Дятлов Гнат Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятлов Гнат Семенович
Народження 12 січня 1925(1925-01-12)
Старобілокатай, Месягутовський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть 31 липня 1999(1999-07-31) (74 роки)
Уфа, Росія
Поховання Юматово
Країна  СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня

Гнат Семенович Дятлов (12 січня 192531 липня 1999) — командир стрілецького взводу, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Дятлов Гнат Семенович народився 12 січня 1925 року в с. Старобілокатай Білокатайського району Башкирської АРСР.

Закінчив Старобілокатайську семирічну школу. Після школи працював в колгоспі. Батько, Семен Васильович, в жовтні 1942 року загинув в Сталінградській битві на Волзі.

В Червону Армію Гнат Семенович призваний Білокатайським райвійськкоматом Башкирської АРСР 20 січня 1943 року. У 1944 році закінчив прискорений курс Горьковського військового піхотного училища. Командував взводом 1239-го стрілецького полку на 2-му Українському фронті. В серпні 1944 р. поранений у бою, з госпіталю знову повернувся у свій полк. Воював в Румунії, Польщі. Війну закінчив на території Німеччини.

Звільнений в запас в 1953 році.

Місце роботи: воєнрук в школі, майстер на заводі харчової промисловості м. Златоуст, товарознавець швейної фабрики в м. Славуті (Україна).

У 1967 році закінчив школу робітничої молоді, в 1973 році — Казанський державний університет. Працював заступником директора фабрики спортивних виробів в Уфі. З 1971 року працював товарознавцем Будинку моди в Уфі, начальником відділу постачання швейної фабрики, начальником відділу постачання тресту «Ремстройдормаш».

Помер 31 липня 1999 році в Уфі. Похований у с. Юматово Уфимського району.

Подвиг[ред. | ред. код]

«12 січня 1945 року прорвана оборона противника на Сандомирському плацдармі. Війська 1-го Українського фронту вийшли до річки Одер. Фашистські війська завчасно створили оборону на західному березі Одеру, намагаючись тут зупинити стрімкий наступ. Почалися бої за оволодіння плацдармом.

Командування 1239-го стрілецького полку вирішило у ніч з 24 на 25 січня в районі села Ланге форсувати річку Одер і захопити плацдарм на її західному березі.

Не дивлячись на сильний кулеметний вогонь противника, лейтенант Дятлов налаштував бійців на виконання бойового завдання. Сам він у числі перших увірвався в траншеї противника на західному березі Одера. Стрімким ударом радянських бійців гітлерівці були вибиті із траншей. На світанку зав'язався бій. Противник силою до двох рот піхоти і чоттрьох танків пішов у контрнаступ, але взвод Дятлова не дав цьому статися. У бою знищено близько взвода німецьких солдатів, три кулеметні точки і підбито два танки. Ворог почав відступати. Цим забезпечено форсування Одера іншими підрозділами 1239-го стрілецького полку».

«Потім лейтенант Дятлов Г. С. і його взвод разом з іншими підрозділами 1239-го стрілецького полку в період з 25 січня по 2 лютого вели запеклі бої за розширення плацдарму: зайняли с. Юнгфернзее, відбивали численні контратаки противника, розширили і утримали плацдарм».

10 квітня 1945 року за успішне форсування річки Одер, умілі дії за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі лейтенанту Дятлову Г.С. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На будівлі Старобілокатайської середньої школи встановлена меморіальна дошка на честь героя.

Ім'ям Героя названа вулиця села Старобілокатай.

Засновані перехідні кубки з волейболу імені І.С. Дятлова, розігруються щорічно сільськими командами.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]