Дятел філіпінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятел філіпінський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Yungipicus
Вид: Дятел філіпінський
Yungipicus maculatus
(Scopoli, 1786)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Dendrocopos maculatus
Picoides maculatus
Посилання
Вікісховище: Yungipicus maculatus
Віківиди: Yungipicus maculatus
ITIS: 1145263
NCBI: 1118543

Дя́тел філіпінський[2] (Yungipicus maculatus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла смугаста, чорно-біла, нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними смужками. Над очима широкі білі "брови", під дзьобом білі "вуса". У самців на тімені є яскрава червона пляма. Дзьоб гострий, темно-сірий з чорним кінчиком.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

  • Y. m. validirostris Hargitt, 1881 — північ Філіппін;
  • Y. m. fulvifasciatus (Swinhoe, 1863) — схід та південь Філіппін;
  • Y. m. maculatus (Salvadori, 1868) — центр та захід Філіппін.

Сулуйський дятел раніше вважався підвидом філіпінського дятла. Нині дослідники вважають, що філіпінський дятел разом з сулуйськими і сулавеськими дятлами утворюють надвид.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Філіпінські дятли поширені на більшості філіппінських островів, за винятком Палавану і архіпелагу Сулу. Вони живуть переважно в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Yungipicus maculatus. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • A Guide to the birds of the Philippines (2000) Robert S. Kennedy, Pedro C. Gonzales, Edward C. Dickinson, Hector C. Miranda, jr. & Timothy H. Fisher