Дяченко Василь Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дяченко Василь Панасович
Народився 6 липня 1906(1906-07-06)
Опришки, Глобинський район, Полтавська область
Помер 15 лютого 1942(1942-02-15) (35 років)
Діяльність музикознавець

Василь Панасович Дяченко (23 червня (6 липня) 1906(19060706), село Опришки, тепер Глобинського району Полтавської області — 15 лютого 1942, місто Старобільськ Луганської області) — український музикознавець. Дослідник життя та творчості українських композиторів Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Льва Ревуцького.

Біографія[ред. | ред. код]

Василь Панасович Дяченко народився в сім'ї селянина. Закінчивши семирічку та Кременчуцький педагогічний технікум, чотири роки учителював у селі Глобине (нині місто, один із районних центрів Полтавської області). 1929 року переїхав до Запоріжжя і працював на Дніпробуді.

Відбувши військову службу, Дяченко 1934 року вступив на вокальний відділ Київського державного музичного училища, а через рік — до Київської державної консерваторії (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського), історико-теоретичний факультет якої закінчив 1940 року. Того ж року вступив до аспірантури Інституту фольклору Академії наук УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України).

1941 року на початку війни з німцями Дяченка мобілізували до Червоної армії. Його призначили командиром підрозділу одного з протитанкових артилерійських полків. У боях на Полтавщині Дяченка тяжко поранили. Він помер у військовому шпиталі 15 лютого 1942 року.

Праці[ред. | ред. код]

За недовгий час музикознавчої діяльності Василь Дяченко написав такі праці:

  • «Принципи обробок народної пісні у М. Леонтовича» («Українська музикальна спадщина», «Мистецтво», 1940),
  • «М. Д. Леонтович» («Радянська музика», 1940, № 1), 1985-го року вийшло 4-е видання,
  • «М. Леонтович» (малюнки з життя, «Мистецтво», 1941),
  • «Микола Віталійович Лисенко — життя і діяльність» («Мистецтво», 1941),
  • «В. С. Косенко — життя і творчість» (монографія, рукопис),
  • «Л. М. Ревуцький — життя і творчість» (рукопис),
  • «М. Д. Леонтович» (монографія, рукопис).

Джерела[ред. | ред. код]