Діазиридини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Діазириди́ни (англ. diaziridines) — тричленні насичені циклічні органічні сполуки з двома атомами N в циклі.

Стійкі до лугів, гідролізуються під впливом кислот, легко ацилюються, алкілюються по циклічних атомах N зі збереженням циклу. У кислих розчинах діазиридини — окисники, відновлюються з розривом зв'язку N-N; окисниками (наприклад, перманганатом в лужному середовищі, жовтим оксидом ртуті) окиснюються до діазиринів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0