частин та з'єднань, що брали участь у радянсько-німецькій війні, деякі види літакової бортової зброї, моделі літаків. Крім основної експозиції, в музеї існує майданчик авіаційної техніки, на якому представлені такі літаки, як Ту-16, М-4, Ту-22К, Ту-22М2, Ту-22М3 та Ту-95К, ВМ-Т «Атлант».

Аварії

[ред. | ред. код]
  • 26 лютого 2013 року загорівся Ту-95МС, «Самара» (бортовий номер 21 «червоний»).[7][8] Причиною стало коротке замикання через неправильний монтаж електричних мереж під час попереднього планового ремонту літака на Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексі ім. Берієва. При цьому машина не була повністю у вогні, й зовні ракетоносій виглядав навіть не сильно щоб ушкодженим, але вогонь знищив літак. Його стан не передбачав відновлення, Ту-95МС списали.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Докладніше: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни

5 грудня 2022 року на авіабазі пошкоджено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС та бомбардувальник дальньої авіації Ту-22М3, а також вантажівку-авіазаправник, шестеро російських військових загинули, 11 поранено[9][10]. Вибухом пошкоджено Ту-22М3 з бортовим № RF-34110 («02» червоний). Пошкоджений літак якраз споряджався крилатою ракетою Х-22 і, ймовірно, готувався до ударів по об'єктах критичної інфраструктури України того ж дня[11]. Представники МО РФ заявили, що аеродроми атакували ЗСУ «радянськими дронами»[12]. За повідомленням Головного управління розвідки МО України, авіабаза «Дягілєво» була атакована за допомогою безпілотників Ту-141 «Стриж»[13], які були начинені вибухівкою[14].

27 липня 2024 року вночі пролунали вибухи на військовому аеродромі «Дягілєво», НПЗ та 360-му авіаційному ремонтному заводі. МО РФ одразу ж повідомило про роботу ППО по БпЛА[15].

1 червня 2025 року СБУ провела спецоперацію «Павутина», в ході якої уражено літаки на чотирьох військових аеродромах: «Оленья» в Мурманській області, «Біла» в Іркутській області, «Іваново» в Іванівській області та «Дягілєво».[16][17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (рос.) — Центр боевого применения и переучивания лётного состава Дальней авиации (сокр. ЦБП ПЛС ДА)
  2. ↑ Какая дальняя авиация нужна стране. nvo.ng.ru (рос.). 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  3. ↑ а б В Дягилево отметили юбилей аэродрома. cbsmedia.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
  4. ↑ МО РФ (11 квітня 1945). Журнал боевых действий 144 иап. Память народа (рос.). Штаб 144-го иап. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 20 травня 2019.
  5. ↑ Музей ДА в Рязани. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 3 січня 2008.
  6. ↑ 203 огап с-3. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 26 червня 2022.
  7. ↑ Сгоревший стратегический бомбардировщик часто появлялся у границ воздушного пространства Норвегии. Barentsobserver (рос.). Процитовано 6 грудня 2022.
  8. ↑ Аварии и катастрофы самолетов и вертолетов ВВС/ВКС и ВМФ России - ТАСС. TACC. Процитовано 6 грудня 2022.
  9. ↑ Міноборони рф визнало удари по своїх військових аеродромах. Звинувачує Україну. Громадське (укр.). 5 грудня 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  10. ↑ Вибухи на російському аеродромі «Дягілєво»: з'явився супутниковий знімок наслідків. РБК-Україна (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  11. ↑ Удар БПЛА по аеродрому під Рязанню пошкодив стратегічний ракетоносець Ту-22М3. Мілітарний. 5 грудня 2022.
  12. ↑ «Вдарили радянськими дронами». У Росії нафантазували українську атаку на аеродроми. РБК-Україна (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  13. ↑ Ту-141 «Стриж»: історія успіху безпілотника, який атакує авіабази в рф (фото, відео). Chas.News. 9 лютого 2023.
  14. ↑ Чим атакували аеродроми «Дягілєво» та «Енгельс» у 2022 році. Пояснення ГУР. Українські новини. 4 вересня 2023.
  15. ↑ Базуються «тушки», якими Росія атакує Україну: що відомо про аеродром «Дягілєво» https://24tv.ua/rosiyskiy-aerodrom-dyagilyevo-de-roztashovane-letovishhe-yake_n2605860. 24 Канал. 27 липня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  16. ↑ Одразу на трьох аеродромах рф палають стратегічні бомбардувальники (відео). Ми Україна (укр.). 1 червня 2025. Процитовано 1 червня 2025.
  17. ↑ Масована атака дронів на російські військові аеродроми. BBC News Україна (укр.). 1 червня 2025. Процитовано 1 червня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дягілєво_(авіабаза)&oldid=46687983