Діалекти каталанської мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Основна стаття: Каталанська мова.

Катала́нська (катало́нська) мо́ва (кат. català; вимовляється [kətə'ła] або [kata'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.

У період з 1979 р. до 2007 р. каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.

З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова[1]VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам’ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.

Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артиклю перед іменами) з сусідніми галло-романськими та східно-іберійськими мовами.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).

Дві групи діалектів[ред.ред. код]

Головні діалекти каталанської мови на мапі каталанських країн

У каталанській мові виділяють східнокаталанські та західнокаталанські діалекти. Схід Каталонії, південь каталономовної Франції, Балеарські острови та Сардинію відносять до східнокаталанських діалектів. Інші області поширення каталанської мови відносять до західнокаталанських діалектів. Головним критерієм такого поділу на діалекти є вимова ненаголошених [о], [е] та [а]. В західнокаталанських ці звуки вимовляються так само, як вони передаються на письмі, тоді як в східнокаталанських діалектах [о], [е] та [а] в ненаголошених позиціях вимовляються як [ə].

Різниця у вимові деяких слів у літературній мові (базованій на східному центральнокаталанському діалекті) та у західних валенсійських діалектах:

Українською Каталанською Літературна (східна) вимова
(пр., центральнокаталанський діал.)
Західна вимова
(пр., центральноваленсійський діал.)
земля terra [ˈtɛrə] [ˈtɛra]
небо cel [sɛɫ] [sɛɫ]
вода aigua [ˈajɣwə] [ˈajɣwa]
вогонь foc [fɔk] [fɔk]
чоловік home [ˈɔmə] [ˈɔme]
жінка dona [ˈdonə] [ˈdɔna]
їсти menjar [mənˈʒa] [menˈdʒa(r)]
пити beure [ˈbɛwɾə] [ˈbewɾe]
великий gran [gɾan] [gɾan]
маленький petit / xicotet [pəˈtit] / [ʃikuˈtɛt] [peˈtit] / [tʃikoˈtɛt]
купити comprar [kumˈpɾa] [komˈpɾa(r)]
ніч nit [nit] [nit]
день dia / jorn [ˈdiə] / [ʒorn] [ˈdia] / [dʒɔrn]
англійський anglès / anglés [əŋˈgɫɛs] [aŋˈgɫes]
чому per què [pərˈkɛ] [pɛrˈke]
Валенсія València [bəˈɫɛnsiə] [vaˈɫɛnsia]
Повний список діалектів каталанської мови

Західна група

Східна група

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зокрема за списками Сводеша.
  2. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
  3. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Література[ред.ред. код]

  • ALEGRE, Montserrat, Dialectologia catalana, Barcelona, 1991, ISBN 84-307-8408-X
  • SISTAC I VICÉN, Ramon, El català d'Àneu. Reflexions a l'entorn dels dialectes contemporanis, Consell Cultural de les Valls d'Àneu, 1998, ISBN 84-87948-10-3.
  • VENY I CLAR, Joan, Els parlars catalans, Mallorca, 1982, ISBN 84-273-0422-6.
  • VENY I CLAR, Joan, Introducció a la dialectologia catalana, 1986, 230 ps., ISBN 84-5194-73-X
  • VIAPLANA I CASTANYER, Jordi, Dialectologia, València, 1996, 278 ps., ISBN 84-370-2696-2.
  • VIAPLANA I CASTANYER, Jordi, Dialectologia catalana: Introducció i guia bibliogràfica, Alacant, 1999, 351 ps., ISBN 84-7908-455-3.

Посилання[ред.ред. код]