Діамантниця тасманійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діамантниця тасманійська
Pardalotus quadragintus
Pardalotus quadragintus
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Діамантницеві (Pardalotidae)
Рід: Діамантниця (Pardalotus)
Вид: Діамантниця тасманійська
Біноміальна назва
Pardalotus quadragintus
Gould, 1838
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pardalotus quadragintus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pardalotus quadragintus
ITIS logo.svg ITIS: 561834
IUCN logo.svg МСОП: 22704493
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1931069
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Порівняльне зображення пардалотів
Searchtool.svg Ліс з переважанням прутовидного

Діамантниця тасманійська[2] (Pardalotus quadragintus) — вид горобцеподібних птахів родини діамантницевих (Pardalotidae).

Останнім часом став дуже рідкісний. На відміну від інших видів пардалотів, що мешкають у самих різних типах евкаліптових лісів, діамантниця тасманійська тісно пов'язана з одним конкретним евкаліптом — прутовидним (Eucalyptus viminalis). Річ у тому, що важливу частину в його раціоні займає так звана манна (багате цукрами виділення листя), що в достатній кількості виділяється тільки прутовидним екваліптом. Місця перебування тасманійського пардалота охороняються, але незважаючи на це за останні 18 років його чисельність скоротилася на 60 %.

Ареал[ред. | ред. код]

Один з рідкісних птахів Австралії (в 2009 році нараховувалось 1500 особин[3]). Він зустрічається лише у південно-східній частині Тасманії і на прилеглих невеликих островах (Бруні (500 особин) і Марайя — 1000 особин).

Надає перевагу сухим лісам з переважанням евкаліпта прутовидного.

Опис виду[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 9-10 см. Вага тіла — 10,7 г. Оперення зверху коричнево-зелених відтінків, знизу — світліше, оливкове.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляються поодинці або парами. Живляться комахами, яких збирають на евкаліптах. Велику частку у раціоні складає падь, яку виробляють листоблішки. Гніздяться у дуплах евкаліптів. У кладці три-п'ять яєць. Інкубація триває 14-16 днів. Приблизно через 25 днів пташенята стають на крило.

Конкуренція зі спорідненими видами[ред. | ред. код]

Річ у тому, що на тих же територіях мешкають ще два види діамантниць. Діамантниця леопардова (Pardalotus punctatus, вага тіла 9,2 г) — осіла, як і тасманійська, і нікуди не мігрує. А в період розмноження до Тасманії прилітає ще і діамантниця велика (Pardalotus striatus, 13,6 г) — цей вид перелітний і проводить холодний час в Австралії.

Встановлено, що конкуренції за їжу діамантниця тасманійська не відчуває, а от за місця гніздування конкуренція зі діамантницею великою досить жорстока[4][5] У більшості випадків великі діамантниці виганяли тасманійських, коли ті ще не почали відкладати яйця.

Як спроба вирішення проблеми рекомендується вивішувати якомога більше дуплянок із дещо меншим діаметром льотка[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Pardalotus quadragintus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Forty-spotted Pardalote
  4. а б Существованию тасманийского пардалота угрожает конкуренция с более крупным родственником
  5. Edworthy Amanda B. Competition and aggression for nest cavities between Striated Pardalotes and endangered Forty-spotted Pardalotes // Condor. — 2016. — V.118. — P. 1-11.