Варінська Діана Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варінська Діана Євгенівна
Варінська Діана Євгенівна
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Народження 22 березня 2001(2001-03-22) (23 роки)
Київ
Зріст 160 см
Вага 49 кг
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту Спортивна гімнастика
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Тренери Юлія Каюкова, Олег Остапенко
Участь і здобутки
CMNS: Варінська Діана Євгенівна у Вікісховищі
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Представник Україна Україна
спортивна гімнастика
Європейські ігри
Бронза Мінськ 2019 абсолютна першість
Бронза Мінськ 2019 колода
Чемпіонат Європи
Золото Мерсін 2020 командна першість

Діа́на Євге́нівна Варі́нська (нар. 22 березня 2001, Київ) — українська гімнастка. Чемпіонка Європи в командній першості, фіналістка чемпіонатів світу, Європи, етапів Кубку світу. Переможниця загального заліку Кубку світу-2018 (вправа на колоді).

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

У секцію спортивної гімнастики у чотирирічному віці Діану привів батько[1]. Тренер — Юлія Каюкова[2].

2017[ред. | ред. код]

Дебютувала в головній збірній України.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, кваліфікувалась до фіналу багатоборства та на рівновисоких брусах, що сталося вперше з 2010 року, коли українська гімнастка Яна Дем'янчук виступала у фіналі вправи на колоді. У фіналі багатоборства з 51,999 бала завершила змагання на чотирнадцятому місці, а у фіналі вправи на різновисоких брусах з 14,583 бала стала шостою.[3]

2018[ред. | ред. код]

У липні на етапі кубка виклику в Хорватії взяла три золота: у вправах на різновисоких брусах, на колоді та вільних вправах.[4]

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, разом з Ангеліною Радівіловою, Яною Федоровою та Валерією Осіповою в командних змаганнях посіли двадцяте місце, що забезпечило команді право позмагатися за олімпійську ліцензію в команді на наступному чемпіонаті світу. До фіналів в окремих видах та багатоборстві не кваліфікувалась.

На першому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри 2020 року на кубку світу в Котбусі, Німеччина, у фіналі на колоді з 13,200 бала виборола бронзову нагороду.[5]

На Меморіалі Блюма, що проходив у Барселоні, Іспанія, в грудні здобула перемогу в багатоборстві, а також вправах на брусах та колоді, в опорному стрибку — бронзову нагороду.[6]

2019[ред. | ред. код]

У квітні на чемпіонаті Європи в багатоборстві з 52,999 бала посіла сьоме місце. До фіналів в окремих видах не кваліфікувалась.[7]

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, за результатами кваліфікації потрапила до фіналу багатоборства (5 місце), а також фінал на колоді (5 місце). У фіналі багатоборства з сумою 52,766 бала виборола бронзову нагороду[8], у фіналі на колоді з 13.100 балами здобула другу за турнір бронзову нагороду.[9]

У вересні 2019 на етапі кубку світу в Парижі, Франція, здобула перемогу в фіналі у вільних вправах (13,450), бронзову нагороду на колоді (13,200) та восьме місце на брусах.[10]

На чемпіонаті світу 2019 року кваліфікувалась до фіналу багатоборства та здобула особисту олімпійську ліцензію в багатоборстві на Олімпійські ігри 2020 у Токіо, Японія. У фіналі багатоборства з 54,366 бала посіла 15 місце.[11]

У жовтні на Меморіалі Артуро Грандера в Моржі, Швейцарія, здобула бронзу в багатоборстві з 40,000 балами, виконавши за форматом турніру три види: опорний стрибок (13,750), різновисокі бруси (13,550), вільні вправи (12,700).[12] З результатом 12.700 бали на вільних вправах здобула перемогу.[13]

У листопаді в командних змаганнях з Олегом Верняєвим виборола срібну нагороду, поступившись дуету з США Джейд Кері та Аллану Бауеру.[14]

На останньому в 2019 році етапі кубку світу в Котбусі, Німеччина, посіла четверте місце з результатом 14,266 бала у вправі на різновисоких брусах[15] та виборола срібну нагороду з 13,533 балами на колоді[16].

2020[ред. | ред. код]

У лютому на етапі кубка світу в Мельбурні, Австралія, в фіналі різновисоких брусів з 13,733 бала здобула перемогу,[17] у фіналі вправи на колоді з 12,800 бала посіла четверте місце.

На чемпіонаті Європи, що проходив під час пандемії коронавірусу в Мерсіні, Туреччина, через хибно позитивний тест на КОВІД-19 юніорки Дар'ї Лиски збірна України була за крок до зняття зі змагань. Добу члени дорослої та юніорської збірної України перебували в готельних номерах, поки не отримали негативні результати другого тесту та допуск до змагань від організаторів.[18] У фіналі командних змагань спільно з Анастасією Бачинською, Ангеліною Радівіловою, Анастасією Мотак та Єлизаветою Губаревою вперше в історії України виграли команду першість.[19] У фіналі вільних вправ зупинилась за крок до п'єдесталу, посівши четверте місце. Виступала на чемпіонаті після перенесення КОВІД-19 без повного відновлення.

2021[ред. | ред. код]

На трьох етапах Кубка виклику зуміла виграти чотири срібні та одну золоту медаль. Найуспішнішим став етап у Каїрі, де вона здобула перемогу на різновисоких брусах, та виграла срібні нагороди у вільних вправах та вправах на колоді.

У червні, на етапі Кубка світу в Досі перемогла у вправах на колоді.

Стала єдиною українкою, яка виступила на Олімпійських іграх у Токіо. Там посіла лише 62-ге місце у кваліфікації багатоборства, а в окремих видах її найкращим результатом стало 43-тє місце у вільних вправах.

По завершенні Олімпійських ігор не брала участі у змаганнях, а у серпні 2022 року офіційно оголосила про завершення спортивної кар’єри[20].

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Опорний стрибок Різновисокі бруси Колода Вільні вправи
2016 Чемпіонат Європи 11 30
2017 Кубок світу в Баку 1
Кубок світу в Осієку 7 4
Кубок світу в Парижі 3 3
Чемпіонат світу 14 6
Кубок світу в Котбусі 7 8
2018 Кубок світу в Досі 11 10 10
Кубок світу в Осієку 1 1 1
Чемпіонат Європи 5
Кубок світу в Парижі 6 4
Чемпіонат світу 20 37
Кубок світу в Котбусі 6 3
2019 Кубок світу в Баку 4 8
Кубок світу в Досі 8
Чемпіонат Європи 7
Європейські ігри 3 3
Кубок світу в Парижі 8 3 1
Чемпіонат світу 15 15
Кубок світу в Котбусі 4 2
2020 Кубок світу в Мельбурні 1 4
American Cup 10
UKRAINE INTERNATIONAL CUP[21] 1
Кубок виклику в Сомбатгеї[22] 1 5 4
Чемпіонат Європи 1 4
2021 Чемпіонат України, м.Кропивницький[23] 1
Чемпіонат Європи 13 89
Кубок виклику у Варні[24] 2 5 7
Кубок виклику у Каїрі[25][26] 1 2 2
Кубок виклику в Осієці[27] 2
Кубок світу в Досі 4 1 7
Олімпійські ігри 62 72 49 43

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль «За працю і звитягу» (15 липня 2019) — за досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[28]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гімнастка Варінська: "Прізвище? Масажист називає Вареником". ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  2. ↑ Варінська Діана Євгенівна | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  3. ↑ Июл 9; Новини, 2018 |; гімнастика, Чоловіча спортивна. Чемпіонат світу-2017. Радивилів — 6-й на кільцях, Варінская — 6-я на брусах | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  4. ↑ Июл 9; гімнастика, 2018 | Жіноча спортивна; Новини. Українка Варінская виграла ще два золота на Кубку виклику в Хорватії | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  5. ↑ Ноя 25; гімнастика, 2018 | Жіноча спортивна; Новини; гімнастика, Чоловіча спортивна. Золоте завершення Кубку світу для українських гімнастів | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  6. ↑ Варинская выиграла последний турнир в сезоне и увезла трофей из Барселоны. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  7. ↑ Апр 14; гімнастика, 2019 | Жіноча спортивна; Новини; гімнастика, Чоловіча спортивна. Петро Пахнюк — срібний призер ЧЄ зі спортивної гімнастики | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  8. ↑ Діана Варінська: «Після помилки вдалося зібратися». noc-ukr.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  9. ↑ Друга «бронза» Мінська-2019 в активі гімнастки Діани Варінської!. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  10. ↑ Варинская завоевала золото на этапе Кубка мира в Париже. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  11. ↑ Варинская – единственная украинка в финале чемпионата мира в многоборье за 12 лет. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  12. ↑ Mémorial Arthur Gander | Prochaine édition le 30 octobre 2019 - Morges (fr-FR) . Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  13. ↑ Верняєв завоював два золота на турнірі в Швейцарії. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  14. ↑ Варинская и Верняев завоевали медаль увлекательного и нестандартного турнира. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  15. ↑ Олег Верняєв – бронзовий призер на этапі Кубку Світу в Німеччині. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  16. ↑ Верняєв, Радівілов і Бачинська виграли золото на етапі КС у Німеччині. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  17. ↑ Діана Варинська перемогла на етапі Кубка світу в Мельбурні. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  18. ↑ LiubovB (25 грудня 2020). Ukrainian team had a false positive COVID-19 result At Euros. Gymnovosti (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  19. ↑ Мандзій, Олексій (19 грудня 2020). Україна уперше виграла "золото" у команді на Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2023.
  20. ↑ "Не вистачає сил і бажання". 21-річна гімнастка Діана Варінська завершила спортивну кар'єру. suspilne.media. Процитовано 26 серпня 2022.
  21. ↑ Архівована копія. stellazakharova.com.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 4 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Українські гімнасти вибороли 6 медалей у перший день фіналів етапу Кубка світу. 5 канал (uk-UA) . Процитовано 4 жовтня 2020.
  23. ↑ Мороз, Євген (7 квітня 2021). 17-річні гімнасти - чемпіони України серед дорослих. Результати змагань. Суспільне. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 27 січня 2023.
  24. ↑ Мандзій, Олексій (30 травня 2021). Українські гімнасти виграли два золота та срібло у другий день етапу Кубка світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  25. ↑ Мандзій, Олексій (5 червня 2021). Українські гімнасти виграли п'ять медалей у перший день етапу Кубка світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  26. ↑ Мороз, Євген (6 червня 2021). Збірна України здобула ще шість медалей на етапі Кубка світу з гімнастики. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  27. ↑ Мороз, Євген (13 червня 2021). Українські гімнасти виграли "золото" й "срібло" на етапі Кубка світу. Результати. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  28. ↑ Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варінська_Діана_Євгенівна&oldid=39208010